Ще один «нічний сюрприз» від уряду

     Ледь встигли вщухнути пристрасті навколо сумнозвісного законопроекту про ринок газу з його абсолютно дикою абонплатою, як Верховна Рада тут же прийняла черговий законопроект – про так званий ринок електроенергії, який передбачає впровадження нової ринкової моделі у цій галузі. І дивно, але такого значного резонансу, як у попередньому випадку, у суспільстві ця подія поки що не мала. Можливо, тому, що автори даного проекту просто не акцентували у ньому на таких поняттях, як абонплата, плата за приєднання до мереж тощо, адже ці терміни викликають стійку «алергічну реакцію» у населення. Однак хоч мовчи, хоч кричи, але поняття ринку саме по собі передбачає відокремлену плату за користування мережами, вважають експерти.

   Втім, голосуванню все-таки передувала жвава дискусія в сесійній залі. Більшість нардепів згадували про підтримку цього закону західними партнерами, називали його дуже важливим і палко закликали голосувати.

   Проти законопроекту висловилася лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, згадавши про відому «історію з лісом-кругляком», а потім прирівнявши запропонований законопроект до сумнозвісної формули «Роттердам +».

   За її словами, вночі, перед пленарним засіданням, законопроект «нашпигували» корупційними поправками, які, звісно ж, не встигли прочитати представники ні Європейського Союзу, ні інших міжнародних структур. Вона виступала за постатейне читання і голосування закону.

   «Тому що тут, у поправках, не просто корупція, тут «бартер», тут абсолютна вибірковість, тут визначення в ручному режимі, хто що буде робити. І ніякого відношення європейські інститути до цього непотребу не мають! Там тільки один пан Кононенко з БПП зробив стільки правок, що в принципі цей закон уже буде служити лише корумпованому оточенню президента», – говорила Тимошенко. Кононенко ж, виправдовуючись, зазначив, що вніс «тільки одну правку, яка стосується допуску на ринок електроенергії уповноважених державних банків замість одного банку».

   Після довгої дискусії про регламент голосування, парламент проголосував окремо за кожну правку, відхилену комітетом. Усі вони не набрали достатньої кількості голосів «за». На «енній» правці до спікера Андрія Парубія почали підходити депутати з вимогою голосувати за закон у другому читанні і в цілому. Питання про перехід до такого голосування підтримала більшість нардепів у залі, і закон таки був прийнятий 277 голосами парламентаріїв.

    То які ж зміни викличе прийнятий закон, і як це вплине на споживачів і на ринок електроенергії в цілому? Втім, спочатку про сам ринок.

   На думку Андрія Геруса, колишнього члена НКРЕКП, український ринок електроенергії є неконкурентним і технічно ізольованим від інших.

    Крім того, його не можна назвати конкурентним, оскільки 95% підпадає під контроль двох гравців. Це держава і ДТЕК Ріната Ахметова.

    «Усі держкомпанії (а вони часто керуються з одного кабінету, де сидить переможець останніх виборів) – це 70% вироблення електроенергії. А на ДТЕК припадає 25%. Отож сумарно два бенефіціара контролюють близько 95% електроенергії. Іноземних компаній немає», – пояснює Герус.

    А тепер про тарифи. Як зазначила голова Всеукраїнського агентства інвестицій і сталого розвитку Юлія Усенко, ціни на електроенергію для населення як росли, так ростуть і зараз, а прийняття закону зовсім не означає, що тарифи почнуть відразу зменшуватися.

   «Якщо це неможливо зараз, то і при новому ринку, для введення якого має пройти певний час, цього також не відбудеться. Потрібен час, щоб установилися ринкові, тобто справедливі ціни для споживачів», – пояснює експерт.

   Однак Герус висловлюється ще конкретніше: на його думку, ціна на електроенергію і кінцеві тарифи для населення виростуть – у два, а можливо, і в 3 рази.

   «Це будуть додаткові відразу 150-250 гривень до рахунку в місяць для побутових споживачів», – вважає він. «Звичайно, наша діюча модель застаріла, і її слід реформувати. Але будь-яка реформа повинна приводити до позитивних практичних результатів», – сказав Герус.

    При цьому, за його словами, ціна за електроенергію для малого і середнього бізнесу, бюджетних установ і організацій також виросте, можливо, в 1,5-2 рази.

    «А ось для ТОП-20 великих підприємств-спо-живачів електроенергії ціна, можливо, і не виросте. А може, навіть і знизиться», – додав Герус.

   За логікою, чим вище конкуренція, тим нижче ціна і висока якість. Екс-член НКРЕКП навів приклад: «У Росії, де є з десяток видобувачів вугілля, його ціна на рівні Роттердам мінус. У Польщі – також на рівні Роттердам мінус. В Україні ж, де більше 80% потужностей в одних руках, і, на мою думку, це монополія, яка відпускається державою «у вільне плавання», ціна вугілля чомусь «Роттердам + ».

  «Конкурентний ринок можна було будувати і до прийняття даного закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. А тепер що, хтось раптово змінить власні, особисті пріоритети та візьметься за таку непросту задачу після прийняття закону? Що ж, подивимося, його автори вважають, що у них є два роки на реформування енергоринку», – зазначив він.

    Отже, як бачимо, нічого нового: що б у нас не «реформувалося», все обов*язково починається зі стрімкого і в більшості випадків дуже незрозумілого «затягування тарифних гайок». І на жаль, ним же воно у більшості випадків і закінчується. А якщо це не вдається зробити з наскоку (рідкісний приклад з газовою абонплатою), то наші урядовці, здається, теж дечому вже навчилися: непопулярні доповнення до законопроекту краще за все робити вночі, подалі від людських вух і очей.

О.Осауленко