Олександр Авраменко: «1 вересня всі школярі сядуть за парти»

Наступного тижня розпочинається новий навчальний рік. Про його особливості ми попросили розповісти начальника управління освіти Олександрійської міськради Олександра Авраменка.

– Зараз складно прогнозувати, яким в Олександрії буде навчальний рік, адже восени в Україні прогнозуть чергову хвилю захворюваності на коронавірус. Це значить, що освітні установи можуть знову перевести на дистанційне навчання. Проте 1-го вересня діти точно підуть до школи і сядуть за парти!
– Як проходить вакцинація вчителів?
– Станом на кінець серпня двома дозами препарату від Covid провакциновано 30 відсотків педагогічних працівників. На мою думку, з їхнього боку це невідповідальний підхід. Адже ми знаходимося у зеленій карантинній зоні, і за наявності менше 80 відсотків вакцинованих працівників та при збільшенні кількості захворюваних наш регіон може перейти у більш критичну зону, що не виключає переходу на дистанційне навчання.
У дитячих садочках кількість вакцинованих працівників ще менша, тож користуючись нагодою, закликаю всіх наших співробітників більш виважено підійти до цієї проблеми та не наражати на небезпеку себе й оточуючих!

– Що нового передбачено у навчальному процесі?
– У новому навчальному році планується відхід від триместрів та перехід до навчання по чвертях. Це потрібно для того, щоб у разі введення карантинних обмежень ми могли вести освітній процес так, як і по всій Україні.
Треба зазначити, що держава і наше місто готуються до можливого гіршого сценарію. Для цього за співфінансування обласної та міської рад будуть закуплені ноутбуки для вчителів.
– Скільки першокласників сядуть за парти?
– Цього року їх буде на два класи менше. Це можна пояснити тим, що певна кількість батьків, на жаль, виїжджає працювати за кордон.
– Школи готові прийняті учнів?
– Готові. Підготовка до початку освітнього процесу практично закінчена. Зараз завершуються перевірки навчальних закладів на готовність. Є невеликі зауваження, які стосуються в основному вимог санітарних служб.
– Підручників вистачає?
– Підручниками школи забезпечені на 90 відсотків, першокласники – на 100. Але до 15 вересня будуть забезпечені всі.
– З нового навчального року в Україні запроваджується нова система харчування школярів. Ви готові до цього?
– Нова система носить рекомендаційний характер. І це добре, адже в її запровадженні є певні проблеми. Мені здається, що з розробниками цієї програми ми живемо в різних вимірах. Пан Клопотенко (Клопотенко Євген Вікторович – український кулінарний експерт, шеф-кухар, бізнесмен, телеведучий. Засновник соціального проєкту «Нове шкільне харчування». – Авт.), який розробив меню, розповідає і пропонує все правильно, але багато із його пропозицій далекі від нашої реальності. Тому до новації є чимало запитань і у шкільних колективів, і у Держпродспоживслужби. Наприклад, в запропонованих блюдах багато спецій, які не рекомендуються дітям. Я пам’ятаю, коли ще працював директором НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа», ми з завідувачем їдальні розглядали можливість застосування цього меню і визначили, що з усього запропонованого на практиці можна застосувати лише 16 страв. Узяти хоча б курячу відбивну на пару – її можна приготувати з мінімальним використанням солі і спецій. Але коли автор меню пропонує до цієї страви спеції, про які ми навіть не чули, – це перебір. Яким блюдо вийде на смак, як його приймуть діти? Це питання.
Я поважаю пана Клопотенка, але одна справа розповідати, як, наприклад, викласти горошинки на двадцять порцій та інша – зробити це для 800 учнів. Уявляєте обсяг роботи? І не дарма сьогодні в соцмережах та в ЗМІ дуже багато критики стосовно меню Клопотенка. Думаю, тут є над чим попрацювати.
Проте якість харчування потрібно міняти однозначно. І те, що в шкільних меню заборонили застосування ковбаси і сосисок, можна тільки вітати. Потрібен новий підхід. Можливо, треба запровадити систему харчування, де є кілька страв на вибір або за принципом шведського столу…
– Вчителів вистачає?
– Педагогічним складом ми забезпечені повністю.
– Яка середня зарплата вчителя?
– Молодий спеціаліст отримує близько 8 тисяч гривень при графіку 18 годин у тиждень. Це без відрахувань податків. Виходить, що чистими він отримує стільки ж, скільки молодший обслуговуючий персонал. Уявіть молодого 22-річного чоловіка, якому для життя, для створення сім’ї, для розвитку потрібно значно більше. І це при величезній відповідальності, яка лежить на шкільних вчителях. Такий підхід ніяк не стимулює йти в педагоги. Більш того, з цієї проблеми випливає друга – педагогічні кадри старіють, зараз багато вчителів передпенсійного і пенсійного віку, а заміни їм немає.
– Як позначився на дітях минулий дистанційний навчальний рік?
– Однозначно погано. Це була велика втрата в навчальному процесі. Ніякі онлайн-заняття не можуть замінити живе спілкування. І не секрет, що було багато випадків, коли учень, нібито присутній онлайн на уроці, насправді займався зовсім іншими справами.
Красномовне свідчення і підтвердження втрат від такої форми навчання – це ЗНО цього року, коли лише один наш учень набрав 200 балів. Були, звичайно, й інші високі результати, але якщо порівняти з попередніми роками, то загальний рівень показників значно гірший.
– Знову хочу повернутися до загрози епідемії. Хіба не можна зобов’язати вчителів вакцинуватися? І чому такий малий процент вакцинованих?
– Примусити не можна, це справа добровільна. Ми діємо тільки методом переконання.
Впевнений, що у малій кількості вакцинованих винна антиреклама, поширення інформації про нібито неперевіреність вакцини або її побічні явища. Багато хто вважає, що їх обійде спільна біда. Проте так можуть міркувати ті, кого біда не торкнулася реально, хто не бачив, як хворіють родичі або близькі люди.
Я сподіваюся, що буде прийняте вольове рішення уряду про певні обмеження для невакцинованих людей, що підштовхне до більш активної вакцинації.
Також сподіваюся, що хвороби і карантини нас обійдуть стороною, що ми відкриємо підручники 1 вересня, а закриємо 31 травня, як це і належить при нормальному навчальному процесі.

С. Іванов