13.04
2022

Олександрія воєнна

Рубрика: Новости. Автор: Админ

Як працює місцева влада в умовах війни? Які виклики постали перед нею? На ці та інші запитання ми попросили відповісти першого заступника міського голови Юрія Гугленка.
– Чим відрізняється робота адміністрації у мирний час і воєнний?
– Якщо говорити про роботу міської ради, то тут майже нічого не змінилося – вона виконує всі ті функції, які покладені на органи місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством. І якщо у перші дні війни ми обмежилися лише чергуванням співробітників, то зараз усі вони працюють у штатному режимі. Паралельно з нами працює створена районна військова адміністрація, яка наділена широкими повноваженнями і виконує, окрім звичайних повноважень мирного часу, завдання воєнного характеру. Їй підпорядковується територіальна оборона, а ми беремо учать у її формуванні, у роботі, пов’язаній з цивільним забезпеченням.
– Так склалося, що номер газети з вашим попереднім інтерв’ю для “Олексан-дрійського тижня” вийшов якраз у перший день війни, коли ніхто з нас ще не знав, що буде завтра. У ньому ви розповідали про плани місцевої влади на цей рік. Які з них залишися актуальними?
– Всі залишися актуальними, але з відтермінуванням. Ми віримо, що перемога буде за нами і все намічене буде виконано.
Як ви бачите, інфраструктура міста працює – працюють усі комунальні служби, місто прибирається, ведуться ремонти. Проте у даний час ми можемо говорити тільки про фінансування найважливіших напрямків роботи. На рівні держави заборонено фінансування капітальних видатків, а казначейство має право проводити операції тільки по захищених статтях видатків, таких як заробітна плата, енергоносії тощо.
Всі кошти, що були закладені в місцевий бюд-жет, залишаються – ніхто їх у нас не забирає, просто використання відкладається на певний час. На який саме період – напевно сьогодні ніхто сказати не може, проте знаю, що у верхніх ешелонах влади йдуть розмови, що у тих областях, де спокійна обстановка, треба дозволити ширше використання бюджетних коштів на розвиток громад.
– Стосовно поточного ремонту доріг – у соцмережах досить багато висловлювань, що це не на часі, що ці гроші треба використати на військові потреби.
– Скажу, що виділені на ремонт доріг кошти можна використати саме на цю статтю витрат. Тож чому ми не можемо цим скористатися? Це не є тими критичними коштами, що впливають на безпекову ситуацію у Олександрії. Все, що треба на військові потреби, – це інші видатки з бюджетів усіх рівнів. Окрім того, місцева влада знаходить додаткові джерела фінансування допомоги і військовим, і територіальній обороні, і органам правопорядку.
Стосовно поточного ремонту доріг, то у нас є домовленість з підрядними організаціями, що вони їх виконають, навіть якщо ми не зможемо вчасно розрахуватися.
А дороги робити треба – в першу чергу це стосується тих напрямків, де курсує місцевий транспорт, а також там, де йде великий потік транспорту через наше місто. Це треба для комфортного і безаварійного пересування містян та переселенців. Від цього залежить життєдіяльність міста – а це основне завдання влади. Тож було прийнято рішення виділити кошти на ці роботи у тому самому об’ємі, як і минулого року.
Також вважаю, що це потрібно робити не тільки з технічної точки зору – громадяни повинні бачити і відчувати, що життя не зупинилося, що інфраструктура працює. Тож будемо продовжувати і надалі ремонтувати та прибирати вулиці, до речі, олександрійці вже мали змогу оцінити нову прибиральну машину, що “пилососить” вулиці міста. Будемо ще й квіти висаджувати та проводити інші роботи, які сприяють добробуту мешканців міста.
Але для того, щоб комунальні підприємства стабільно працювали, треба своєчасно сплачувати за їхні послуги. На сьогоднішній день оплата становить 70 відсотків, тож прохання до олександрійців не зволікати з цим питанням.
– А як справи з наповнюванням бюджету?
– Якщо говорити про перший квартал цього року, то він перевиконаний у грошовому вираженні на 14 мільйонів гривень. Більше того, за перший місяць війни у нас перевиконання склало 1 мільйон! Тож дякую всім платникам податків за сумлінне ставлення до цього питання.
Сподіваюсь, що вже на початку другого півріччя (згідно з чинним законодавством) ми зможемо залучити ці кошти на потреби міста, на виконання тих проєктів, про які ми говорили з вами у передвоєнному Інтерв’ю. Сподіваюсь, що це вже буде мирний час на нашій землі.
– Кабінет Міністрів розробив програму переміщення підприємств із фронтових територій до більш спокійних. Чи хтось виявив бажання перевести свої виробничі потужності до Олександрії?
– Так, така робота ведеться. Перемовини зараз ведуться у кількох напрямках, але краще розповім про них, коли з’являться конкретні напрацювання. “Двері” нашого міста відкриті для всіх підприємців, які опинилися у скрутному становищі, ми готові надати їм усіляку допомогу, яка можлива на рівні місцевих органів влади.
– А яке становище на наших місцевих підприємствах?
– Війна завдала болючого удару по всій економіці країни і нашого регіону в тому числі. З 47 підприємств Олександрії, які входять до облікового кола територіальної громади, припинили свою діяльність 20. Інші працюють, але поки що не на повну потужність. Тож втрати по ПДФО склали за березень 1,5 мільйона гривень.
– Які зміни відбулися у соціальній сфері міста?
– Медичні заклади працюють у звичайному режимі, а навчальні перейшли на дистанційне навчання. У садочках відкрили 5 груп для дітей, чиї батьки зайняті на роботі.
Чи можна відкрити більше? Так, але на сьогоднішній день нам конче потрібні місця для розміщення переселенців, тож приміщення шкіл та дитячих садочків саме підходять для таких цілей.
– Чи вдається справитися з потоком біженців?
– Важко, але справляємося. Жодна людина не залишилася без даху над головою та їжі. Ніхто не почув: “Місць немає – їдьте далі”. Усім надавалася і надається уся необхідна допомога. Останні дні близько пів тисячі людей щодня зупиняються у нас на відпочинок. Дехто залишається на більш довгий термін. За даними на початок цього тижня в Олександрії знайшли притулок і зареєструвалися 3200 осіб. 462 дитини зареєструвалися до наших дитячих садочків, 311 – до шкіл.
Кількісно переселенців у місті значно більше, 3200 – це цифра тих, хто став на офіційний облік. Але якщо додати тих, хто з тих чи інших причин цього не робить, то цифру можна сміливо збільшити у два-три рази.
У березні місяці всі кошти, які зазвичай призначалися на шкільне і дошкільне харчування, були направлені на харчування переселенців, а з початку квітня до справи долучився Благодійний фонд Сергія Кузьменка “Турбота”, який зараз годує тих, хто зупиняється у нашому місті. Він узяв на себе повне забезпечення дворазовим харчуванням усіх, хто тимчасово перебуває у навчальних закладах, а це приблизно пів тисячі людей щодня.
– Місцеву владу і особливо міського голову критикують у соцмережах за рішення не вимикати нічне вуличне освітлення. Мовляв, це наражає мешканців міста на небезпеку.
– Тут треба зауважити, що таке рішення – це не забаганка мера або місцевої влади, а розпорядження районної військової адміністрації. Перш ніж його приймати, були зважені всі аргументи «за» і «проти». Були взяті до уваги поради військових і правоохоронців. А вони констатують, що, на жаль, останнім часом в Олександрії зросла кількість нічних правопорушень. Тож ми повинні на це реагувати і не нехтувати безпекою жителів. Правоохоронці мають забезпечувати порядок на наших вулицях, відповідно, для цього і було прийняте таке рішення. У той же час, якщо говорити про небезпеку обстрілів, то військові наголошують, що наразі у нашому місті існує лише небезпека обстрілів з такої далекобійної зброї, яка не орієнтується на світло. Проте заходи світломаскування продовжують діяти. А вуличне освітлення вимикається під час повітряних тривог.
Також можна додати, що у найближчих великих містах – Кропивницькому, Кременчуку взагалі не приймалося рішення про вимкнення нічного вуличного освітлення. Тож не треба сіяти паніку. Віримо у Перемогу і прикладаємо всіх зусиль, щоб цей день настав якнайшвидше!
С. Іванов

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень