Олександрійський щоденник
Ці розповіді зберігаються у шкільному музеї гімназії №8. У 2007 році їх записала і зібрала педагог-організатор Любов Карпова. Вона опитувала старожилів міста, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років. Під кожною розповіддю – підпис оповідача як підтвердження правдивості написаного. Сьогодні цих свідків страшних часів уже немає серед нас. Але їхні документальні свідчення будуть вражати ще не одне покоління українців.
Знаючи мою пристрасть до історії костюма та краєзнавства, моя подруга – художниця Ірина Кваша зробила мені шикарний подарунок: сторінку журналу «Новіъйшія моды» за червень 1914 року. Не можна сказати, що вона збереглася у первозданному вигляді, але основну інформацію донесла через 109 років – що носили тогочасні модниці, і з яких моделей копіювали свої ультрамодні наряди. Сторінка ілюстрована двома світлинами, а зі зворотного боку – трьома малюнками. Дивовижно, але через понад століття папір не пожовклий, і літери не вицвіли. Хоча видно, що цей журнальний листок зберігався не в ідеальних умовах.
Багато років гуртожиток для незрячих на вулиці 6 Грудня, 5 був однією з головних «страшилок» Олександрії. Вкрай занедбаний стан, в якому він перебував, був гідний зйомок фільму жахів, що налякав би найвибагливішого любителя жанру, а в цих умовах – уявіть – жили люди з інвалідністю. Багато хто у всіх проблемах звинувачував керівника Олександрійського УВП УТОС Павла Лук’янчука, тотально незрячу людину. Гуртожиток знаходився на балансі Олександрійського учбово-виробничого підприємства УТОС. Українське товариство сліпих (УТОС) – Всеукраїнська добровільна громадська організація інвалідів по зору, а учбово-виробничі підприємства УТОС не перебувають у державній власності, це так звані ПОГ – підприємства об’єднань громадян. Держава допомагає їм як через пряме фінансування проєктів, так і побічно, надаючи пільги з оподаткування, створення держзамовлень у підприємств системи УТОС. Але усі свої споруди підприємства УТОС утримують самостійно.
«Ніщо так не прикрашає жінку, як віра у свої переваги», – сказала Софі Лорен. Ікона стилю та еталон жіночності, щаслива мама і затребувана актриса багато чого досягла в житті й знає, про що говорить. Звичайній жінці в повсякденному житті впевненості в собі дуже не вистачає. І ця невпевненість стає причиною багатьох невдач, про що згодом кожна з нас шкодує. Як же стати впевненою в собі жінкою, незважаючи на життєві випробування і власні недоліки? Про це наша розмова з практичним психологом, психотерапевтом і арт-коучем Наталією Шибановою.
Як відомо, колись, у вже порівняно давні часи колгоспів і планової економіки, тваринництво в Україні жило за розпорядком, який згодом стали називати «командно-адміністративним управлінням»: кожне господарство зобов’язане було утримувати певну кількість голів ВРХ, свиней чи іншої живності і, відповідно до «спущеного згори» державного плану, давати встановлену цим планом кількість літрів молока або кілограмів м’яса. В когось це виходило, в іншого – так собі, ще в когось – не дуже. Але державний план – це поняття було не тільки і не стільки економічним, як політичним, а тому з ним – не посперечаєшся. Зараз усе ніби простіше і вільніше: завдання і профілювання фермерським господарствам більше диктує не план, а ринок. І багато хто з аграріїв іде найпростішим шляхом та відповідно до своїх можливостей: зорав, посіяв (переважно олійні або зернові культури), удобрив, обробив гербіцидами, зібрав урожай і отримав гроші (звісно, це якщо говорити спрощено). В результаті на всю Олександрійщину, щоб порахувати господарства, які мають якесь поголів`я великої рогатої худоби, вистачить, образно кажучи, пальців на одній руці: приблизно пара-трійка порівняно великих і решта – які утримують по кілька десятків корів чи свиней. Але сьогодні ми поговоримо саме про сільське ТОВ «Колос», яке розташовується в с.Косівці Олександрійського району. Про будні і напрацювання в утриманні великої рогатої худоби розповісти погодилася заступниця генерального директора з тваринництва цього товариства Тетяна Курочка.
(більше…)Якщо ви, подорослішавши, так і не наважилися здійснити дитячу мрію, у вас завжди є шанс все змінити. Ви ж знаєте, що мрії збуваються, і найбільш вдалий час для їх здійснення – саме зараз. Не вірите? Ось вам приклад: заступник начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради, акторка народного аматорського театру Наталія Волкова. Арсенал ролей у неї поки що невеликий, але вже незабаром ми побачимо її у новому амплуа у виставі «Мир вашому дому» за мотивами творів Шолом-Алейхема. Робота у Наталії Сергіївни відповідальна – заступник начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради. Але у театрі, на сцені вона не боїться бути різною. Дама з вищого світу? – Вуаля! Кумушка з українського села? – Будь ласка! Старенька бабуся? – Чом би й ні! Пробивна єврейська дівчина? – Ой, які проблеми?
Невеликий стос саморобних папок, зав’язаний білою мотузкою. Це – судовий архів Олександрійського міськрайонного суду. У ньому – судові справи 1944-1949 років, що збереглися до наших днів. Папка з написом «1945». Навіть не папка, а склеєна з обгорткового паперу «книжечка» з підшитими справами. Самі справи – пожовклі папірці, списані поганим почерком на суржику. На них немає печаток і штампів, тільки підпис голови суду. За кожним – долі засуджених людей та їхніх сімей. Цікаво, як склалися їхні життя?..
«Нещодавно зіткнувся з дивним явищем: в одному з місцевих обмінних пунктів іноземних валют на моє прохання продати долари США мені запропонували їх купити за… подвійною ціною: «зелені» (тобто так званого «старого зразка») за однією вартістю, «сині» («нового» зразка) за іншою, дорожчою на 20 копійок за кожен долар. Мене це здивувало, і я запитав у працівника, чи тут і купують готівку США теж за подвійною ціною? Відповіли ствердно. Після цього я поцікавився у декількох інших олександрійських пунктах обміну – там ситуація виявилася аналогічною. Лише у банківських установах, де принагідно довелося побувати, порядок обміну не змінився: купівля-продаж інвалют залишається за звичними правилами. У мене це відразу викликало наступні запитання: як одна й та ж грошова одиниця може одночасно мати дві ціни? Таке нове «віяння валютного ринку» тільки в Олександрії винайшли, чи це вже поширене явище? І як воно узгоджується з фінансовим законодавством?» – ось такими спостереженнями поділився з редакцією "ОТ" наш читач Олексій Шаменко.
Мотивуючі історії про випадкові невипадковості у пошуку праце-влаштування і про те, що ніколи не варто покладати рук, зневірюватися у собі та падати духом.
(більше…)23 жовтня олександрійській Дитячій лікарні виповнився 71 рік. Минулого ювілейного року святкувань, звичайно, не було, адже в країні війна. Але все-таки чергова дата – це слушна нагода згадати добрим словом історію закладу і людей, які її творили.
5 листопада – День працівника соціальної сфери
Соціальні працівники допомагають найбільш беззахисним членам суспільства, які особливо потребують турботи: інвалідам, пенсіонерам, ветеранам. Під час війни ці категорії стали ще більш вразливими. Також у воєнний час соціальні працівники допомагають переселенцям. Олександрійці знають: кожен, хто шукає допомоги та підтримки, повною мірою отримає її в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Люди, які тут працюють, вселяють надію на те, що завтра обов’язково стане краще.
Минулого тижня Кіровоградщину з робочим візитом відвідала голова Національної служби охорони здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак. Мета поїздки – зустрітися з головами територіальних громад і обговорити з ними питання рівня медичних послуг в Кіровоградській області та рівня охопленості людей державною програмою «Доступні ліки». Про результати таких бесід, що вже відбулися, а також про реальний стан справ з наданням медичних послуг на Кіровоградщині очільниця НСЗУ розповіла на прес-конференції представникам регіональних і обласних засобів масової інформації. Як з`ясувалося з її слів, цей стан справ у ряді своїх аспектів є, м’яко кажучи, далеким від ідеального… Але про це – далі.
Проєкти на основі цифрових активів приносять найбільший прибуток тим, хто вчасно зробив інвестицію в них. Крипто-лаунчпад – це стартова платформа, яка може функціонувати як окремий DEX-сервіс, так і на основі централізованої біржі. На лаунчпаді ви знайдете різнопланові криптопроєкти, які шукають фінансування, при цьому пропонують свої токени за мінімальною ціною.
(більше…)Багатофункціональність ноутбуків забезпечує їх поділ на кілька категорій, що дозволить знайти пристрій для роботи, навчання, розваг, перегляду фільмів, серфінгу в інтернеті та активації різноманітних ігор. Останні ігрові ноутбуки є максимально продуктивними, функціональними і доповнюються великим набором додаткових переваг.
У Карпатах на території Національного природного парку відбувся фотопленер «Жовтнева палітра Карпат». У ньому взяли участь і олександрійці – члени фотоклубу «Наш формат» Палацу культури «Світлопільський». Вони побували на метеостанції, у високогірному біологічному стаціонарі Львівського університету під горою Пожижевською і планували сфотографуватися на Говерлі з прапором Олександрії. Чи вдався цей задум? Чим здивували і вразили олександрійців осінні Карпати? Подробицями цікавої подорожі поділився керівник фотоклубу «Наш формат», знаний в Україні та за її межами фотохудожник Віталій Попков, переможець престижних українських та міжнародних фотоконкурсів.
20 жовтня в Палаці культури «Світло-пільський» відбулася прем’єра вистави народного аматорського театру ім. Ю.Дзбановського «Чорторий». Вперше у своїй історії театр поставив спектакль за твором місцевого автора – актора Олександрії Вознюка. Режисер – Тетяна Бессмольна. Одноактова комедія розповідає про те, як чоловік, перебравши оковитої, потрапляє в омут, де чорти водяться. Вони, як хочуть, крутять пиякою на прізвище Твердолобий.
Скоро зима
У дні жовтневих похолодань олександрійці все частіше звертають свої погляди на димові труби котелень КП «Теплокомуненерго” з підсвідомою надією побачити, як з них в атмосферу піднімаються характерні «викиди», що означало б реальний початок опалювального сезону.
28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників
Старий зошит підписаний простим олівцем: “Спогади про війну і на тимчасово окупованій території 1941-1943 рр. старшого лейтенанта у відставці Петра Гавриловича Братка”. На пожовклих сторінках – детальний виклад того, що довелося пережити колишньому директорові школи механізаторів з Олександрії. Петро Братко був розвідником, разом з групою привів трьох “язиків”, після поранення у боях потрапив у полон, втік і два місяці ночами пішки добирався додому, пройшовши 350 кілометрів.
Для історії немає дрібниць. Інколи достатньо однієї невеличкої речі, аби клубок загадок, таємниць і спогадів почав розмотуватися, відкриваючи те, що приховує минуле. У даному випадку такою відправною точкою стала на перший погляд непримітна червона намистинка…
12 жовтня в Олександрії в Палаці культури «Світлопільський» виступив суперпопулярний український неосоул-гурт ADAM. Його заснували у 2014 році саундпродюсер і автор пісень Михайло Клименко та його дружина і муза Олександра Норова. Вокаліст колективу Міша Клименко відомий своєю співпрацею із зірками української сцени: Олександром Пономарьовим, The Alibi Sisters, Марією Яремчук, Тонею Матвієнко та іншими. Він писав музику для телевізійних проєктів каналів «Новий», «ICTV», «1+1» та багатьох інших.
Якщо у Києві ціни на оренду житла з лютого 2022 року впали більше ніж уполовину, то в Олександрії все зовсім навпаки. Вільного житла майже не залишилося, і не те що квартири, а навіть старі будинки здаються переселенцям за плату, яка ще рік тому для провінційного містечка здавалася скаженою. І люди платять – немає куди подітися. На Західній Україні ще дорожче. Спочатку начебто всіх все влаштовувало. Але все частіше виникають складні ситуації. Наприклад, така, про яку написала харків’янка Вікторія (прізвище не називаю з етичних міркувань).
У попередньому випуску "ОТ" нашим співрозмовником був голова Приютівської ОТГ Андрій Коломійцев, з яким ми поговорили про життя громади в умовах нинішніх реалій та про виклики, пов’язані з воєнним станом у країні. І хоча в таких умовах щось прогнозувати чи планувати наперед є, за великим рахунком, справою досить непевною, все ж найближчих та деяких не надто віддалених у часі планів розмова не оминула. Далі – пряма мова (у контексті продовження теми).
10 жовтня 1955 року відкрився Олександрійський професійний ліцей, який старше покоління жителів міста все ще за звичкою називає ПТУ №13. Будівля головного корпусу ліцею на Покровській площі, 18 – одна з найбільш гарних в Олександрії. Сьогодні ліцей, який об’єднав колишні ПТУ №№ 7, 13, 17 і 33, став центом професійно-технічної освіти міста. Але мало хто знає його справжню історію.
Де в Олександрії найсмачніша випічка? Звичайно, у вас може бути власна думка з цього приводу, але всі, хто хоч раз купував випічку у «Файно Маркеті», погодяться – саме тут. У магазин мережі «Файно Маркет» на вулиці 6 Грудня, 139а приїздять покупці з усього міста й округи. Тут працює власне виробництво, тому в приміщенні завжди витає запашний аромат, який заворожує.
Однією з найбільших громад Олександрій-щини вважається Приютівська об’єднана територіальна громада, утворена в процесі децентралізації влади в Україні трохи більше шести років тому. Нагадаємо, вона включає в себе селище міського типу Приютівку і 8 старостинських округів (Протопопівський, Войнівський, Костянтинівський, Косів-ський, Новоселівський, Лікарівський, Недо-гарський та Андріївський). Це 25 населених пунктів, де проживають близько 12 тисяч мешканців (станом на початок 2022 року). Сьогодні наш співрозмовник – голова Приютівської ОТГ Андрій Коломійцев. З ним ми говорили про життя громади в умовах нинішніх реалій та про виклики, пов’язані з військовим станом у країні. Передусім посадовець зауважив ось на такій обставині:
Новини звідусіль
