Олександрійський щоденник
Війна змінює нас і наш світогляд, наше ставлення до, здавалося б, усталених і незмінних речей, життєвих цінностей. Війна взагалі багато чого змінює, на жаль. В тому числі – поняття, лексику, сенс. До початку війни більшість з нас, наприклад, ніколи не чула таких слів, як «донат», «донатити», а нині їхнє значення знає і дитина (від англ. donate – дарувати, жертвувати). Або навпаки, кардинально іншого смислу набуло, до прикладу, досить відоме раніше слово «піксель». Зараз, напевне, мало хто й пам’ятає його первісне значення – термін з технологій мікроелектроніки, бо з початком широкомасштабної рашистської агресії піксель став символічним означенням армійського однострою Збройних сил України, символом нашої військової доблесті. А тому не випадково таку промовисту назву «Піксель» обрала собі одна з волонтерських спільнот в Олександрії. І це до мікроелектроніки не має жодного стосунку…
24 лютого виповнилося 125 років від дня народження Наталії Суммеліді (Сіммеліді) – дитячої письменниці, педагогині, вчительки французької мови Олександрійської середньої школи №2, творчої жінки, причетної до розвитку літературного процесу в нашому місті.
.jpg)
Пам’ятайте про відповідальність!
Співпраця з ворогом, фото- чи відеозйомка об’єктів критичної інфраструктури, передача даних або вчинення диверсій за «винагороду» — це не «легкий підробіток». Це тяжкі злочини проти національної безпеки.
Будьте свідомими. Ваша пильність рятує життя, а необачність — руйнує власну долю.
Канали екстреного зв'язку та допомоги:
Відсутній мобільний зв’язок? Підключайтеся до доступних мереж Wi-Fi та звертайтесь до екстрених служб через застосунок 112 Ukraine: mvs.gov.ua/112
У соціальному ательє ALex angels успішно втілюється цікавий та корисний проєкт для жінок, які хочуть знайти себе, свою справу та повернути впевненість у собі – безкоштовне навчання швейній справі. Проєкт стартував 21 листопада 2025 року і розрахований на чотири місяці. Ученицями курсу, покликаного стати початком нового етапу життя, стали чотири жінки з числа ВПО, людей з інвалідністю та тих, що перебувають у складних життєвих обставинах. Про це розповіла голова ГО ALEX angels Тетяна Шкіль. Під керівництвом досвідченої закрійниці Інни Тарасенко жінки навчаться шити з нуля або покращити свої навички, ремонтувати й оздоблювати одяг, створювати вироби на продаж, працювати з клієнтами та багато іншого. «Головний принцип навчання: мінімум теорії – максимум практики, – говорить Тетяна Шкіль. – Дівчата ремонтують або шиють одяг і в процесі вивчають основи крою, види швів, способи оздоблення, фурнітуру тощо. Вони пробують, помиляються, починають знову, роблять краще і вдосконалюються. І це важливо, адже професія швачки може стати їхньою опорою: надасть можливість заробляти вдома, в ательє, шити на замовлення, підтримати себе та свою сім’ю, допоможе відкрити у собі нові таланти, свою «родзинку», розвити власні ресурси. Ми віримо в жінок, які піднімаються після бурі, і хочемо бути поруч, коли вони роблять свій перший крок до нової себе».
60 років тому в лютому 1966 року в Олександрії був відкритий загальнотехнічний факультет Дніпропетровського гірничого інституту. Також у 2026 році виповнюється 90 років від дня народження декана цього факультету Родеріка Симоновича Крисіна.
На одній з останніх сесій Олександрійської міської ради була прийнята Програма економічного і соціального розвитку Олександрійської територіальної громади. Це «традиційний» і стратегічний документ, який визначає напрямки розвитку громади щонайменше на поточний рік. Втім, прийнята міською радою Програма хоча і розроблена на 2026 рік, але містить прогноз напрацювань до 2028 року. У документі визначено основні завдання розвитку галузей (сфер діяльності) громади, що відповідають стратегічним напрямкам розвитку і заходам місцевих цільових програм, які разом спрямовані на розвиток економічної, освітньої, соціальної та інфраструктурної сфер територіальної громади в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Отже, про вже звичні та усталені напрямки роботи економічної та соціальної сфер, а також про можливі відмінності нинішньої Програми від попередніх минулих років ми говоримо з начальником управління економіки Олександрійської міської ради Ростиславом Черевашком.
Вивчення англійської мови для багатьох людей є тривалим процесом, у якому важливу роль відіграють не лише знання правил і слів, а й внутрішня впевненість. Навіть за наявності базового словникового запасу люди часто відчувають труднощі у використанні мови через страх помилок або сумніви у власних можливостях. Саме тому питання мовної впевненості є ключовим для тих, хто прагне застосовувати англійську на практиці.
Вже не одне «покоління» учнів, які відзначилися в освітній системі Малої академії наук України, виховав Користівський ліцей Приютівської селищної ради. І ця «генерація» продовжується: нещодавно з’явилася новина про чергові перемоги вихованців ліцею на учнівських наукових конкурсах. Про те, як працює цей механізм, про творчі здобутки школярів і школярок ми розмовляємо з директором закладу Віктором Павловичем Правим (він же і науковий керівник багатьох учнівських дослідницьких робіт). Наставник поділився «технологією» ряду наукових пошуків, про які ще не надто багато відомо у доступних джерелах.
В Олександрії багатодітна родина загиблого санітарного інструктора Сил спеціальних операцій, солдата Василя Дівіченка, отримала ключі від власного трикімнатного будинку. Це стало можливим завдяки спільній роботі Асоціації ветеранів ССО та Благодійного фонду «Гуртом UA», а також за сприяння командування Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Олександрія активно підтримує внутрішньо переміщених осіб. Про це свідчить статистика – найбільша кількість ВПО у Кіровоградській області зупинилася саме в Олександрійській громаді. А дехто проживає у нашому місті з 2022 року і вже називає Олександрію другим рідним містом. Серед них – Людмила Челомбітко.
Про прядіння говорять, як про ремесло, але насправді це – мова. Давня, тиха, жіноча. Мова рук, що пам’ятають більше, ніж слова. У повільному обертанні веретена жінка здавна поєднувала небо й землю, хаос і порядок, задум і втілення. Вона брала вовну, льон, кужіль і творила нитку, а з неї згодом народжувалася тканина життя.
Минулого тижня, а точніше – 24 січня – олександрійські бібліотекарі відзначили свою чергову професійну дату: 139 років від дня урочистого відкриття першої і єдиної на той час Громадської бібліотеки в Олександрії – події, що стала важливою віхою в культурному житті міста. Заснування бібліотеки вийшло можливим завдяки ініціативі тодішніх поважних громадян міста: олександрійського нотаріуса Антона Федоровича Якубовського при підтримці міського голови Івана Тимофійовича Паученка. До першої дирекції бібліотеки, яка складалася з п’яти осіб, входили також відомі історичні постаті – Василій Никифоров, Олександр Цивчинський та інші активні діячі громади.
19 січня відбувся конкурс на посаду директора Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи. Згідно з рішенням конкурсної комісії, його переможницею стала Тетяна Володимирівна Троцюк, які очолює ОМЦБС з 2016 року.
.jpg)
Нещодавно на позачерговій сесії Олександрійської міської ради було затверджено Програму цивільного захисту Олександрійської міської територіальної громади на 2026-2030 роки. Про основні напрямки документа, який визначає безпеку громади на найближчі 5 років, ми розмовляємо з начальником управління з питань цивільного захисту міськради Ігорем Єрмолюком. Отже, попередня програма розроблялася ще до повномасштабної російсько-української війни. Чи є якісь принципові відмінності у напрямках роботи нової програми – таким було перше запитання до співрозмовника.
Впродовж 2025 року Центр надання адміністративних послуг Олександрійської територіальної громади – Центр «Дії» надав громадянам 64149 послуг ( майже на 20 тисяч або на 33% більше, ніж у попередньому році) і виконав 3159 онлайн-замовлень, поповнивши місцевий бюджет на 8,1 млн грн надходжень від сплати адміністративного збору. За наданням послуг звернулися 65 тисяч громадян проти 44 тисяч у 2024 році. Найбільш запитуваними послугами у 2025 році були реєстрація прав власності на нерухоме майно, а також актуалізація даних щодо реєстрації місця проживання громадян у Реєстрі територіальної громади – опрацьовано 25 046 запитів. За оформленням паспорта звернулося 3229 громадян, за реєстрацію прав власності 3037, за наданням соціальних послуг – 5798.
Досягнення і плани
В Олександрійському геріатричному пансіонаті зі спеціальним відділенням тривають роботи з поліпшення умов проживання та підвищення якості догляду за підопічними. Минулого року розпочали підготовку до капітального ремонту даху на всіх корпусах.
Кіровоградська обласна організація ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” оголошує конкурс мінігрантів для підтримки інститутів громадянського суспільства. Конкурс проводиться у межах Програми підтримки волонтерських центрів, що реалізує КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” завдяки фінансуванню National Endowment for Democracy.
(більше…)Колись давно редакція газети «Олександрійський тиждень» започаткувала добру традицію – кожної зими проводила конкурс на кращу годівничку серед школярів міста. Діти активно долучалися, проявляли фантазію й креатив, переможці отримували призи, а вироби розміщувалися на деревах і врятували не одне пташине життя.
Ця алюзія (тобто відсилка) – до відомого вислову, який з’явився ще понад 200 років тому в часи освоєння дикого заходу Північної Америки, нинішніх США. Там, у провінційних салунах (по-нашому корчмах) піаністи-тапери, щоб якось убезпечити себе від випадкової кулі п’яних завсідників, під час гри ставили на свій клавікорд табличку: «В піаніста не стріляти! Грає, як може!». А тепер – до реалій нашого сьогодення.
Ми часто нарікаємо на долю, перебільшуємо розмір проблем та значення перепон, скаржимося на випробування й відсутність часу, здоров’я, грошей, підтримки тощо. Втім, недарма говорять: хто не хоче – шукає виправдання, хто хоче – знаходить можливості. Адже, погодьтеся, у більшості з нас стартові умови у житті були кращими, ніж, приміром, у дітей з інвалідністю або вихованців сиротинців. Але й за таких умов, маючи бажання, наполегливість та цілеспрямованість, можна здійснити мрії.
Народна артистка Олександрії – так називають у нашому місті Тетяну Бессмольну, актрису й очільницю народного аматорського театру ПК «Світлопільський». Заснований у 1957 році театральний колектив, яким близько 60 років керував Юрій Дзбановський, щороку радує глядачів новими виставами. Це завжди подія у культурному життя Олександріїї, завжди свято. У кожного актора є свої шанувальники, які приходять на вистави у першу чергу заради нього. Багато олександрійців купували квитки на Тетяну Бессмольну як неперевершену різнопланову актрису, у творчому багажі якої багато ролей та різноманітних сценічних образів – яскравих і виразних, пронизаних глибоким розумінням та любов’ю до своїх героїнь.. Зараз ідуть на Бессмольну – режисерку. І режисерку талановиту. Для Тетяни Миколаївни кожен вихід на сцену, кожна вистава – це велика відповідальність.
Зимові свята — час тепла, сімейних зустрічей і надій. Та є родини, для яких ці дні минають без святкового настрою. Їхнє головне бажання не поміщається під ялинку. Воно одне на всіх: обійняти своїх рідних живими й здоровими та дочекатися їхнього повернення додому.
Є люди, знайомство і дружба з якими – справжня гордість. Саме до таких належить історик, музеєзнавиця і для мене – найкраща та найавторитетніша краєзнавиця Олксандрійщини Надія Жахалова. Завдяки її багаторічній дослідницькій роботі ми дізналися багато нового про минуле нашого міста і його мешканців. Не кожен корінний житель так любить Олександрію та її історію. Між тим, у наше тоді шахтарське містечко Надія Володимирівна приїхала вже дорослою.
Нещодавно у бібліотеці – філії №3 Олек-сандрійської міської централізованої бібліотечної системи відбулася зустріч читачів з письменником Сергієм Полуляхом, на якій він представив свій новий твір. У зустрічі, організованій адміністрацією бібліотеки, взяли участь студенти літературного факультету Університету третього віку. Представляли гостя аудиторії завідувачка бібліотеки Олена Губа та працівник ЦБС Богдан Тобілевич.
Зимові свята в розпалі, олександрійці вже традиційно обговорили міську ялинку та новорічну локацію біля неї, а тепер фотографуються на її фоні. Попри графіки відключення світла, у багатьох оселях, особливо – там, де є діти, радують мешканців домашні ялинки, що колишуть гілками та переливаються вогниками, прикрашені на смак господарів. Для багатьох прикрашання ялинки – це справжній особливий ритуал, що виконується з року в рік у певні дні. Хтось дбайливо дістає із коробок скляні кульки, сніговиків та шишки, які були з ними з дитинства чи навіть залишилися у спадок, а тому випромінюють особливу енергію і стали своєрідними новорічними оберегами. Дехто щороку купує нові прикраси чи символи прийдешнього року. Але все більше українців повертаються до давніх традицій і прикрашають домівки різдвяними павуками з соломи – оберегами, що символізують долю, достаток та очищення дому від негативу, дідухами із снопів зернових культур – символами духу предків, урожаю, добробуту й захисту родини, поєднуючи дохристиянські вірування в культ предків із християнським символом “життєдайного хліба”, власноруч виготовленими вінками, восковими свічками, ляльками-мотанками з курурудзиння…
Новини звідусіль
