Про нас, жінок

Міжнародний Жіночий день залишився в минулому, але звичка зустрічати Весну і Красу саме 8 Березня нікуди не щезла. На проспекті продають живі весняні квіти, сильні вітри віщують, що незабаром буде тепло, а з нарешті синього неба у нестійко теплі перші дні весни пригріває ще несміливе сонечко. І так тепло стає на душі: ще одну зиму пережили, і хочеться попри все бути оптимісткою і вірити, що краще – попереду.

Оскільки з Весною і Красою прийнято вітати жінок, які уособлюють усе мінливе, прекрасне і життєдайне у цьому світі, давайте про нас, жінок, і поговоримо. Чоловіки – можете долучатися, дізнаєтеся щось новеньке і цікаве для себе, раптом знадобиться чи на слушну думку наштовхне!?
«Лєнок, все буде так, як захоче жінка», – казала мені колись бабуся. Я, звичайно, по молодості не до кінця розуміла, про що вона, але слова запам’ятала. І скільки разів їх згадувала у скрутних ситуаціях, стільки разів вони і збувалися. І ще одну річ казала мені бабуся: «Все треба робити з любов’ю». Це було задовго до всіх новомодних роздумувань у соцмережах. Насправді це вікова народна мудрість.
І працює ця мудрість тому, що всі жінки – чарівниці. У нас у всіх є сила, що дозволяє нам бути різними – такими, як хочеться, або такими, як треба у цій ситуації. А ситуації іноді бувають дуже виснажливими, після них так важко відновлювати сили. Але ми вміємо відродитися. Усередині нас стільки сили, що вистачає на все.
На те, щоб завжди бути гарною. Щоб зачаровувати та притягувати. Підтримувати та окрилювати. З любов’ю готувати і робити всю домашню роботу, часто закликаючи на допомогу Богородицю. Бути гарною дружиною, мамою, донькою, невісткою, подругою, колегою. Але на те, щоб побути наодинці з собою такою, як хочеться, часу і сил вистачає не завжди. Адже це дуже потрібно і важливо. Тоді у жінки вистачить енергії на те, щоб бути промінцем світла для всіх. А для когось – ще й маяком. Притягувати у своє життя добрих, «своїх» людей. Виконати свою місію та своє призначення.
Чоловік відпочиває у жіночому коханні від своїх вселенських турбот. Жіноче кохання його лікує, відновлює і надихає. Для нього це нагорода. А для жінки кохання – точка відліку, причина та початок усього. Тому якщо робити все з любов’ю, все буде так, як хоче жінка. Ось така проста життєва магія.
Усе наше життя – це низка днів. У більшості їх нічого особливого не відбувається. Але як ми проживаємо кожен свій день – так минає і все наше життя. Здається, що один день нічого не вирішує, і попереду буде ще дуже багато. Але якось приходить розуміння – життя швидкоплинне, і днів у ньому не так вже й багато, і вони йдуть, як піщинки в пісочному годиннику. Кожен день по-своєму добрий і, без сумніву, цінний. І краще розпорядитися ним мудро. Встигнути найголовніше. Сьогодні обов’язково станеться щось хороше! І сьогодення буде прекрасним, вдалим та прожитим недаремно. Наші дні – це все, що ми маємо, чим ми володіємо нероздільно.
Чи знаєте ви, що чоловіки відновлюють свою енергію, коли воюють один з одним, доводять власну силу, кмітливість, розум і переваги. А жінки відновлюються, коли перебувають наодинці з собою, займаються улюбленою справою, створюють щось нове. І…. відчувають силу жіночого кола. Чули про таке? Ось мудрість від Мірти Гроффман: «Коли жінці погано, коли вона розгублена, поранена чи знесилена, вона йде до мами … Якщо мама здатна запропонувати їй молоко свого кохання – прийняти, не судити, гладити по голові і плакати з нею разом, а потім долонями обійнявши обличчя просто бути поруч, то жінка виліковується, наповнюється найголовнішим, вона готова жити далі…
Коли ж мати не змогла зробити так, то жінка йде до сестри, до подруги, до бабусі чи тітки, до рідної близької людини.
Вона не напоїть молоком цілющого кохання, як мати, але вона може напоїти чаєм, нагодувати медом і просто вислухати, може просто сказати: «Я поряд, я приймаю тебе, навіть якщо не розумію»…
Якщо і це неможливо, то жінка піде до інших жінок, і від них чекатиме не молока та чаю, не теплих рук на своїх щоках і не повного прийняття… але поваги та взаємодопомоги … що її як дельфіна виштовхнуть до повітря своїм добрим ставленням, а не по-акулячи зжеруть, тому що вона слабка.
Коли до тебе приходить жінка, розгублена і хвора, коли вона корчиться від болю або вкрита льодом, коли до тебе приходить жінка, просто простягни руку, просто усміхнися і просто згадай, що ти така ж жінка».
Ми, жінки, вміємо лікувати і себе, і одна одну, і дітей, і чоловіків. А що ж чоловіки? Наймудріші з них дають нам те, чого ми потребуємо: турботу, захист, безпеку. Найромантичніші дарують квіти і присвячують пісні. Знаєте пісню The Beatles Lady Madonna? Певно що знаєте. А от з перекладом знайомі одиниці. Ось він: «Леді Мадонна, діти біля твоїх ніг. Це диво, що тобі вдається якось зводити кінці з кінцями. Де ти береш гроші, щоб сплатити орендовану квартиру? Не з неба вони падають. Дні летять, і в кожному свої труднощі. Але старший уже навчився зав’язувати шнурки. Як швидко діти ростуть! Леді Мадонна, дитина біля твоїх грудей. Дивно, як тобі вдається годувати решту? Ти лежиш у ліжку і слухаєш музику, що грає у твоїй голові».
Знайома ситуація? Ось, виявляється, про що ця знаменита пісня. Якщо не знати текст, вона дуже весела і заводна. Джон Леннон написав слова, які розповідають про матір, перевантажену роботою, і щодня з новими труднощами. У тексті перераховано дні тижня, але пропущено суботу. Пол Маккартні: «В основі концепції пісні лежав образ Діви Марії, який став символічним для кожної жінки, він швидко переріс в образ простої робітничої жінки. Це справжня ода матері, ода жінці. Я вважаю, що жінки дуже сильні, їм доводиться справлятися з багатьма труднощами, терпіти біль заради народження дитини, труднощі, пов’язані з його вихованням, годуванням. Вони присвячують дітям своє життя, тому я завжди хочу віддати їм шану»….
Якби усі чоловіки були такими, і не лише на словах. Нам часто говорять, що жінки і чоловіки – істоти з різних планет, жінки – з Венери, а чоловіки – з Марса, тому їм важко зрозуміти один одного. Якщо це і так, то винятки є. І кожна з нас знає чимало таких прикладів. Чоловіки здатні зрозуміти жінок. Ось про що співає Брайан Адамс у пісні Have You Ever Really Loved A Woman? (Чи ти любив жінку по-справжньому?): «Любити жінку по-справжньому, значить розуміти її, знати, що у неї на душі, чути кожну думку, знати будь-яку мрію, дати їй крила, коли вона захоче полетіти. І коли ти відчуєш свою безпорадність в її обіймах – знай, ти навчився любити її. Коли любиш, ти повторюєш їй невпинно, що вона бажана. Коли любиш, говориш їй, що вона єдина. Їй потрібен той, який буде говорити їй, що це буде тривати вічно. А тепер скажи, ти любив її по-справжньому? І коли побачиш в її очах Своїх майбутніх дітей, Ось тоді це дійсно любов до неї!»
Тож будьте по-справжньому коханими, і нехай ця весна принесе кожній з вас те, про що ви давно мрієте.

О.Маріїнська