Олександрійський щоденник
Щовечора я засинаю з думкою: ще на один день ми ближче до Перемоги. Щоранку я просинаюсь і розумію: ми ближче до Перемоги ще на один крок.
Щовечора я засинаю з молитвою, щоранку я просинаюсь з думкою: а може, це все був просто страшний сон? І зараз я відкрию Facebook, а там усе, як завжди, звичні публікації про … і не можу згадати, про що були ті звичні публікації, якими були завжди наші телефонні розмови з рідними, знайомими…
Олександрійські волонтери винайшли рецепт корисної страви швидкого приготування, яку почали готувати для Збройних сил України та людей, які знаходяться під обстрілами.
Сьогодні до логістичного центру (розташований на території митного контролю, що навпроти міської пожежної частини) прибув броньований мікроавтобус «Мерседес», подарований західними благодійними організаціями.
Як працює місцева влада в умовах війни? Які виклики постали перед нею? На ці та інші запитання ми попросили відповісти першого заступника міського голови Юрія Гугленка.
(більше…)
БФ "Шлях до життя" розпочав традиційну акцію по озелененню міста. В Олександрійському та Знам'янському лісних господарствах були закуплені блакитні ялинки, самшити, червоні дуби та берези у горщиках.
Эту статью я напишу на русском языке. Чтобы понятно было каждое слово тем, кому определения или названия я не могу подобрать – ни одно не подходит. У них нет и не может быть имени, нации, рода. Возможно, нового я скажу мало, уже много написано и сказано, но не сказать не могу.
(більше…)Про те, як проходить посівна кампанія в Олександрійському районі, ми попросили розповісти начальника відділу агропромислового розвитку та екології Олександрій-ської РДА Олександра Ткаченко.
У цей надзвичайно важкий для країни час особливо важливо, щоб вантажі, що надходять із-за кордону і йдуть у зворотному напрямку, були швидко оформлені та своєчасно доставлені адресатам.
Павла КАРНАУХА з Олександрії Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Попри напружену ситуацію, дорожники Кіровоградщини продовжують виконувати свої обов’язки. В рамках експлуатаційного утримання відсьогодні розпочали аварійний ремонт дороги Т-12-05 Нова Прага – Олександрія.
(більше…)На базі центральної міської дитячої бібліотеки, що знаходиться поряд площі Попова, розпочав роботу пункт прийому канцтоварів для дітей вимушених переселенців.
За ініціативи президента футбольного клубу Сергія Кузьменка та фінансової підтримки футбольного клубу «Олександрія» Олександрійський районний відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області придбав три автомобілі «КІА» для несення посиленого чергування під час воєнного стану.
Набридливо дзвонив будильник щоранку…
…Поспіхом роблячи каву однією рукою (знов проспала!), другою підіймала з ліжок чоловіка та дитину. Малий радів – поїде до школи на таксі, чоловік бурчав та швиденько голився. Та випроводив родину з дому, вже сама збиралася на роботу. «Ой, як не хочеться йти на ту роботу – покупці бувають такі нестерпні»… Думала, що приготувати на вечерю, дзвонила чоловікові: чи потрібно купити хліба дорогою додому…
Історія третя.
Історію другу читайте за посиланням: http://ot.kr.ua/talanty-z-provintsiyi-2.html
Геник Проньків стояв посеред шкільного подвір’я, сякався і спльовував слину просто на землю. Час від часу витирав рукавом сорочки злі сльози, що текли по слизьких від шмарклів щоках. Ні, не дасть йому спокою отой Сашко Кожухар! Як тільки прибув осоружний Сашко у їхній клас, одразу ж і скінчилося тихе життя у нього, Геника, якого класна керівничка ставила дітям за приклад, бо хлопець завжди мав охайний вигляд, щосвята дарував їй букет квітів, а його мати ніколи не відмовлялася допомогти матеріально під час ремонту класу. Мама виховувала Геника сама, бо чоловік пішов до іншої, коли синові ледь виповнилося чотири рочки, але отримувала непогані аліменти, бо її колишній займав досить високу посаду в обласному управлінському апараті . Сама ж вона працювала продавцем у великому спеціалізованому магазині взуття, тож їй кланялися не тільки вчителі школи, де навчався син …
Як працює олександрійська медицина у воєнний час, ми попросили розповісти начальника управління охорони здоров'я Тамару Сакару.
– Війна внесла корективи у життя кожного з нас, в кожну галузь життєдіяльності країни, у тому числі й у галузь охорони здоров'я. Проте, незважаючи ні на що, всі лікарні, амбулаторії, сімейні лікарі та вторинна ланка медицини нашої громади працюють у звичайному режимі.
Як працюють комунальні служби міста в умовах війни? На це запитання нам відповів начальник УЖКГ Олександрії Михайло Сулятицький.
В Украине больше месяца идут военные действия – военные и отряды территориальной обороны, иногда ценой своей жизни, дают отпор врагам, которые наступают по нескольким направлениям. Российская сторона называет свои действия “специальной военной операцией”, заверяя,что удары наносятся исключительно по военным объектам. Однако из рассказов беженцев в соцсетях мы видим обратное. Жилые кварталы Харькова, Сум, Киева, Ирпеня, многострадального Мариуполя “утюжатся” бомбами, минами, не ставляя ничего живого.
(більше…)Із 30 березня працівники ЦНАПу почнуть приймати заяви від власників житла щодо компенсації вартості передачі в користування житла для розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Історія друга, першу історію читайте тут: http://ot.kr.ua/talanty-z-provintsiyi.html
Навчання у вузі нарешті добігло кінця. Мишко, тепер уже Михайло Васильович, одержав диплом учителя української мови та літератури. Проте якоїсь особливої радості не відчував. Його однокурсники невесело говорили про майбутнє . Більшість із них ніколи не працюватиме за фахом. Хтось незабаром подасться у близьке чи далеке зарубіжжя та виконуватиме там невдячну брудну роботу, од якої тамтешні аборигени вернуть зазвичай носи,
дехто подасться у бізнес по-українськи, тобто стануть так званими «човниками», спекулянтами чи дрібними торгашами, прийомщиками металобрухту або робітниками по розкурочуванню заводів, фабрик, вугільних розрізів, шахт…
Война застала нас врасплох. Одних в постели, других – в дороге, третьих – в родильном зале. Она нашла нас дома, на работе, в отпуске, в гостях. В момент грудного кормления, цветных сновидений, чистки зубов, йоги, молитвы, занятия любовью. Каким он был – этот первый день войны. Сегодня украинцы начинают делиться своими воспоминаниями.
Президент України Володимир Зеленський проанонсував нову податкову модель. Це закон для забезпечення підтримки громадян та бізнесу в Україні на період воєннного стану. Його ключові положення: – можливість фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів; (більше…)
Мої, зараз уже покійні, дідусь з бабусею, коли розповідали щось про своє життя, завжди говорили: «Це було до війни», або: «це після». Їхнє життя назавжди поділила чорним шрамом війна і назавжди в ньому залишилася. Звісно, я не розуміла тоді цього… А ще бабуся часто промовляла: «Ви, діточки, щасливі, бо не будете знати війни»… Саме за це вони у свій час боролися і виживали. Але як же вона помилилася… Наше життя також чорною смугою поділить війна.
Жителям Кіровоградської області заборонили ходити та їздити машинами в ліс. Заборону ввели для того, щоб не допустити виникнення лісових пожеж.
Начальник відділу обласного департаменту агропромислового розвитку Григорій Арсірій розповів, що посівну розпочали у Олександрійському, Кропивницькому і Новоукраїнському районах.
Новини звідусіль
