13.04
2023

Стоп насиллю!

Рубрика: Новости. Автор: Olena

Чи можна протистояти домашньому насильству, що треба робити, якщо на вас «піднімають руку», куди треба звертатися у таких випадках? Про це наша сьогоднішня розмова з керівником спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, Юлією Банковською.

Служба, незважаючи на довгу і не зовсім зрозумілу назву, виконує надзвичайно важливі та благочинні завдання. Працює в ній троє молодих дівчат, одна з яких, до речі, переселенка. Напевне, їх можна назвати мужніми жінками, бо іноді їм доводиться встрягати в такі колотнечі, в які не кожний здоровань відважиться втручатися. Але про це пізніше, а поки розповідь Банковської про роботу своєї служби.
– Наша служба запрацювала на базі центру соціальних службі з жовтня 2021 року. Її появу диктувало саме життя, адже насильство – ганебне явище, якому не має бути місця у європейській розвиненій країні, якою ми хочемо бачити Україну. А в останні роки ми почали все частіше зустрічатися ще й з такими явищами, як булінг, кібербулінг, розбещення неповнолітніх. Додала також нових проблем війна, через яку люди, що знаходяться під постійним тиском негативних емоцій, стають знервованими, виплескують свої почуття через агресію до оточуючих. Домашнє насильство має чотири форми: психологічне, фізичне, економічне та сексуальне.
Взагалі я працюю в соціальній сфері з 2013 року, тож не з чуток знаю, які проблеми трапляються у сім’ях та як їх можна вирішувати. У минулі роки єдиним правовим захистом від насильства було звернення до правоохоронних органів. Але правоохоронці у межах своїх повноважень працюють лише з кривдником. А людина, яка постраждала від домашнього насильства, потребує соціально-психологічної підтримки та супроводу у вирішенні складних життєвих обставин.
Ось тут і потрібна спеціальна служба, яка, як- то кажуть, протягне руку допомоги, буде опікуватися, вести справу до повного її вирішення. Це має відбуватися конфіденційно, коректно, у довірливій формі. Іноді ці процеси можуть займати дуже багато часу, навіть до року.
Фахівці служби постійно здійснюють супровід цих родин, надають соціально-психологічні послуги, тісно співпрацюють із суб’єктами соціальної роботи: Нацполіцією, службою у справах дітей, закладами освіти, охорони здоров’я, вторинною правовою допомогою, управлінням соціального захисту населення та ін.
У співпраці з Нацполіцією ми проводимо систематичні рейди по родинах, у яких були зафіксовані факти вчинення домашнього насильства. Із членами сімей ведуться профілактичні бесіди і психологічні консультації. Разом із службою у справах дітей окремих проблемних батьків попереджаємо про наслідки неналежного виконання батьківських обов’язків.
Від початку війни фахівці служби проводять заняття з дітками та дорослими з числа переселенців. Адже психологічні тренінги допомагають знизити рівень пережитого стресу та успішно адаптуватися до нових реалій.
Для того, щоб попереджувати насильство, ми регулярно проводимо профілактичну роботу в закладах освіти, ведемо тренінгові програми, організовуємо акції та ознайомчі заходи, надаємо психологічну допомогу дітям у «зеленій кімнаті», що функціонує на базі відділу поліції.
Треба відзначити, що у повсякденній роботі нам доводиться зустрічатися з різноманітними формами агресії – на викликах, буває, роздратовані учасники інцидентів втрачають контроль над собою, погрожують фізичною розправою, кидаються з кулаками, з ножами і навіть зброєю, спускають собак. Працювати доводиться з вразливими верствами населення, де є проблеми алкоголізму, соціально небезпечних хвороб, наркоманії тощо. А ще буває, що агресором у сім’ї виступає людина, яка добре відома в місті. Тут важко навіть співставити публічність і доброчинність на людях та насильницькі дії по відношенню до своїх рідних…
Але це наша робота, її треба комусь виконувати. І ми радіємо, коли бачимо, що життя людини, яка зазнавала домашнє насильство, налагоджується, людина починає новий шлях та якість життя, стає впевненою, відчуваючи підтримку. Багато наших підопічних стали за місяці співпраці нашими справжніми друзями. Траплялося, що пропонували навіть стати хрещеними батьками їхніх дітей. А дехто називає нас своєю родиною.
Якщо перейти до цифр, то з початку поточного року до нас надійшло 28 викликів, з яких у 11 випадках були підтверджені факти вчинення насильства, сім’ї поставлені на облік.
Нещодавно був випадок булінгу. Це трапилося в одній із місцевих шкіл, коли дитина, захищаючи себе, нанесла фізичної шкоди іншій. Нам довелося добре попрацювати з усіма учасниками конфлікту, і сьогодні, слава Богу, все позаду та вирішилося позитивно.
Якщо ми бачимо, що є пряма загроза життю і здоров’ю дитини, то ми її вилучаємо разом із поліцією або службою у справах дітей, влаштовуємо у дитячу лікарню до з’ясування обставин і вирішення подальших дій та рішень. У цей час ми працюємо зі всіма членами родини, намагаємося з’ясувати, що призвело до таких наслідків та шукаємо шляхи їх вирішення.
Бувають випадки, коли ситуація вимагає більш рішучих дій. У таких випадках поліція складає терміновий заборонний припис, згідно з яким кривдник не може наближатися до потерпілої протягом 10 днів та контактувати з нею будь-якими способами. Якщо кривдник нехтує приписом, працівники поліції складають протокол про його порушення, притягують до адміністративної відповідальності. При повторному вчиненні насильства суд має право прийняти рішення про обмежувальний припис на 6 місяців, а якщо факт вчинення домашнього насильства фіксується тричі, відкривається кримінальне провадження.
Ось, наприклад, був нещодавно в нашій практиці важкий випадок. Чоловік обмежував волю дружини (закривав у будинку), застосовував фізичне та психологічне насильство. Врешті-решт вона втекла у безпечне місце. Проте новонароджена дитина залишилася у батька. У даній ситуації щодо кривдника складений терміновий заборонний припис, який був порушений, бо кривдник переслідував постраждалу та погрожував їй фізичною розправою. Таким чином, ми посприяли у продовженні припису ще на пів року через суд. У результаті дитину повернули матері, через суд визначили місце проживання дитини з матір’ю. На сьогоднішній день родину знято з обліку, але з жінкою підтримуємо зв’язок, надаємо рекомендації у вирішенні нагальних проблем.
Також у практиці часто трапляються випадки насильства через непорозуміння у родинах різних поколінь. Батьки не розуміють дітей, а ті, у свою чергу, не розуміють дорослих.
Складні випадки трапляються у житті вимушених переселенців. Люди, які вимушено покинули домівки та доведені до відчаю, втрачають рівновагу і вибиваються з життєвої колії. Так, у місці компактного проживання переселенців жила 29-річна жінка з сином 13 років. Одного разу вона, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, схопила ножа та почала різати собі вени. Син кинувся спасати матір, внаслідок чого отримав від неї фізичні ушкодження. Ми були вимушені перемістити хлопця до лікарні, де він пробув 10 днів. Довелося докласти немало зусиль, щоб повернути жінку до тями. Згодом вони повернулися до своєї домівки…
Завдяки нашим спільним з місцевою владою зусиллям Олександрія увійшла в тридцятку міст України за проєктом ООН “Вільна від насильства”, і сьогодні в нашій громаді працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в партнерстві з UNFPA та ООН у галузі народонаселення та ГО “Віра, Надія, Любов”.
Із самої назви бригади зрозуміло, що її переваги саме у мобільності, яка дозволяє оперативно реагувати на випадки домашнього насильства. У складі групи три співробітника – керівник-фахівець із соціальної роботи, психолог та водій. До речі, мобільність дозволяє виїжджати на виклики не тільки по місту, а й по території нашого району.
Крім того, наші партнери організовують для нас навчання, на яких ми систематично підвищуємо кваліфікацію.
І наостанок хотілося б сказати ось про що. Нам добре відомо, що насправді випадків насильства значно більше, ніж тих, що зафіксовані. Тому якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали свідком, звертайтеся за допомогою: пр. Соборний, 59, каб. 402 або за тел.: 067-453-77-29, 7-23-88.
А ми, у свою чергу, докладемо максимум зусиль, щоб вам допомогти, – запевнила Юлія Банковська!


В. Петренко

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень