Кілька слів про педагога

Здається, тільки вчора українські школярі та їхні батьки активно закуповували шкільне приладдя, готуючись до 1 вересня, та вітали вчителів з Днем знань. Але промайнув місяць – і за кілька днів учителі отримають свої заслужені вітання з нагоди Дня вчителя. Професія вчителя вважається однією з найдавніших і супроводжує людство майже з самого його виникнення. Перші школи на планеті з’явилися ще в IV тисячолітті до нашої ери. А на території сучасної України, коли ця земля належала до Київської Русі, професія вчителя була вельми поважною і важливою. Найбільшого розквіту у стародавні часи вона досягла за часів правління князя Ярослава Мудрого.
Офіційно святкування Дня вчителя в Україні почалося у 1980 році. Зазвичай це свято відзначають у неділю, а в п’ятницю, яка передує цьому дню, у школах і університетах проводяться особливі заходи. Цікаво, що слово «педагог» прийшло до нас зі Стародавньої Греції. Проте тоді воно вживалося… для позначення рабів, які були відповідальні за догляд за дітьми. Вони супроводжували дітей до школи і забирали їх назад. У буквальному перекладі це слово означає «той, хто веде дитину». Але сучасні педагоги вже давно перетворили цю професію на надважливу роль провідників дітей у світ нових знань і навичок.

Старе місто у спогадах Леоніда Холохоленка

Леонід Холохоленко – корінний олександрієць, інвалід І групи, учасник операції «Дунай» (введення військ у Чехословаччину у 1968 році). Його дід жив на Партизанській вулиці, а батько, 1903 року народження, навчався в одному класі з Петром Кошовим, майбутнім маршалом.

Олександр Дробот: «Я відчуваю, що потрібен саме тут»

Молодий, талановитий і професійний. Його обожнюють учні і поважають колеги. З його вміннями він міг би працювати в ІТ-сфері в міжнародних компаніях і заробляти купу грошей. Але він не має таких амбіцій і продовжує працювати вчителем інформатики в Ліцеї №17. Знайомтеся – Олександр Дробот, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2022» у номінації «Інформатика».

Бібліотеки в умовах війни

Роль бібліотек сьогодні змінюється. Відповідаючи вимогам часу, вони вже давно зі звичайних книгозбірень перетворилися на центри культурного розвитку громад. Принаймні, так відбувається в Олександрії, де усі заклади міської Централізованої бібліотечної системи переорієнтовуються з книжок на людей, зберігаючи при цьому своє пряме призначення.
Бібліотеки допомагають читачам в інформаційній безпеці, медіаграмотності, соціокультурному розвитку, профорієнтації та працевлаштуванні, цифровій та IT-освіті, творчому розвитку, корисному та змістовному проведенню дозвілля дітей та дорослих. Олександрійська МЦБС – це давно вже більше, ніж світ книг, це місце неформальної освіти, спілкування, обміну думками та вміннями, духовного і творчого зростання.
Як живуть олександрійські бібліотеки в сучасних непростих умовах, розповіла директорка Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи Тетяна Троцюк: