Економіка і соціальна сфера міста – «єдиний живий організм»

Всі ми живемо в матеріальному світі, і традиційно життєдіяльність місцевої громади та її розвиток з початком кожного нового календарного року розпочинається за найголовнішим фінансовим документом – місцевим річним бюджетом. Про те, який він буде у 2025 році, «Олександрійський тиждень» вже проаналізував в одному зі своїх попередніх випусків. Але бюджет року нерозривно пов’язаний ще з одним визначальним документом – Програмою економічного і соціального розвитку громади, яка теж приймається міською радою одночасно з головним кошторисом терміном на рік. Отож необхідно сьогодні узагальнено розглянути цю програму. До бесіди ми запросили начальника управління економіки Олександрійської міської ради Ростислава Черевашка, і це буде спроба розібратися у контексті викликів, пов’язаних з воєнним станом, що громада та влада міста вважатиме за головні напрямки своєї роботи протягом року, що настав.

– Перш за все зауважу, що в означеному вами руслі варто розглядати Програму економічного та соціального розвитку разом з Програмою інвестиційної діяльності, відновлення та стійкості Олександрійської територіальної громади. Програма економічного і соціального розвитку Олександрійської громади традиційно була створена за поданнями усіх управлінь міської ради, при цьому була врахована інформація наших підприємств промисловості, сільськогосподарського комплексу, інших підприємств та сфери малого і середнього бізнесу.
Традиційно вона складається з двох розділів: економічний аналіз ситуації, в якій ми перебуваємо на сьогодні, і плани на 2025 рік у соціальній і економічній сферах. З одного боку, економічна сфера повинна надавати розвиток, робочі місця, надходження податків, з іншого – це фінансування соціальної сфери, яка, у свою чергу, створює сприятливі умови і підгрунтя для розвитку економічної сфери – ось такі два взаємопов’язані вектори, які мають рухати нас вперед за теперішніх умов воєнного стану. І актуальним залишається необхідність забезпечити не тільки утримання й існування нашої соціальної сфери, зберегти промисловий потенціал, але й намагатися його розвивати. Тому залишатимуться у нас пріоритетами, як і в минулі роки, залучення різних грантових коштів і можливостей, бізнес-ресурсів та бізнес-інформацій, допомог як на наших платформах, так і на міжнародних, з урахуванням потреб наших підприємств виходу на нові ринки збуту продукції, міжнародного співробітництва, інвестиційних ресурсів. Така тенденція вимальовується тому, що в більшості сфер, на жаль, у нинішніх реаліях бракує власних інвестицій для розвитку і модернізації.
– Які з цих сфер мають найбільш капіталомісткі потреби?
– Окрема увага по соціальному сектору буде приділена такій вагомій галузі на сьогодні, яка перевантажена і потребує реконструкції, – як охорона здоров’я. Це враховуючи умови воєнного стану, а також те, що заклади охорони здоров’я несуть навантаження не лише місцевими потребами, а їхніми послугами користуються й мешканці сусідніх громад (які, до речі, також допомагають субвенціями з їхніх бюд-жетів нашій галузі медицини). Крім того, у нашій громаді проживають більше 11 тисяч внутрішньопереміщених осіб, і це ще одне навантаження на сферу охорони здоров’я. Тому в Програмі, про яку ми зараз говоримо, передбачено багато проєктів саме в галузі охорони здоров’я, які потребують інвестицій.
Також ми традиційно включили багато проєктів соціальної сфери, які були заявлені нашими управліннями. Вони на велику суму, але це завжди так робиться, щоб дані проєкти вже були передбачені і потім не витрачати час на подальше доповнення Програми.
Отож усього це 35 соціальних проєктів на загальну суму понад 719 мільйонів гривень. З причини великих обсягів Програми і її ось такої немалої кошторисної вартості, на яку не вистачить фінансування лише з місцевого бюджету, будемо розраховувати не тільки на бюджетне, а й на позабюджетне фінансування.
З цієї кількості проєктів найбільш об’ємними, крім охорони здоров’я, проєкти з якої складають майже половину від загальної кількості, є галузі освіти і житлово-комунального господарства. З найактуальніших проєктів – ремонт даху головного корпусу Центральної міської лікарні, реконструкція отоларингологічного відділення і реанімації.
Крім того, наша Програма включає і проєкти приватних інвесторів – промисловості, енергетики, сфери послуг і торгівлі – 14 проєктів на загальну суму 503 мільйони гривень. В основному це кошти приватних інвесторів, які передбачають створення 624 робочих місця, тому будемо сприяти реалізації цих проєктів. І це теж головне наше завдання – створювати сприятливі умови для інвесторів, котрі навіть за таких ризикованих часів, як зараз, мають намір вкладати інвестиції в нашу інфраструктуру. Ці заходи, які спрямовані на підвищення бізнес-привабливості, також є в нашій Програмі.
Окремо хотілося б звернути увагу, що залишаються актуальними відповідні заходи, які стосуються ринку праці. Це легалізація не тільки незареєстрованої найманої праці, що постійно нами робиться, а й легалізація власне заробітної плати, так званої «в конвертах». Таким чином, це сприятиме наповненню не тільки нашого місцевого бюджету, а й бюджетів усіх рівнів – від обласного до державного. Наприклад, за результатами 2024 року у нас у місті більше, ніж 169 легалізованих робочих місць завдяки саме такій роботі.
– В яких галузях економіки це переважає?
– Переважно це сфера послуг, торгівля, малий і середній бізнес, але є такі зрушення і в промисловому виробництві, у сфері поводження з відходами тощо. А фактично обстежено більше, ніж 1250 різних підприємств та підприємців громади.
Робота у цьому напрямку проводиться на постійній основі, щотижня, по кілька разів.
Варто мати на увазі, що так званий «військовий» податок з доходів фізичних осіб вилучений з місцевого бюджету (а це мінус щонайменше 120 мільйонів за минулий рік). З одного боку, дуже правильно, що ці кошти спрямовані безпосередньо на підтримку оборони держави, але з іншого – треба знаходити шляхи, аби збільшувати бюджетоспроможність нашої громади. Це, знову ж таки, легалізація заробітної плати і тіньової зайнятості та реалізація проєктів із збільшення та створення робочих місць, про які заявляють інвестори. Ці інвестиції у розрізі кожного підприємства поки що залишаються комерційною таємницею, тому конкретно по кожному з них поки що немає можливості говорити, але загальна сума інвестицій становить 503 мільйони гривень.
– Індустріальний парк, про який згадувалося раніше, також закладений у цю цифру?
– Він також передбачений, але на сьогодні ще триває процедура, оскільки є зауваження щодо його концепції. І він орієнтовно на 2025 рік передбачає лише 50 робочих місць із тих 624-х, про які я згадав. Тобто в даному питанні ми поки що не покладаємо великих сподівань на індустріальний парк. Так само і його інвестиції на поточний рік наразі не передбачаються занадто вагомими у загальній сумі запланованих 503-х мільйонів. Проте маємо його на увазі, адже в разі реєстрації парку на території Олександрійської громади це буде додатковим поштовхом для розвитку не тільки промисловості, а й збільшення можливості для розвитку малого і середнього підприємництва та інших суб’єктів навколо промисловості індустріального парку, діяльність яких буде пов’язана з ним.
– Якщо повернутися до теми проєктів, спрямованих на залучення позабюджетних коштів на соціальну сферу…
– Тоді варто згадати ту саму Програму, яку міська рада прийняла на грудневій сесії минулого року – це Програма розвитку інвестиційної діяльності, відновлення та стійкості Олександрійської територіальної громади на 2025-2028 роки. Працювала над її створенням робоча група, до якої входили всі керівники усіх управлінь, пов’язаних з реалізацією соціальних проєктів, представники громадських організацій. Також методично допомагала нам Міжнародна організація з міграції (МОМ), з якою ми співпрацюємо з метою залучення позабюджетних інвестицій для реалізації проєктів. Для цього і потрібна була відповідна Програма, а ще бажано – оновлена та актуалізована Стратегія розвитку Олександрійської територіальної громади.
На даний час по Стратегії ще продовжується обговорення у вигляді анкетування, яке проходять і звичайні мешканці, і підприємці громади. Програма після обговорення стане складовою частиною оновленої Стратегії нашої громади. І варто зазначити, що у цій Програмі вже попередньо визначили для отримання (про що у нас підписаний меморандум з Міжнародною організацією з міграції) на фінансування трьох проєктів з охорони здоров’я на загальну суму в еквіваленті до 1 мільйона доларів США. Це проєкти з капітального ремонту даху головного корпусу Центральної міської лікарні і двох відділень – анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії (попередньо на 20,7 мільйона гривень) та отоларингологічного на загальну суму орієнтовно 16 мільйонів гривень. Наразі потенційний інвестор вивчає дане питання і планується, що ці кошти виділить Міжнародна організація з міграції. Тобто це не кредити з повертанням коштів, а гранти.
– Чому така розширена назва Програма «Розвитку інвестиційної діяльності, відновлення та стійкості», але стосується вона тільки соціальних проєктів, і в ній немає приватних інвестицій?
– Тому що потужна соціально розвинена інфраструктура створює умови для розвитку інвестиційної діяльності реального сектора економіки, агропромислового комплексу. От до цієї Програми увійшло вже більше проєктів: тут є і агенція з розвитку громад, і наш терцентр – всього сорок проєктів. Наразі точну суму назвати не має можливості, бо окремі її розділи будуть коригуватися в процесі реалізації, і тому ця Програма, як живий організм, оновлюватиметься, доповнюватиметься. Але створена вона, знову ж таки, для того, щоб ми могли залучати кошти донорів для позабюджетного фінансування реалізації соціальних проєктів громади. І вона таким чином пов’язана з Програмою економічного і соціального розвитку та увійде, як складова, до оновленої Стратегії розвитку Олександрійської громади.
– Можливо, є ще якісь очікування нових особливостей чи викликів?
– Очевидно, буде більше роботи з детінізації підприємницької діяльності, що також має великий вплив на бюджетоспроможність громади. На жаль, у нас, як і по всій країні, спостерігається тенденція із закриття підприємцями власних справ, що викликано і зміною кон’юнктури ринку, і підвищенням вартості енергоносіїв, недавнім підвищенням податків. І звичайно, дуже складні кадрові проблеми, спричинені, у свою чергу, війною, мобілізаційними процесами та міграцією населення. Звісно, більшість наших підприємців – це добросовісні люди з гарною діловою репутацією, але зустрічаються й такі, які ведуть незаконну підприємницьку діяльність без належної реєстрації, сплати податків. Тому будемо і надалі працювати з нашою податковою службою у цьому напрямку. З урахуванням усіх цих чинників завдання Програми – забезпечити не тільки утримання життєдіяльності громади, але й її розвиток. Кожне управління, підрозділ міської ради працюють у своїх напрямках згідно зі спільним завданням.

О.Наріжний