Оліївка під охороною

Нещодавно шанувальники відпочинку біля Оліївського озера були приголомшені новиною:  усі під’їзди до водойми перекриті залізобетонними блоками з написами “Проїзд обмежено. Ландшафтний заказник”.

Як з’ясувалося, заборона на в’їзд до цієї території – це не примха місцевої влади, а виконання розпорядження голови Кіровоградської обласної військової адміністрації про збереження заповідних зон у нашій області.
– Взагалі обмеження будь-якої діяльності на території ландшафтного заказника “Велика і Мала скелі” існували і раніше, – розповідає голова Приютівської громади Андрій Коломійцев. – Проте на них ніхто не звертав уваги. В той же час популярність відпочинку біля  озера, яке багато хто  вважає цілющим, призвела до того, що потік туристів став неконтрольованим. Сюди їдуть з різних куточків України та навіть з-за кордону.
До початку війни тут було ціле наметове містечко, а підприємці навіть облаштували щось на кшталт кемпінгу для приїжджих. А коли в країні були введені обмеження на виїзд і водночас деякі курортні території країни опинилися під окупацією, потік бажаючих відпочити минулого літа зріс ще більше.
Проте така неконтрольованість призводить до погіршення природного середовища, до знищення місцевої флори. В цій зоні загальною площею 15 га багато рослин, які занесені у Червону книгу, і їх збереження є однією з цілей, на які направлені обмеження. Ось цього року ОВА й передала нам зобов’язання по збереженню заповідника. Згідно з ним, відвідування зони і озера не заборонені, але при умові виконання певних правил, слідкувати за дотриманням яких будуть поліцейські громади.
По суті, саме озеро тут ні до чого, але ж воно розташоване на території ландшафтного заказника “Велика і Мала скелі”.
Також треба додати, що три останніх роки кристально чиста вода в озері почала зеленіти. Ніхто достеменно не знає причин цього явища. Це точно не є результатом діяльності сільськогосподарських підприємств, розташованих навколо. Можливо, зеленіння пов’язане з якимись природними явищами – у цьому випадку залишається лише сподіватися, що з часом розпочнеться процес самоочищення…
Чим же приваблює це озеро та чи дійсно воно має цілющі властивості, про які широким колом іде народний поголос? Напевне, цього не знає ніхто, проте різні джерела повідомляють, що озеро не має природного походження. З давніх-давен тут видобували граніт, причому, за запевненнями місцевих жителів, камінь дуже цінувався.
У 1936 році внаслідок вибухових робіт у кар’єр пішла вода, відкачати яку так і не вдалося. Вона вийшла з підземної глибини колодязя юрського періоду, який знаходиться на глибині більше ніж 1500 метрів, і до цих пір стоїть на одному рівні і циркулює.
Так і з’явилося озеро, про яке ходить безліч легенд. Розповідають, що під час війни німці, оцінивши властивості місцевої води, поставили на березі шпиталь для реабілітації поранених. Згідно з іншою версією, воду німецькі окупанти вивозили для лікувальних цілей до себе на батьківщину цистернами і навіть цілими ешелонами. Для цього від основної залізничної гілки сюди були прокладені колії.
Неодноразово деякі відвідувачі, які бували тут та брали воду на експертизу, повідомляли про те, що в ній присутні радон, кальцій, срібло, марганець, калій,  йод, магній, фосфор і багато інших елементів таблиці Менделєєва. Правда чи ні, але немало людей запевняють, що купання в озері благотворно діє на шкіру, вирішує проблеми із суглобами та спиною. Так це чи ні – питання до медиків, оскільки на сьогоднішній день корисні властивості води ніким не доведені та не спростовані.
І наостанок безпосередньо про саме розпорядження «Про дотримання природоохоронного режиму ландшафтного заказника “Велика і Мала скелі”». В ньому йдеться про наступне. На території Заказника забороняється:  розведення вогнищ, організація місць відпочинку населення, стоянок автотранспорту поза межами місць, спеціально відведених для цього; проїзд усіх видів механізованого транспорту поза дорогами загального користування; засмічення та забруднення території, влаштування сміттє-звалищ; турбування, знищення та відлов диких тварин, що водяться у Заказнику, пошкодження їхніх гнізд, збирання яєць, пуху тощо; забір води для зрошення і обводнення; знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав’янистої рослинності; збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їхніх квітів та плодів; у період масового розмноження диких тварин, з 01 квітня до 15 червня, проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою; полювання та натаскування собак; перебування на території Заказника з усіма видами вогнепальної зброї, знаряддями лову тварин та недозволеними до використання знаряддями лову риби; здійснення будь-яких масових заходів – туризму, проведення змагань.

В. Петренко