Сьогодні 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення.

Це 1000 днів незламності, відваги та щоденної боротьби героїчного українського народу за свободу, який довів усьому світу, що його дух нездоланний, а прагнення до перемоги — непохитне.
Кожен день українського спротиву — це історії героїзму, болі, втрат і перемог. Це дні, коли вся країна, від військових до волонтерів, об’єдналася заради однієї мети — зберегти нашу незалежність і майбутнє.
Ми пам’ятаємо, за що боремося. Ми вдячні кожному, хто стоїть на захисті України, хто допомагає в тилу, хто підтримує інформаційний фронт. Наші 1000 днів — це не лише про боротьбу, а й про незламну віру в те, що Україна переможе.
🕊 Слава Україні

Масове дезертирство в російській армії. Понад тисячу окупантів зі складу 20-ї мотострілецької дивізії країни-агресорки Росії дезертирували з війни проти України.

У квітні 2024 року командування 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії Росії звернулося до регіональних влад із проханням допомогти розшукати військовослужбовців, які самовільно залишили фронт. У списку, отриманому журналістами «Важливих історій», було понад тисячу осіб — контрактників, мобілізованих та навіть строковиків.

Офіційні дані про кількість дезертирів та тих, хто самовільно залишив частину (СОЧ), у російській армії не розголошуються. Судові справи за цими статтями також не відображають повної картини, оскільки не всі випадки доходять до суду. Список, що опинився в розпорядженні журналістів, демонструє реальний масштаб втеч із російської армії під час війни. Лише з однієї дивізії втекло понад тисячу осіб, тоді як у війні проти України беруть участь щонайменше два десятки дивізій.

Журналісти «Важливих історій» підтвердили автентичність цього списку. Вони також знайшли кількох військовослужбовців, які втекли, та їхніх родичів, отримавши доступ до інших внутрішніх документів з’єднання. Ця історія розкриває реалії російської армії на прикладі однієї дивізії: підготовку до вторгнення в Україну, причини втеч із фронту, покарання тих, хто відмовляється воювати, втрати командування та причини повернення деяких військових на війну.

Як верифікували список

Документ, що опинився в розпорядженні журналістів, — це список «військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (місця служби), включно з місцями виконання бойових (спеціальних) завдань» 20-ї мотострілецької дивізії. У списку — 1010 осіб із зазначенням ПІБ, дат народження, військових звань та інших деталей. Документ підписаний в.о. начальника Волгоградського територіального гарнізону гвардії полковником Шамілем Ягудіним. Список складено не пізніше квітня 2024 року.

Журналісти отримали від незалежного джерела реєстр бойового та особового складу 20-ї дивізії на весну 2022 року. 31 особа зі списку збіглася за ПІБ із військовослужбовцями з реєстру. Інші, ймовірно, були додані до штату після весни 2022 року, оскільки дивізія була значно недоукомплектована.

Журналісти повністю верифікували особи 65 військовослужбовців зі списку. Вони поспілкувалися з чотирма військовими дивізії, які підтвердили, що дійсно залишили службу. Родичі та знайомі деяких військових також підтвердили їхній статус або повідомили про загибель чи зникнення безвісти.

38 осіб зі списку перебувають у федеральному розшуку. Щонайменше 96 осіб зі списку фігурують у вироках гарнізонних судів за справами про самовільне залишення частини.

Підготовка до вторгнення

У січні 2022 року військовослужбовців 20-ї дивізії направили до Криму на «навчання». Один із них, 28-річний Михайло, розповів, що вже через пів року служби розчарувався в армії, але його заяви на звільнення ігнорувалися. У Криму їм повідомили, що вони залишаться там на невизначений термін.

Втечі з фронту

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну багато військовослужбовців 20-ї дивізії зіткнулися з важкими умовами та бездарним командуванням. Це призвело до масових втеч із фронту. Деякі військові, як-от Михайло, залишили службу через небажання брати участь у бойових діях та через погане ставлення командування.

Покарання та втрати

Тих, хто відмовлявся воювати, піддавали покаранням, включно з арештами та кримінальними справами. Командування дивізії зазнало значних втрат, що вплинуло на моральний стан особового складу.

Повернення на війну

Деякі військовослужбовці, які втекли, згодом поверталися на фронт. Причини повернення різні: від тиску з боку влади до фінансових проблем та відсутності альтернатив.

Ця історія демонструє глибокі проблеми в російській армії під час війни проти України, зокрема масові втечі, некомпетентне командування та низький моральний дух військовослужбовців.