Жінки на передовій – це не виняток, а реальність. Кінолог прикордонної служби, офіцер ЦСО «А» СБУ, медикиня бригади «Хижака» та командир медичної роти бригади «Буревій» – вони рятують, захищають, ведуть у бій. Кожна з них – доказ того, що на фронті головне не стать, а відданість справі та сила духу!
Вона вдягнула форму не заради статусу, а заради країни. На передовій чи в штабі, в тилу чи на бойових позиціях – її внесок неоціненний. Вона воює, лікує, координує, забезпечує, ризикує. Бути військовослужбовцем – це не лише про силу, а й про стійкість духу. І жінки у війську щодня доводять: вони незламні. Її історія – це ще один крок до перемоги.
Вона бачить те, що ворог намагається приховати. Її робота – виявляти, аналізувати та передавати точні координати для удару. Бути оператором-корегувальником – це не просто про техніку, це про витримку, швидкість реакції та холодний розум навіть під обстрілами. Вона не просто виконує завдання – вона змінює правила гри.
Вона володіє зброєю, керує технікою, координує операції та підтримує бойовий дух побратимів. Жінка на війні – це не просто сила. Це серце, що б’ється в унісон із рідною землею, та розум, який прораховує кожен крок до перемоги. Історія жінки, яка стала символом стійкості та віри у майбутнє.
Вона – очі артилерії, голос ударних дронів, ключова ланка між розвідкою та вогневими групами. В умовах бойових дій оператор-корегувальник виконує ювелірну роботу, визначаючи цілі з точністю до метра. Її стійкість – це не лише витримка під ворожим вогнем, а й блискавичні рішення, від яких залежить успіх операції. Це історія жінки, яка щодня наближає перемогу, залишаючись у тіні, але змінюючи хід війни.
