Бабусин спадок

На 20-річчя Валентина Петрівна подарувала онучці свою каблучку. Цей золотий перстень їй колись у молодості привіз із іншого міста чоловік. “Маркіз” з величезним рубіном. Тоді такі були в моді та коштували дорого. Вони були показником статусу, тому їх особливо полюбляли почесні працівники радянської торгівлі. Разом з величезним начосом на голові і золотими зубами, унизані «маркізами», «поцілунками» та печатками пальці справляли на простих робітників незабутній ефект.

Німий докір з минулого

У той час, коли БАМ добудовувався і заселявся, ПТУ №17 було найпопулярнішою «бурсою» в місті, і у дев’ятиповерховому гуртожитку поряд з ним жили учні і молоді працівники ОЕМЗ, у прибудові до нашого будинку на вулиці Гетьмана Мазепи, 29, відкрився магазин. Новий. У ньому було багато відділів, і ми часто бігали туди просто так, як на екскурсію. Подивитися було на що, а головне – тут працював відділ іграшок. І коли у когось з дворової компанії з’являлася нова скакалка, м’яч або лялька, ми всі точно знали, де це куплено. І всім хотілося такого самого. Але не кожному щастило.

Фото Олександрійського театру стало кращим у регіоні

Світлина відомого олександрійського фотохудожника Віталія Попкова визнана найкращим фото Кіровоградської області у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2023». На знімку зображений Палац культури «Олександрійський театр».

«Щастя бути разом» – нова вистава народного театру

23 березня о 18.00 на сцені Палацу культури «Світлопільський» – прем’єра! Народний аматорський театр представить нову виставу – драму «Щастя бути разом» за п’єсою американської драматургині Віньї Дельмар. Авторка відома своїми щирими та емоційними творами, які розкривають глибини людських стосунків та змушують співпереживати героям.

Коли футляр перетворюється на крила

У холі Олександрійського театру 13 березня відкрилася цікава фотовиставка. Світлини демонструють ставлення дітей до шкільної форми, яка колись була обов’язковою. Фотопроєкт має назву «Суб’єктність», його автор – учитель, журналіст, фотограф, автор книги «Барокові закапелки Олександрії», засновник і директор культурно-освітнього центру «Толока» у Попельнастому Валерій Жванко. Авторська ідея проєкту – залишити за дітьми право вибору, в чому ходити до школи. Під час зйомок діти експериментували з шинеллю гімназиста, яку Жванко назвав «імперським футляром». Це репліка форменого одягу олександрійських гімназистів початку минулого століття, яку пошили спеціально для проєкту. Учасниками фотосесій стали понад 100 дітей різного віку з Олександрії, Дніпропетровщини, Харківщини, Кропивницького – учні сільських та міських шкіл, екскурсійні групи, танцювальні колективи, спортсмени, вихованці приватного дитячого садочка, переселенці з зони бойових дій.
За умовами проєкту, під час зйомок сучасні українські діти обігрували «імперський футляр». Це репліка колишньої обов’язкової учнівської форми – шинель Олександрійської чоловічої гімназії. Учнівська форма в царській росії мала підкреслювати високий статус гімназистів і відокремлювала майбутню імперську еліту від «невчьоного» простолюду.

Проблеми олександрійського онкодиспансеру: звідки все почалося і куди рухатись далі?

Наприкінці минулого року значний сус-пільний резонанс мали реорганізаційні заходи стосовно оптимізації (простіше – закриття) олександрійського онкологічного диспансеру, а також і реорганізація ще двох диспансерів, розташованих у місті. При цьому значна частина обурених відгуків у соцмережах та в усних обговорюваннях жителів міста спрямовувалась у бік міської влади: мовляв, чому вона це зробила (допустила)? Чому такі заклади, як спочатку протитуберкульозний диспансер, наркодиспансер, шкірвендиспансер і в кінцевому підсумку – онкодиспансер були закриті? Але попри всі намагання пояснити, що дані медичні заклади підпорядковані зовсім не Олександрійській міськраді, а Кіровоградській обласній раді, багато хто все одно залишився твердо переконаним, що міська влада може все: хоче – відкриває лікарні, а хоче – закриває їх без жалю і сумнівів…
Чергову спробу з трибуни донести до громади справжню причину зробив на недавній сесії депутат, медичний працівник за професією, голова постійної комісії міської ради з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення Олег Носов. Зокрема він сказав таке:

100 ляльок Ірини Углової

У кожної з них своє ім’я: Соломія, Осіння, Вікторія, Роксолана, Бузкова з зайченям, Лілея, Козак із Козачкою. Гарні і незвичайні, вишукані, стильні, з ретельно підібраними за кольором і текстурою тканинами та оздобленням. Створення однієї великої ляльки займає в середньому тиждень. 100 ляльок – від немовлят до літніх жінок і чоловіків. Кожна з них – особистість зі своїм характером, образом і неповторним вбранням, має свою вроду та вдачу. В кожній ляльці вгадується вік, статус і статки.

Покупець завжди правий!

15 березня – Всесвітній день захисту прав споживачів. Цього дня 1962 року у своїй промові Президент США Джон Ф. Кеннеді в Конгресі зазначив, що оскільки всі ми є споживачами, дії та пропозиції в інтересах споживачів є в інтересах усіх нас. Цей постулат залишається дійсним дотепер, і особливо важливий в умовах воєнного стану. Захист прав споживачів є важливим показником рівня демократичності держави. Голосом споживачів часто є громадські організації, які захищають права покупців та споживачів послуг.
Україна стала однією із небагатьох держав, де існує розвинута законодавча база у сфері захисту прав споживачів, а також створений спеціальний уповноважений орган – Держпродспоживслужба України.
Ось деякі поради споживачам від Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Ваші права при купівлі товару
належної якості

Ідентифікація тварин – це не боляче?

«Нещодавно у ЗМІ прочитав про ось таку вимогу: «До уваги власників, які утримують тварин! Ідентифікація тварин обов’язкова!». Що це означає і які тварини підлягають даній процедурі?»

В. Сміян

Про квіти і весняний настрій

Виставка-продаж фіалок, гортензій, бегоній, картин та виробів місцевих майстрів «Весняний настрій» пройшла 6-8 березня в Олександрійській Центральній бібліотеці. Захід традиційно організували Олександрійська міська централізована бібліотечна система та клуб «Олександрійські фіалки».

Плата за загальнобудинкові потреби (МЗК): проміжні результати вивчення проблеми

Питання визначення і правомірності нарахувань за опалення місць загального користування у багатоквартирних будинках, якого вже неодноразово торкався у своїх попередніх публікаціях «Олександрійський тиждень», продовжує хвилювати певну категорію споживачів, а точніше – власників автономного опалення квартир у багатоповерхівках. Як відомо, для урегулювання цього питання міська влада Олександрії минулого року вжила ряд заходів – від неодноразових звернень до Кабінету Міністрів України стосовно перегляду методики даних нарахувань, з якими не згодні олександрійці-«автономники», і до створення місцевої комісії для вивчення технічних аспектів будинків, що можуть вплинути на кінцеві суми нарахувань плати за МЗК. Наразі ця комісія працює і вже є певні результати. Виконуючи обіцянку тримати читачів в курсі даних подій, «ОТ» отримав інформацію від КП «Теплокомуненерго» про ці результати. Втім, розмова вийшла не тільки про них. Далі розповідає директор КП ТКЕ Ярослав Волощенко.

Не загубити себе: поетеса Вікторія Немолот святкує ювілей

Творчість Вікторії Немолот багатогранна. Це поезія (філософська, громадянська, пейзажна, любовна, інтимна лірика), вірші і казки для дітей, проза і пісенні тексти. Прекрасний склад, продумані і зрозумілі образи, точність і чіткість, емоційність, а ще – позачасовість: ось що відрізняє фірмовий авторський стиль Вікторії Немолот. У кожного, хто читає або чує вірші цієї поетеси, вони викликають свої власні яскраві асоціації, пов’язані з особистим досвідом. І ця візуалізація – чарівний секретний інгредієнт творчості Вікторії, в основі якого – даний Богом талант і величезна копітка праця над кожним рядком.

Із Херсона з любов’ю

«Вітаю редакцію “Олександрійського тижня” з тим, що ми вистояли 2 роки війни! До листа додаю власну серію робіт, створених у Херсоні під звуки вибухів та повітряних тривог. На фото я з роботами. З повагою, Ваш постійний читач Качаленко Тамара (творче псевдо Vita Black)». Такий лист надійшов на електронну адресу редакції 27 лютого разом із чудовими малюнками кульковою ручкою, на яких професійно і майстерно зображені портрети літніх людей і дітей. На багатьох роботах ретельно вимальовані руки – а всі, хто має хоча б початкову художню освіту, знають, як складно їх зображати.
Роботи дійсно вражаючі, тож ми вирішили поближче познайомитися з їхньою авторкою і розповісти про неї нашим читачам.

На шляху до здорової шкіри

Чи могли б ви уявити, що ваш путівник до здорової шкіри може бути таким приємним і комфортним? Для багатьох пацієнтів пані Оксана Перевозниченко, лікарка-дерматовенерологиня вищої кваліфікаційної категорії, дитяча дерматовенерологиня, стала справжньою помічницею та порадницею у боротьбі із різними шкірними проблемами. Працюючи у своєму приватному кабінеті за адресою проспект Соборний,100 (вхід з двору біля 1-го під’їзду), пані Оксана надає всебічну допомогу своїм пацієнтам. Вона працює з пацієнтами будь-якого віку і статі, завжди вникаючи у їхні проблеми та потреби.

Про нас, жінок

Міжнародний Жіночий день залишився в минулому, але звичка зустрічати Весну і Красу саме 8 Березня нікуди не щезла. На проспекті продають живі весняні квіти, сильні вітри віщують, що незабаром буде тепло, а з нарешті синього неба у нестійко теплі перші дні весни пригріває ще несміливе сонечко. І так тепло стає на душі: ще одну зиму пережили, і хочеться попри все бути оптимісткою і вірити, що краще – попереду.

Великому Кобзарю два століття – не завада

9 березня ми всі відзначатимемо 210 років з дня народження українського генія Тараса Шевченка. І це вже втретє проходитиме в умовах повномасштабної війни. Вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт сьогодні є дуже актуальними. Вони, як і півтора століття тому, надихають на боротьбу з ворогом. Одним із популярних художніх образів Великого Кобзаря, суголосних сьогоденню, стало його зображення у бойовій касці ЗСУ, з тактичними окулярами і в бронежилеті…

День тюльпанiв i мiмоз

З чим асоціюється дата 8 березня? Запитайте у будь-кого, і відповідь не забариться та буде однозначно типовою: це традиційне свято, Міжнародний жіночий день. А наскільки воно ТРАДИЦІЙНЕ і чи завжди воно – свято? І ось тут уже з’вляється простір для дискусій…

San-Remo запрошує

Людські стосунки не можна собі уявити без прояву тепла і турботи. Є люди, які роблять цей світ кращим, добрішим. Але про все по порядку…
Днями з подругами (“Конспіративна” назва групи “3 Т +Н”) святкували день народження у піцерії San-Remo. Скажемо так: ця подія не забувається!

З історії жіночої гімназії

Минулого року Олександрійській жіночій гімназії виповнилося 150. Вона відкрилася 6 лютого за старим стилем 1873 року і спочатку була прогімназією – навчання відбувалося протягом трьох років і рік у додатковому підготовчому класі. У 1907 році гімназія стала класичною – з семирічним терміном навчання. Навчання було платним, не всі батьки могли дозволити собі дати своїм донькам середню освіту, яка давала їм право бути вчителями в народних земських школах та у заможних родинах. Серед випускниць жіночої гімназії – сестри краєзнавця Федора Мержанова Ксенія і Поліна, а також Марія Чижевська – сестра Дмитра Чижевського. У гімназії були суворі правила, дівчатам не дозволялося гуляти вулицями у сутінках і відвідувати розважальні заклади. Гімназистки повинні були носити встановлений формений одяг – і в гімназіях, і поза нею, крім дому, де проживали. Їм заборонялись «излишние украшения».

Про «істину» в карате і його тренера

Сьогодні наш новий знайомий – Денис Баранов, тренер зі східних єдиноборств, а точніше – з карате. В нього досить вагомий стаж. Як він сам зазначає, «п’ять років тому розпочинав тренерську кар’єру в дитячому клубі з карате в Києві, потім так само тренував дітей у Знам’янці, а тепер от добрався нарешті до Олександрії». Крім того, пан Денис працював інструктором з фізичної підготовки в одній з військових частин. Має вищу педагогічну освіту фізкультурного профілю.