З чим залишилися хворі на туберкульоз

Новина про те, що обласна рада реорганізувала Олександрійський протитуберкульозний диспансер, визвала неабиякий резонанс у містян, причому надзвичайно негативний. Ось про що йшлося у повідомленні: “Рішення про реорганізацію Олександрійського протитуберкульозного диспансеру підтримали депутати Кіровоградської обласної ради на своєму засіданні 14 червня.

Згідно з рішенням, медичний заклад як юридична особа припиняє своє існування. Комунальне некомерційне підприємство «Олександрійський протитуберкульозний диспансер Кіровоградської обласної ради» депутати приєднали до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр».
Після оприлюднення цього рішення користувачі Facebook писали гнівні коментарі, вважаючи, що хворих кинули напризволяще. Який же стан справ у дійсності – про це ми спитали у міжрегіонального фтизіатра Кіровоградського фтизіопульмонологічного медичного центру Катерини Васильєвої.
– Такий негатив визваний не-обізнаністю громадян щодо реорганізації закладу. Ніхто хворих на туберкульоз напризволяще не залишив. Усі вони знаходяться під наглядом та отримують повноцінне і безкоштовне лікування. У наявності є все необхідне обладнання і медикаменти.
Щодо ліквідації цієї медичної установи, то це була не “забаганка” обласної ради, а вимоги законодавства згідно з медичною реформою, яка проходить у країні. Реформою передбачається, що на область може бути лише один диспансер цього профілю.
Отже, ще на початку червня минулого року Олександрійський протитуберкульозний диспансер перестав існувати як юридична особа. Тоді ж була призначена ліквідаційна комісія, яка, до речі, працює по сьогоднішній день. У самому диспансері залишилося кілька співробітників, а хворих перевели під нагляд нашого закладу. На базі КП”ЦПМСД” обласним фтизіопульмонологічним центром Кропивницького був відкритий протитуберкульозний кабінет для надання допомоги жителям міста і найближчих районів.
Якщо говорити про проблему туберкульозу глобально, то треба відзначити, що у всьому світі, й у нашій країні зокрема, робиться акцент на амбулаторне лікування хворих. Сучасні методи і препарати для лікування дозволяють максимально обмежити небезпеку поширення хвороби. Тобто вже через три тижні прийому спеціальних препаратів хворий не є рознощиком хвороби та не несе загрози оточуючим.
Для підтримки хворих в області діє програма соціально-психологічної служби, яку веде благодійна організація “100% життя. Кропивницький”, що працює від глобального фонду боротьби з туберкульозом.
Лікування хворого ми конт-ролюємо щодня, також користуємося програмою, за якою пацієнт може не відвідувати наш кабінет, а приймати ліки вдома, при цьому знімаючи процес на відео та надсилаючи нам. При відповідальному підході до лікування, щоденному дотриманні режиму прийому ліків існують заохочувальні програми для пацієнтів у вигляді продуктових сертифікатів. Це підвищує прихильність хворих лікуватися далі і успішно закінчити курс лікування.
Також треба зазначити, що багато років точилися розмови про те, що туберкульозний диспансер знаходиться віддалено від міста, а оскільки переважна більшість хворих – люди малозабезпечені, то їм проблематично добиратися до цього медичного закладу. Тепер ця проблема знята – міська поліклініка знаходиться у центрі міста.
Ще однією проблемою було те, що серед наших пацієнтів є люди не тільки малозабезпечені, а й безвідповідальні, так звані асоціальні, які нехтують своїм здоров’ям та можуть бути небезпечними для оточуючих. Бували випадки, коли такі хворі не зверталися за направленням до диспансера. Так ось тепер вони більш контрольовані, тому що сімейні лікарі, які дають направлення, і наш кабінет знаходяться в одному приміщенні, тож доправити хворого за призначенням значно легше.
Сьогодні у нас лікування проходить 31 хворий. За минулий рік лише троє потребували стаціонарного лікування і були доправлені до Кропивницького протитуберкульозного диспансера.
Проте “розслаблятися” нам рано – статистика свідчить, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року захворюваність по області зросла на 40%! Поки що рано говорити, що спричинило таке зростання – можливо війна, яка сприяла великому переміщенню людей і відсутність можливості лікування у зонах проведення бойових дій. Це тема окремого дослідження, а поки що можу сказати лише одне: при перших же ознаках захворювання не зволікайте та негайно звертайтеся до лікаря.

С. Іванов