Освіта як одвічна задача з багатьма невідомими…

Одне з найбільш шанованих професійних свят – День вчителя – завжди було і залишається улюбленим нами ще зі шкільних часів. Воно стало популярним у всьому світі і носить назву World Teachers Day, будучи головною почесною міжнародною подією сфери освіти. Багато хто називає професію вчителя особливим покликанням, і з цим не можна не погодитись, адже, враховуючи масу складнощів, що постають перед ними кожен день, мимоволі замислишся: як їм вдається, незважаючи на найскладніші проблеми, справлятися з такими величезними психологічними навантаженнями, залишаючись при цьому людиною мудрою і толерантною.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничо-го навчання, науково-пе-дагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мі-льйон дошкільнят, більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Наш співрозмовник сьогодні – викладач математики та інформатики Олег Петрович Зеленяк, один із провідних освітян не лише Олександрії, а й України. І це в жодному разі не перебільшення.

– Школа, як інституція, що забезпечує навчальний простір, є на 80 відсотків творінням суспільства і його відображенням (20 відсотків залишимо на індивідуальність і зовнішні впливи – Інтернет, соц. мережі, кіно тощо).
Отже, школа не може бути безпроблемною. Триває війна, значний поштовх для погіршення навчального процесу дав Covid-19.
Про знання учнів і особливо випускників я детально розповідав в інтерв’ю виданню “Україна-центр” у липні 2021 р. Статтю “ЗНО-2021 з математики фахово та без замовчувань” можна знайти за адресою: https://uc.kr.ua/2021/07/20/zno-2021-z-matematyky-fahovo-ta-bez-zamovchuvan/
29 червня 2023 р. брав участь у Всеукраїн-ській науково-практичній конференції в УДУ (Український державний університет ім. Драгоманова). Говорячи у виступі про освітні втрати, багато разів наголосив, що потрібно повернути перевідні екзамени і ЗНО та забезпечити реальне оцінювання знань вчителями.
Зрозуміло: війна. Складний час. Але можна апробовувати зміни – реальну профілізацію навчання з вибором предметів у старших класах. Читав, що Міністерство освіти і науки України готує відповідні зміни, “закладаючи в їх основу свободу і відповідадьність “ (А. Лісовий). За опитуваннями профілізації прагнуть біля 90% дев’ятикласників.
– Ви у 2023 р. нагороджені нагрудним знаком “За наукові та освітні досягнення” – відомчою відзнакою, яка має найвищий ступінь серед нагород, запроваджених Міністерством освіти і науки України. Що означає відзнака?
– Це нагрудний знак, яким нагороджуються наукові та науково-педагогічні працівники за певні наукові досягнення. Маю підстави пишатися нею: написав 4 посібники, 85 статей у провідних фахових виданнях, брав участь у 40 наукових і науково-практичних семінарах і конференціях. Станом на вересень 2024 р. наукометрична база даних Google Scholar підраховує публікаційну статистику – 205 цитувань у фахових наукових виданнях. За бібліометрикою української науки h-індекс (індекс Гірша) – 8, i 10-індекс (наукометрія) – 6.
– Про шкільні підручники. Останніми роками їх нерідко критикують самі освітяни (не говоримо вже про батьків учнів). Ну ось всім відомий свіжий випадок, коли у нововиданий підручник української мови для 7 класу несподівано «закралася» помилка з надрукованою піктограмою мапи України без півострова Крим. Або коли у підручниках з інших предметів трапляються дикі орфографічні помилки, а в підручниках з математики для початкових класів надруковані задачі виявляються з неправильними відповідями, або ж навпаки – задачі, які не мають рішення, бо їхні умови викладені з грубими помилками. Все це вказує на низьку відповідальність за свою роботу авторів підручників, рецензентів Міністерства освіти і науки, наукових працівників.
– Не буду говорити про підручники з математики для початкових класів, а от для старших класів – без перебільшення, гарні підручники. Кажу як фахівець. З інформатики – ні. А з математики підручники чудові, особливо – для поглиблених класів. Інша проблема – що учні дедалі менше їх беруть до рук… І ще: не всі такі підручники є в наявності. На жаль, сучасні діти і молодь майже не читають книг. Як результат – у них не розвинуті уява, пам’ять, вміння змістовно говорити, викласти свою думку.
– А якщо говорити в цілому, наскільки зараз проявляється інтерес у дітей до точних наук, зокрема до математики?
– Інтерес упав, про це свідчать факти. Коротко – кількома словами: коли я прийшов 32 роки тому в новостворену тоді школу №20 (нині Мультипрофільний ліцей) конкурс у математичний клас складав 6 учнів на одне місце. Зараз у ліцеї класу з поглибленим вивченням математики немає. Створений клас математичного профілю, але це нижчий рівень порівняно з тим, який був раніше. Взагалі, у закладі все більше переважають іноземні мови, весь акцент робиться на них. Але ж повинно бути і поглиблене вивчення інших предметів – на те він і Мультипрофільний ліцей. Все диктує суспільний запит. До речі, за кордоном такий запит на точні науки останнім часом стрімко виріс. Особливо – на раннє програмування. Це і США, і Європа, а про Китай, Корею і Тайвань я вже й не кажу…
– І все ж пишатися ви можете не лише гідно оціненими суспільством власними науковими роботами та навчально-методичними розробками, а й цілою плеядою здібних учнів, яких протягом десятиліть ви вивели в люди.
– Так. Нині випускники класів з поглибленим вивченням математики – науковці, викладачі, програмісти, менеджери, фінансисти, співробітники провідних державних і світових інститутів та компаній: Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України (Київ), «Виробничого об’єднання Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова» (Дніпро), ПАТ «Хартрон» (Харків), Харківського національного університету імені М. Є. Жуковського, Національного технічного університету (ХПІ), Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Microsoft Corporation, Cisco Systems, Amazon, Oracle Corporation, Samsung Electronics, Siemens AG, Bank of America, Ernst & Young та інших. Більше двадцяти з них здобули наукові ступені та вченi звання.
Перелічувати можна дуже довго – ці люди успішно працюють по всьому світу: Ізраїль, Англія, Австрія, Німеччина, США та інші країни. Так що 47 років у школі я відпрацював чесно на кожному своєму уроці.
– Що побажаєте школярам, адже прикладів для успіху в них, як бачимо, достатньо?
– Звісно, я бажаю успіхів і прагнення до знань, незважаючи на всі труднощі. Хоча в Олександрії, у порівнянні з іншими регіонами воєнного часу, на мій погляд, навчанню ніщо не заважає. Звісно, я не кажу про сім’ї, у яких хтось на війні або трапилося щось страшне… Але я не можу спокійно дивитися, коли звучить сигнал тривоги, а учні від радості підстрибують і кричать «Ура!». Я роблю зауваження, що це не жарти, бо тривога просто так не оголошується, що в цей час десь хтось, можливо, гине або щось руйнується. Але вони навіть не розуміють, про що мова, бо їм вдома цього не пояснили, а все ж починається з виховання в сім’ї…
А насправді проблем багато й інших, які не вирішуються тут, на місці. Так, ми втратили багато навчального часу через повітряні тривоги. Але коли як негативні фактори називають тільки COVID-19 і війну – то це не головні причини. Все почалося набагато раніше.
Проблема також в периферійності Олександрії. Де всі мої кращі учні? Як я вже сказав, десь далеко: в столиці або за кордоном. А хотілося б, щоб і наше місто розвивалося, щоб до нього поверталися наші випускники, а для цього – відповідні робочі місця. Тоді і школа буде на рівні.
– Що у ваших найближчих планах?
– 28 вересня закінчив трирічну роботу над посібником з програмування на мові Python, який у жовтні буде друкуватися у Київському видавництві.
У найближчих планах – перекласти посібник з геометрії українською мовою. Це дуже вдала книга, яку можуть використовувати учні у процесі навчання геометрії.
(У розмові ми трохи заглибились у тему мов програмування. Пан Олег, наскільки можна було, охоче і доступно пояснив особливості застосування та актуальність таких давно відомих мов програмування як Бейсик, Фортран, Паскаль, Скретч тощо, а також у чому полягають переваги стрімко набираючої популярності серед професійних програмістів і у навчальних процесах шкіл і вишів мови Python, підручник з якої він щойно розробив. Але це вже інша, доволі широка і специфічна тема. – Прим. ред.)
– І на завершення – побажання колегам-освітянам.
Насамперед, вітаю вчителів міста з Днем учителя. Бажаю їм любові до необхідної і важливої для суспільства професії педагога. Нехай наснаги додає взаєморозуміння з колегами і батьками учнів, повага учнів, гордість за їхні успіхи та здобутки. Здоров’я, оптимізму і душевної рівноваги.
Від редакції. Підтримуючи цю добру традицію, в професійне свято працівників освітньої системи – День працівників освіти ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчителів та педагогів. Бажаємо їм міцного і непохитного здоров’я, чуйного ставлення і поваги від учнів та найкращих успіхів у всіх освітніх процесах нашого багатогранного життя!

О.Наріжний