Чи стане нарешті Феміда «сліпою»?

Швидке прийняття Верховною Радою у першому читанні і в цілому президентського закону про судоустрій та статус суддів, а потім конституційних змін у частині судочинства певною мірою стало для багатьох несподіванкою. Особливо – на тлі так званого «офшорного скандалу». Втім, можливо, що значною мірою саме завдяки йому, адже треба було представникам вищої влади чимось терміново «замилити очі» суспільству…

Згідно з прийнятими законами, суди в Україні будуть максимально деполітизовані, суддівський корпус максимально перезавантажений, а відповідальність суддів суттєво підвищена. На цьому акцентували увагу ті, хто агітував за проведення судової реформи. Хоча пересічні українці, напевне, більше звернули увагу на слова народного депутата Віктора Пинзеника, який закликав колег не поспішати з ухваленням тих норм, які обіцяли суддям зарплати у десятки і навіть сотні тисяч гривень і таке ж грошове утримання на пенсії. Але парламентарії, на радість суддям, ці заклики проігнорували. До речі, журналісти, які стежили на пленумі Верховного суду за обговоренням законопроекту «Про судоустрій та статус суддів і конституційних змін у частині судової реформи», констатували, що єдиний аспект нового законодавства, який не зазнав критики з боку доповідача – голови Верховного Суду – це якраз соціальні гарантії суддям. Інші законодавчі новації було оцінено досить-таки критично, що, власне, теж можна вважати підтвердженням радикальності тих змін. Але спершу – думка фахівців. Про суди і суддів – ректор Національної школи суддів, колишній міністр юстиції Микола Онищук:
«Зміни до Конституції та імплементаційний закон дають шанс реально змінити стан справ у системі судоустрою. Насамперед розпочнеться реальне оновлення суддівського корпусу. По-перше, будь-яка вакантна посада в судах (а їх зараз не менше, ніж півтори тисячі і ще багато утвориться) буде заміщуватися на умовах пуб-лічного конкурсу, який включатиме складення кваліфікаційного тесту, а не суб’єктивної оцінки, аналіз суддівського досьє, перевірку кандидата на його доброчесності й етичних засад. Таким чином, ніхто тепер не зможе стати суддею за протекції чи підтримки політичних, бізнесових кіл. Друга складова – проект змін до Конституції надає можливість вирізнити з судової системи суддів, які не відповідають посадам за своїм кваліфікаційним рівнем чи ознакою доброчесності, не можуть довести походження свого майна і статків та звільнити їх. Крім того, проект передбачає ліквідацію трьох вищих спеціалізованих судів, а також фактично створення нового Верховного Суду України у кількості, по-перше, меншій, а по-друге, з новим набором суддів. Більше того, до конкурсів на заміщення посад будуть допускатися не лише судді, а й «не судді», тобто науковці-правники, які мають вчену ступінь та стаж роботи не менше 10 років, адвокати, які мають також не менший стаж роботи представництва в суді. Це дозволить підвищити конкуренцію, запросити до суддівських лав нових людей, котрі матимуть необхідні якості – і професійні, і людські. Також конституційні зміни передбачають створення реальних передумов для незалежності суддів: з огляду на те, що і парламент, і Президент втрачають будь-який вплив і в частині персоналії судді, його кар’єри, підвищення по службі, переведення тощо, суддя отримає можливість діяти неупереджено і незалежно. Всі функції тепер передаються від політичних органів Вищій раді правосуддя – незалежному органу, де не будуть представлені ні політики, ні народні депутати, ні урядовці. Також створюються механізми реальної зацікавленості суддів, щоб вони не спокушалися на якісь матеріальні блага від сторін, що є учасниками процесу, оскільки в рази збільшується суддівська винагорода за працю. Проте одночасно в рази посилюється і контроль з боку суспільства і відповідних органів за доходами і витратами. Я б сказав, не можна припускати, що ніякий суддя не візьме хабаря (це спокуса, яку не всі можуть витримати), але твердо можна сказати, що він не зможе його витратити. Тобто рівень контролю за суддею буде дуже жорстким. Суттєво обмежується і суддівський імунітет».
У контексті судової реформи запроваджується трирівнева судова система: нинішня чотирирівнева є занадто складною і призводить до затягування багатьох судових процесів, вважають аналітики. Пояснює експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Михайло Жернаков: «Також за вимогою європейських інституцій ліквідується четверта ланка у судовій системі для її більшої доступності й ефективності. Очевидно, якщо ми приберемо вищі спеціалізовані суди і на рівні останньої касаційної інстанції залишимо тільки Верховний Суд, то слід буде також змінювати процес і процедуру розгляду скарг».
Звісно, можна лише позаздрити цьому безмежному оптимізму фахівців права. Але чи все має такий бездоганний вигляд? Наприклад, передбачається створення ще двох судових інституцій: Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності,тобто патентного суду. В юридичному середовищі поява таких судів викликала чи не найбільше дискусій. Незалежний та автономний антикорупційний суд мав би розглядати справи з підслідності антикорупційного бюро України. Та як зазначив голова Центру з протидії корупції Віталій Шабунін, у законопроекті Президента немає жодної згадки, коли цей суд має запрацювати, тож дана норма ризикує просто залишитися на папері: «Прийняттям цього закону антикорупційні суди не створюватимуть: мовляв, треба буде ще спеціальний закон прийняти – колись, потім, пізніше. Це явний обман: вони просто не будуть створені. Справді, виникає питання: чому Вищий патентний суд створився відразу, а антикорупційний відкладається? Мотивація проста: поки існує підконтрольний владі суд, доти будь-яку кримінальну справу її представникам можна буде «відіграти». Це – останній шанс на збереження привілеїв політичної еліти».
Далі. Згідно з прийнятим законом, суддя має пройти атестацію і задекларувати доходи, які має він і члени його родини. А для кандидатів на суддівську мантію нове законодавство передбачає ще й антикорупційну перевірку на доброчесність. Цим має займатися спеціальна Громадська рада доброчесності, яка проводитиме попередній відбір кандидатів. Але що цікаво, ніяких вагомих повноважень ця рада не отримала: вона просто буде спостерігати і хіба що – говорити, але не більше того. Ну а як у нас можновладці майстерно вміють прибіднятися, та ще й родичів своїх виставляти злиднями, також давно всім відомо (це щодо декларування доходів).
Міністр юстиції Павло Петренко: «Базова мінімальна заробітна плата районного судді буде 25 мінімальних зарплат, апеляційного – 50, верховного судді – 75. Моя особиста позиція – нехай краще держава заплатить цьому судді високу заробітну плату, ніж він буде вимагати хабарі». Це викликало різку реакцію в опонентів. Зокрема, новоприбулий депутат ВР Надія Савченко вже внесла на розгляд парламенту постанову про скасування закону про судоустрій. А ми собі порахуємо: діапазон зарплат суддів за таким «розкладом» лежатиме у межах десь від 40 до 145 тисяч гривень на місяць. От дуж-же цікаво знати, за якою ж формулою розраховувалась нижня межа зарплати судді, еквівалентна його жадібності і недоброчесності у гривневому виразі, вище якої йому вже просто бридко буде брати хабарі? А може, для більшої надійності перестрахуватись і призначити їм оклади не у 25. а в 100, 300 або 500 мінімалок? Справді, чого там розмінюватися на дрібниці – головне, щоб їм зайвого «лівака» не закортіло…
Ще однією дражливою темою є збереження впливу Президента на формування судової влади: глава держави позбавляється низки повноважень, які дозволяли йому впливати на судову систему, але… не відразу! Згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років Президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої ради правосуддя. До 2019 р. її виконуватиме Вища рада юстиції. Депутат ВР Альона Шкрум переконана: «Прочитавши текст закону про судоустрій, я тепер боюся, що з ним буде те ж, що з реформою прокуратури: тоді, закривши очі на далеко не ідеальний текст і прийнявши його з помилками, ми пішли на компроміси і фактично провалили реформу. Тут буде те ж саме».
Також Президент позбувається права утворювати суди, однак така стаття набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, але не пізніше 31 грудня 2017 року. А ще працівники судів «попередніх режимів» знову отримають право на призначення за результатами конкурсу. Більше ніж у тисячі суддів повноваження закінчуються, але перехідними положеннями це не обумовлено, тому такі судді мають право бути перепризначеними на свої ж посади після проходження кваліфікаційних перевірок. Тож за словами експертів, поки що судова реформа від Президента аж ніяк не гарантує повної незаангажованості Феміди.
Президент Петро Порошенко назвав ухвалення даних законів Верховною Радою одним із найголовніших рішень за час його президентства, наголосивши, що таким чином українцям повертається право на правду і справедливість. Опоненти з цим, м’яко кажучи, не зовсім згодні. Хто у цьому символічному двобою візьме гору, покаже час. Якщо суд в Україні справді стане справедливим, тоді перемога – за Президентом. Якщо ж залишиться корумпованим і несправедливим, програємо всі. У тому числі – й Президент.

О.Наріжний