Пантеон талантів та світло «Олександрійського маяка»

Новий випуск літературно-мистецького журналу «Олексан-дрійський маяк», а також антологію поезії та прози ХХІ століття «Pantheon.Найкращі» презентували в Центральній бібліотеці Олександрії. Захід об’єднав авторів, чиї твори увійшли до цих Всеукраїнських видань. Поети та прозаїки ділилися враженнями, читали вірші та оповідання. Радісну подію з олександрійцями розділили колеги зі Світловодського літературного об’єднання «Літо», які долучилися до зустрічі онлайн, знаходячись у художній галереї, що постраждала від обстрілу: шибки забиті дошками, а на стінах – яскраві картини.

«Презентуємо нове число журналу «Олександрійський маяк», – звернулася до присутніх засновниця журналу «Олександрійський маяк», керівник спільноти з видавничою майстернею «Pantheon. Література та мистецтво», член Національної спілки письменників Аліна Шевченко. – Це вже дев’ятий випуск видання, яке виходить друком у Харкові з 2022 року. Пишаюся тим, що у рубриці «Дебют» вперше надруковані матеріали Михайла Желудкова, шестикласника Олександрівського ліцею, переселенця з Покровська. Це показник того, що з наших видань можна почати свій шлях у літературу або просто поділитися своїми почуттями з читачами. Мабуть, вперше у цій рубриці у нас шестеро дебютантів: учні, студенти, які тільки починають літературну діяльність, а можливо, і кар’єру».
На обкладинці журналу зображений осінній пейзаж Олександрії з візитівкою міста – пожежною каланчею з годинником. А сам «Олександрійський маяк» став культурною візитівкою міста. В 11 рубриках, серед яких: «Від майстра», «Переклади», «Сторінки світової класики», «Літературознавство», «Поезія», «Проза» та інші зібрані роботи 41 автора. Олександрійщина представлена поетичними та прозовими творами Валентини Білоткач, Віктора Брикульського, Наталії Фоміної, Анни Великої й Тетяни Бевз.
«Чомусь авторів з Олександрії у «Маяку» меншає, – констатувала Аліна Шевченко. – Може, і пишуть, але до друку не подають. Тому закликаю всіх надсилати адресу журналу своїм знайомим, які хотіли б надрукувати свої твори. Щоб у кожному числі журналу була потужна «Літературна Олександрійщина», як це було у перших випусках, а ми, збираючись тут, презентували творчість не лише наших постійних авторів, а й відкривали нові імена».
Обидва видання вийшли майже одночасно. Антологія поезії та прози ХХІ століття «Pantheon. Найкращі» присвячена другій річниці видавничої майстерні «Pantheon. Література та мистецтво» і об’єднала 104 автори. Заступниця керівника майстерні, редакторка Діна Горбенко розповіла: «Це чудова нагода зібратися разом перед Новим роком. Вдвічі більше приводів для радості, бо ці два видання – «Олександрійський маяк» та «Pantheon. Найкращі» – наче два клубочки, ниточки до яких ведуть з усієї України і навіть з-за кордону. Вони об’єднують і молодих авторів-початківців, і досвідчених літераторів. Видання допомагають людям знайти себе, бо для багатьох творчість – це і терапія, і можливість триматися. Багато хто переживає цей час дуже важко, і якщо не буде можливості дати вихід почуттям, це ні до чого хорошого не призведе. Хочеться, щоби нас було більше, адже розлога когорта майстрів – неабияка підтримка сучасної культури. Дякуємо тим, завдяки кому ми маємо можливість тут зібратися. Бо у кожній родині є ті, хто нас боронить і захищає. Низький уклін воїнам ЗСУ, які теж є серед авторів наших видань».

Всеукраїнська антологія поезії та прози XXI століття «Pantheon.Найкращі» – це унікальна збірка, яка відображає яскраву палітру сучасної української літератури, в тому числі написаної під час війни.
Далі свої твори читали автори: Наталія Фоміна, Віктор Брикульський, Володимир Терещенко, Валентина Білоткач, Ганна Велика, Володимир Кирпита, Лілія Маруфі, Марина Третяк, Наталія Гаврилець, Діна Горбенко, Ліна Куприч та Сергій Манукян.
Володимир Терещенко з гумором розповів про музу, натхнення, різні літературні жанри, народження нових творів і анонсував своє нове оповідан-ня.
Про наймолодшого автора «Олександрійського маяка» – Михайлика Желудкова – розповіла його вчителька Ірина Даценко Хлопчик живе у селі Дівочому Полі. Він не зміг бути присутнім на презентації через хворобу. Його родина – тато, мама, сам Михайлик і його сестра – переїхала до Олександрійського району з Покровська. А старший брат хлопця захищає Україну від агресора. З оповіданням, яке надруковано в «Олександрійському маяку» – «Серце в очах» – хлопець брав участь у конкурсі МАН у секції «Літературна творчість» і отримав цінний досвід. Ірина прочитала щемний вірш Михайла «Я син».
Валентина Білоткач, більше відома в Олександрії як талановита авторка прозових творів, цього разу читала свою поезію й оповідання «Повертайся, пташко, додому».
Ганна Велика прийшла на презентацію не з пустими руками і подарувала Аліні Шевченко власноруч зв’язаний килимок із Різдвяною зіркою як символ того, що яскрава зоря засновниці журналу і видавничої майстерні сама випромінює світло, на яке злітаються автори і, наче зірки, об’єднуються навколо неї.
Харків’янин, який живе в Олексан-дрії, Сергій Манукян – цьогорічний лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника. Аліна Шевченко також стала переможницею цього конкурсу у 2022 році. У літературно-мистецькому журналі «Олександрійський маяк» Сергій веде рубрику «Зірки світової класики», де розповідає про невідомі сторінки життя відомих письменників або талановитих та, на жаль, забутих авторів. Цього разу героєм рубрики став незаслужено забутий англійський письменник Джеймс Олдрідж і його оповідання «Останній дюйм», передмову до якого написав С.Манукян.
Зустріч була дійсно теплою та інформаційно насиченою. Кожен автор має свій світогляд і талант відображати його у літературній творчості. Навіть сьогодні, коли приводів для натхнення бракує, люди з тонкою душею доводять, що музи не мовчать, а теж виступають культурним фронтом за збереження української мови, ідентичності, культури.
Тож, як влучно написала олександрійська майстриня короткої поезії Лілія Маруфі:
Змахну сльозинку, навіть усміхнусь,
Відкинувши тривоги і печалі,
Під вантажем проблем я не зігнусь,
Бо треба жити. Треба жити далі.

Ярослава Волошко