Ще раз про децентралізацію влади

Ідея децентралізації влади, проголошена українською владою, ось вже тривалий час жваво обговорюється на різних рівнях. Про власне бачення переваг і недоліків запропонованої ідеї об’єднання громад розповів міський голова Степан Цапюк у своєму інтерв’ю («ОТ» №7 від 11лютого 2016 р.) У зв’язку з запитаннями, які виникли у читачів після згаданої публікації, ми приводимо більш розгорнуту відповідь міського голови С.Цапюка стосовно ідеї децентралізації влади у контексті життєдіяльності місцевих громад.

«Сам по собі закон про децентралізацію влади хороший. Суть його у тому, що чим більше економічно спроможних громад буде на території, скажімо, якогось району, тим більше буде у них можливостей забезпечувати якісні послуги у галузі освіти, медицини, культури. Тому що вони отримають власний додатковий фінансовий ресурс: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 60% залишиться у їхньому бюджеті, а землі, які перебувають поза межами територій тих чи інших громад, у разі їх об’єднання відноситимуться вже до новоствореної громади, і вона сама розпоряджатиметься цими землями, маючи таким чином додатковий фінансовий ресурс (зараз такими землями розпоряджаються Держкомземи і райдержадміністрації). Крім того, ці об’єднання отримають зовсім інший статус – як у міст обласного підпорядкування: бюджет їм формуватиме Верховна Рада, вони напряму виходитимуть на міністерства для виконання свого плану соціально-економічного розвитку, утримання власної соціальної сфери – ремонту доріг, шкіл, дитсадків тощо.

Що сьогодні може бути спотворено в ідеї децентралізації? Районні владні органи, розуміючи, що таким чином вони втратять фінансові ресурси і посади, «продавлюють» через Верховну Раду законопроект, щоб територіальні громади об’єднувалися на рівні районів. Тобто один район – одна громада. Але що від цього зміниться? Нічого. І виникає наступне запитання, яке законодавчо ще не врегульоване: а що робити з тими громадами, які не матимуть можливості забезпечити собі достатні фінансові ресурси? Адже гарантій, що вони «дофінансовуватимуться» з Державного бюджету, немає ніяких.

А найголовніша причина, чому так намагаються об’єднувати громади на рівні району, – та, що є господарі, які мають у своєму розпорядженні десятки тисяч гектарів сільгоспземель. Ці землі перебувають за межами територій громад, і їх віддають в оренду районні адміністрації. Та якщо закон про децентралізацію вступить в силу і декілька громад об’єднаються в одну, тоді саме їм передадуть і ці сільгоспугіддя. Але в такому разі з’являються «незручності» у крупних орендарів: адже громада сама розпоряджатиметься землями на власний розсуд і може віддати їх в оренду тому, хто більше заплатить! Ось чому ідея об’єднання громад на рівні району так вигідна великим господарствам. Але вона не влаштовує місцеві, тобто сільські і селищні громади, які добре все розуміють і вже сьогодні виступають проти такого принципу децентралізації».

О.Наріжний