Олександрійський щоденник
В Україні та світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів. З початку повномасштабного вторгнення слово волонтер набуло особливого звучання. Певною мірою волонтерами стали усі ми, вся країна, і під гаслом «Олександрія – місто-волонтер» два роки поспіль проходило відзначення Дня нашого міста.
Віктор Брикульський презентував в Олександрії свою першу книгу «По курсу – любов…». Дебютна поетична збірка лікаря вийшла у видавництві Pantheon і надрукована у Харкові накладом 100 примірників. Автор подарував книгу бібліотекам та навчальним закладам міста. Також збірку можна придбати у Віктора Борисовича.
12 років тому, 7 грудня 2012 року, в приміщенні Олександрійської міської ради відкрився Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). На той час ЦНАП надавав олександрійцям 61 послугу і працювали у ньому всього три співробітники. Сьогодні кількість послуг розширилася до 484, штат налічує 27 працівників у трьох відділах і секторі звернення громадян (рецепції), а два співробітники боронять незалежність України у лавах ЗСУ. Приміщення Центру розширилося, кабінети обладнані новими меблями і технікою, і взагалі у ЦНАПі створені комфортні умови для співробітників та відвідувачів. В одному приміщенні можна вирішити низку важливих питань і отримати необхідні документи. А дізнатися про нововведення і цікаві події з життя управління, отримати вичерпні відповіді на найчастіші запитання та знайти актуальну інформацію можна на сторінці у Facebook «ЦНАП Олександрійської територіальної громади Центр Дії» та у телеграм-каналі «ЦНАП Олександрійської ТГ».
Війна змінила нашу свідомість і світосприйняття. Вона примусила нас кардинально переглянути власні переконання, зовсім під іншим кутом зору побачити, здавалося б, звичні й прості речі. Війна, це абсолютно жахливе своєю неприродністю для людського існування явище, навчила нас єднанню перед лицем смертельної загрози, піднесенню над дріб’язковим заради високого, навчила співчуттю і взаєморозумінню. Про ці загальні істини і поняття у контексті «1000 днів війни» (через які, на жаль, Україна вже перейшла у новий відлік тривалості російської агресії), ми розмовляли з секретарем Олександрійської міської ради Вікторією Косяк. Поступово розмова перейшла на більш конкретні теми – про завдання, виклики і особливості роботи місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. А також про ініціативи та здобутки міської влади за недавній період і який результат для громади міста приносять ці ініціативи. Ось чим поділилася з нашими читачами Вікторія Олександрівна.
(більше…)Війна змінює життя не лише людей, а й тварин. Деякі з них тікають разом із господарями, інші залишаються у зруйнованих містах. Вони часто опиняються на передовій подій: залишені і шукають притулок та їжу, а дехто навіть допомагає військовим у виконанні важливих завдань стаючи водночас і жертвами, і героями. Вони дарують любов, підтримують морально та, навіть не усвідомлюючи цього, допомагають людям зберегти людяність в таких жахливих умовах. Ми поспілкувалися з Іваном, військовим, щоб більше дізнатися про роль тварин у воєнний час.
(більше…)Війна — це не лише про зброю, бої та стратегії. Це також про людяність, підтримку та дрібниці, які допомагають зберігати моральний дух. Однією з таких "дрібниць" для багатьох військових стають тварини, які нерідко знаходять свій прихисток серед солдатів.
(більше…)Програма ініційована Главою держави Володимиром Зеленським, з метою підтримати всіх, хто цього потребує, під час непростої зими.
(більше…)Сонячні промені наповнюють світлом кімнату квартири двоповерхового будинку на вулиці Ярмарковій, вікна якої виходять на двір Ліцею №15. Останнє осіннє тепло, яскравий сонячний день – як подарунок природи. «Краса цієї квартири – сонце», – говорить Віленін Куянов, який проживає тут понад 70 років. Того дня він зустрічав гостей і приймав привітання: 18 листопада Віленіну Івановичу виповнилося 95.
Сьогодні я бачила героя. Ні, не супергероя з кіновсесвіту, не почесного громадянина з великою кількістю подяк та нагород, а звичайного чоловіка, який повернувся «звідти». «Звідти» – це те страшне місце, звідки не всі повертаються, а ті, що повертаються, вже навіки несуть на собі відбиток тієї страшної старої, що зветься війна. І мій герой зміг вирватися з її лап, хоча життя для нього, як і для всіх українців, назавжди поділилося на «до» і «після».
Протягом чотирьох місяців, з липня по жовтень включно, олександрійська громадська організація «Центр громадської активності «Перемога» реалізовувала проєкт «Пересувні «Освітні простори» – для соціалізації підлітків та молоді Олександрійщини» за підтримки ГО «Десяте_квітня», в рамках проєкту «Захист внутрішньопереміщених осіб та постраждалого населення, розширення прав і можливостей громад» у партнерстві з агентством ООН у справах біженців в Україні.
Щодня на сторінці «Зоодопомоги» у Facebook з’являються нові пости. В переважній більшості такі: «Забрали коричневого песика від міської лікарні. У нього піроплазмоз, відмовили нирки. Два дні намагалися врятувати, але, на жаль, нічого не вийшло»; «У суботу забрали з вулиці Садової збитого песика. Зараз він у притулку. Стан його стабільний»; «З чотирьох залишився один котик. Він дуже не хоче жити у клітці. Йому потрібна родина»; «Цуценята у пошуках родин. Подаруйте їм теплий дім»; «Друзі, терміново треба допомога: пиляти та рубати дрова»…
Нещодавно в Олександрійській центральній бібліотеці відбулася презентація нової книги відомого письменника, журналіста й телеведучого Сергія Полуляха, яку він назвав «Дажбог день». Твір став третьою частиною його літературної трилогії. На зустрічі були присутні читачі різного віку і напрямків діяльності: учнівська молодь, студенти місцевих коледжів, слухачі «Університету третього віку», інші поціновувачі художнього слова. Автор поділився з присутніми метою задуму книги, а також у ході подальшої бесіди відповів на запитання. Судячи з усього, тема і сюжетні повороти книги неабияк зацікавили присутніх, оскільки автор отримав від них як вдячні відгуки, так і ряд конретних запитань з приводу подій, зображених у романі. Таким чином, бесіда проходила жваво і двосторонньо.
Новий проєкт за підтримки YMCA – однієї з найбільших молодіжних організацій у світі – реалізує в Олександрії громадська організація матерів дітей з інвалідністю «Серце матері».
26 жовтня Олександрія приймала гостей першого Всеукраїнського форуму майстрів пастильє, який організувала підприємиця, крафтовий виробник Софія Римар. Той день для неї став особливою датою – чотири роки її власної діяльності як майстра пастильє. За цей період Софія пройшла шлях від домогосподарки до власниці майстерні та розробниці навчальних курсів. Сьогодні вона не лише виготовляє і продає пастилу, фріпси, джерки, чаї, сухі супи, борщі та льодяники, а й проводить навчання для всіх охочих опанувати секрети створення натуральних корисних смаколиків. Та й сама активно навчається, бере участь у конференціях, фестивалях, ярмарках. І щоразу це перезавантаження, нові знання і новий досвід. Тож цьогоріч вирішила сама виступити в ролі організатора першого подібного заходу Всеукраїнського масштабу.
14 листопада своє професійне свято відзначають логопеди. Помилково вважати, що вчитель-логопед працює тільки над виправленням неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення, його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи.
Народний депутат України Віталій Безгін розповів про реверсну дотацію та кроки на зустріч місцевому самоврядуванню в бюджетному процесі 2025.
Юрія Біланюка знають далеко за межами Олександрії. Його багатогранна натура, різнобічно талановита особистість, здатність завжди йти в ногу з часом, а часто навіть випереджати його дозволяють досягати успіхів в усьому, за що б не брався у своєму житті Юрій Фадейович. Здається, для нього немає неможливого. На основі його яскравої та насиченої біографії можна написати захоплюючу книгу. Тим більше, є достойний привід: 8 листопада Юрій Біланюк відзначає 70-річчя. Але для такої людини ювілей – радше не про підбиття підсумків, а про плани на майбутнє, а їх у Фадейовича, як завжди, вистачає. Та все-таки, розповідаючи про таку непересічну знану особистість, хочеться зупинитися на трьох напрямках його діяльності, в яких він досягнув успіхів: культура, освіта, футбол. Три грані його таланту. Скрізь, де працював, Біланюк привносив у роботу свіжі ідеї та нові напрямки діяльності, які подобалися і колективам, і глядачам.
Нещодавно КП «Теплокомун-енерго» оприлюднило інформацію для своїх абонентів про розрахунковий метод визначення тепла на загальнобудинкові потреби. Тобто застаріла проблема сама нагадала про себе, що вона нікуди не зникла, а просто у літній період, скоріше за все, відійшла на другий план. І комунальне підприємство своєю публікацією спробувало пояснити суть питання на даний час.
4-го листопада українські залізничники відзначили своє професійне свято. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця. 4-го листопада в далекому 1861-му році, коли сучасний український Львів знаходився під протекцією Австро-Угорської імперії, на залізничний міський вокзал прибув перший пасажирський состав, що носив назву «Ярослав». За сучасними мірками це був справжній поїзд міжнародного сполучення, що відкрив сучасну історію української залізниці. Він курсував між Віднем і Львовом, перетинаючи міста Краків і Перемишль.
«Ельф» – це відоме не лише в Олександрії об’єднання волонтерів, які з перших днів повномасштабного вторгнення допомагають нашим Захисникам і Захисницям. Саперські набори, мапники, кавери, дощовики, маскувальні костюми – швейний цех з Олександрії допомагає бійцям ЗСУ, Нацгвардійцям і рятувальникам з усієї країни.
Олександрійка, викладачка Політехнічного коледжу Тетяна Король нещодавно взяла участь у змаганнях з марафонського бігу, показавши результат 3 години 43 хвилини і таким чином посіла друге місце в абсолютній першості серед жінок та перше – у своїй віковій категорії.
У місті з роботою туго, і Світлана шукала заробіток в інтернеті. У Державній службі зайнятості вибір невеликий, і в основному вакансії з мінімальною зарплатою. На сайтах типу Work.ua пропозицій багато, але до кандидатів купа вимог: освіта, навички, досвід роботи, знання багатьох програм і декількох мов, одні назви яких вводять у ступор, а головне – роботодавці хочуть бачити у команді молодих, креативних, жвавих і готових працювати чи не цілодобово. Тож і вік пишуть в оголошеннях: до 35 років. Світлані 50. До пенсії ще щонайменше років 12, діти виросли, досвіду хоч відбавляй, сили є, бажання працювати також. Чому роботодавці не беруть цього до уваги, незрозуміло, адже люди такого віку часто багато в чому мають переваги над молоддю. Але це, так би мовити, передмова і ліричний відступ.
Олександрійський політехнічний фаховий коледж відзначив 70-ту річницю з дня заснування. З нагоди ювілею 24 жовтня в Палаці культури «Олександрійський театр» відбулися урочистості.
Із поважною датою колектив коледжу привітали директор департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА Ельза Лещенко, депутат обласної ради Сергій Коваленко, секретар міської ради Вікторія Косяк, депутати міської і районної рад, керівники навчальних закладів, випускники.
Новини звідусіль
