Як войнівські майстрині перетворюють випічку у мистецтво

У селі Войнівці на Олександрійщині вже давно прижилася західна традиція випікання медово-імбирних пряників. Ця випічка може бути затребувана не лише на календарні свята, а й дні народження, весілля та корпоративи. А торти з елементами пряників можуть бути й сувенірами. Саме їх ось уже три роки поспіль виготовляють талановиті войнівські майстрині – сестри 43-річна Вікторія Ковпак та 38-річна Марина Служава. Разом печуть, заливають глазур’ю і розмальовують пряники на замовлення.

Відтак уже кілька років поспіль солодка й мальовнича випічка (торти, тістечка та пряники) знаходить своїх поціновувачів в Ужгороді, Кропивницькому, Кременчуці та Олександрії й інших містах нашої країни.
Що цікаво, за освітою Вікторія – вчитель фізкультури, а Марина – графічний дизайнер та художник- керамік. Вікторія працює за фахом, а Марина ні. Остання ж працювала кондитером. Випікала торти і пряники. Каже: “Підприємець дозволяв проявляти творчість, і я експериментувала. А потім і сама захопилася випічкою. Так поволі домашня кухня перетворилася на майстерню з випічки й розпису тортів та печива. До кондитерської справи поступово долучилася і моя старша сестра Вікторія. Так ми і працюємо у вільний від роботи час. Віка випікає пряники, а я – розмальовую”.

Чим особливі пряники? І що потрібно для їх виготовлення? Про це Вікторія та Марина розповіли і «Олександрійському тижню».

– Крок за кроком ми удосконалювали свої вміння, – продовжує Віка. – А якось вирішили пряники продати. Людям сподобалися. Тоді ми і збагнули, а чому б і ні. Продаж – це була наша власна ініціатива. Хоча заробляємо ми на цьому небагато.
– Для виготовлення медових пряників не потрібна якась спеціальна освіта. Готувати тісто , накладати глазур – цього всього ми навчалися самі, – продовжує думку Віки Марина. – Випікаємо також і глазуровані торти. Головне, що у цій справі присутній художній смак. Бо наносити малюнки на торти чи пряники не так легко. А якщо вже «набив руку», маєш власний рецепт та певний досвід, то зробити все не важко. Ми ж і торти і пряники готуємо під індивідуальні замовлення. Це впевнено можна назвати крафтовими виробами. А загалом же кожна господиня на своїй кухні може це зробити, якщо матиме таке бажання. Ми ж з Вікою перепробували різні рецепти та інгредієнти, доки винайшли свою власну рецептуру.
– Маючи індивідуальний підхід до клієнта, робити пряники не важко, – погоджується Віка, – Але щоб створити на них малюнок, то спершу треба промалювати його на спеціальному папері. Марина любить малювати й охоче розмальовує свої пряники. Тож з цим проблем у нас немає.
Хоча дівчата зізнаються, що не завжди з першого разу все отримувалося охайно та чітко, але перша партія три роки тому у них вийшла досить гарною, як на той час. Потім були різні експерименти. Та з роками рівень якості пряників зріс і залишається високим і на даний час.
Ми також поцікавилися у дівчат, чи є секрети у виготовленні саме їхніх пряників? У чому особливість цих робіт? На що ті відповіли, що основна особливість у тому, що вони працюють самі на себе, але після основної роботи. Рецепт пряників – є рецепт, але розмальовка головне, бо індивідуальна. Для тіста використовується дуже багато меду, який є і консервантом, і сам по собі не псується. Цукор, борошно теж дуже довго зберігаються. А головне, треба скласти так усі інгредієнти, щоб було і смачно, і гарно, і пряники були індивідуальні. Крім того, вироби особливі за дизайном та малюнками. Роблять пряники так, щоб були завжди гарні.
Загалом, за словами сестер, для того, щоб приготувати смачні медово-імбирні пряники, найважливіше мати якісні інгредієнти: мед, борошно, спеції, яйця, масло, цукор, і звичайно барвники. Сам процес приготування аж до отримання готового розмальованого пряника може зайняти від кількох діб до тижня.
Кондитерам-початківцям майстрині радять ніколи не здаватися. А секретом своїх пряників називають гарний настрій. – “Ми дуже любимо цю справу, і в нас все вдається. Та й ця справа давно стала для нас мистецтвом та стилем життя. Адже любов до випічки в родині передається із покоління в покоління. Напевно, всотана із молоком матері”, – говорить Віка.
– Найбільше ж за раз ми готували 50 пряників. Реалізуємо їх через знайомих та інтернет. Так, у Facebook є зразки наших пряників, подарункові набори тощо. Також приймаємо замовлення і за телефоном. Відправляємо їх посилками через пошту, – підкреслила наостанок Марина.

Н.Луценко