Ковід лікують… урологи, а надбавки ідуть на кисень

Пропонуємо, на наш погляд, цікаве інтерв`ю, яке дала виданню “Главком” завідувачка інфекційного відділення Кіровоградської обласної лікарні Олена Смирнова.

-Пані Олено, на Кіровоградщині хворі змушені за власний кошт купувати препарат «Актемра», який лікарі вважають ефективним при подоланні коронавірусу? При цьому ці ліки дуже дорогі, їх немає в аптеках, люди змушені його діставати правдами-неправдами. Чи є така проблема?
(Тяжкохворим пацієнтам із коронавірусом лікарі пропонують купувати препарат «Актемра» вартістю близько 60 тис. грн курс за власні гроші. При цьому діюча речовина цих ліків (Tocilizumab) є у переліку препаратів, які мали б закуповувати за державний кошт для боротьби з Covid-19). 

-Він зараз є (в лікарні). Але є не завжди і не в тих формах, які нам потрібні. До того ж до останнього часу не було документу, який би дозволяв його використання. От нам надіслали останній наказ №2122 (наказ МОЗ України від 17.09.2020 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (Covid-19)», в якому дозволили використання цих ліків в умовах «ковіду». Це єдиний юридичний документ, який дозволяє його використовувати. В той же час цього препарату немає в державному реєстрі саме для лікування «ковіду». Тому закупити за державний кошт для пацієнтів з коронавірусом ми його не можемо. 

«Кошти від меценатів, волонтерів вже закінчилися, всі вже втомилися»

-Попри це ви кажете, що він буває в наявності, але не в тій формі. Що маєте на увазі?

-Є підшкірний і крапельний. Нам потрібен тільки крапельний, підшкірний не підходить. Натомість зараз нам пропонують (закуповувати) тільки підшкірний, бо крапельний закінчився. Поки в нас був цей препарат в наявності, ми вирішували проблему, використовували його з дозволу адміністрації. Закуповували його для лікування ювенільних артритів. В моменти, коли стояло питання життя і смерті, ми його брали зі складу і з дозволу адміністрації використовували для лікування хворих (на коронавірусну хворобу). Потім він закінчився, у хворих з ювенільними артритами стало питання: а нам що робити? Тоді адміністрація вирішила: тепер для ювенільних артритів ми знову закупили препарати, для людей з ревматоїдними хворобами він є, а для «ковіду» ми повинні закуповувати за якісь інші кошти, яких сьогодні немає. Кошти від меценатів, волонтерів вже закінчилися, всі вже втомилися.

-Скільком хворим на коронавірус вдалося допомогти за допомогою «Актемри»?

-Точну кількість назвати не можу. Але хочу сказати, що, за нашим досвідом, ефективність цього препарату при Covid-19 за своєчасного призначення складає приблизно 90%. 

-В інтерв’ю «Главкому» директорка столичної лікарні №4 Тетяна Мостепан розповідала, що якби не допомога київської влади, коштів з НСЗУ на лікування «ковідних» хворих було би замало. Наскільки вашій лікарні достатньо фінансування з НСЗУ?

-Коштів, звичайно, недостатньо. Можете поспілкуватися з нашою адміністрацією, з нашим головним лікарем, вона вам розповість. На одному з останніх зібрань медиків головна лікарка розповіла, скільки коштів на «ковід» виділила держава. Каже, що за ці кошти потрібно побудувати кисневу станцію. Але для цього вона має взяти частину коштів із тих, які призначені на медикаменти, на зарплати. Це теж важливе питання, але чому його вирішує головний лікар, а не держава? 

-То 300% додаткових до зарплати не отримуєте?

-Десь 240-270% отримуємо. Бо з «ковідних» грошей, в тому числі із зарплатних, лікарня бере на купівлю ліків, кисневих станцій тощо. Все, що залишиться, то на зарплати.

-Наскільки ваша лікарня забезпечена киснем, апаратами штучної вентиляції легень? 

-Недостатньо ані кисню, ані апаратів штучної вентиляції. У нас найбільша кількість апаратів штучної вентиляції, тому ми завантажені майже на 100%. В інших лікарнях (на Кіровоградщині) кисневих можливостей набагато менше, а всі (важкі)  хворі кисневозалежні. Загалом киснем на 70-80% забезпечені… Є кисень у концентраторах, є у балонах. Той, що у балонах, не безкінечний. Все потребує коштів. 

«У мене із дев’яти підлеглих лікарів семеро лежали під апаратами ШВЛ»

-Наскільки змінився стан госпіталізованих пацієнтів у порівнянні з березнем-квітнем, коли тільки почалася епідемія? 

-У квітні-березні у нас було 200-300 хворих по всій країні, і ми думали, що це жах. Шпиталізували всіх, щоб не дай боже, воно не поширилося, не пішло далі. На сьогодні понад 8 тис. на добу. Є різниця? Звичайно, тоді у нас були і хворі з легкими формами, тобто ми шпиталізували з епідеміологічною ціллю, з ціллю ізолювати. Та й люди самі боялися, щоб не заразити оточуючих. Наразі лікарні не можуть забезпечити стовідсоткову шпиталізацію усіх. Тому ми, користуючись наказом МОЗ, дай бог здоров’я тим, хто його написав і видав у тому вигляді, шпиталізуємо тільки хворих середньої важкості з певним переліком хронічних захворювань і важких хворих з певними показниками. Бо якщо шпиталізувати всіх, то вся наша лікарня на 900 ліжок може бути заповнена «ковідними» хворими. Звісно, можна заповнити, але їх треба забезпечити киснем, медичним персоналом, який теж хворіє. У мене із дев’яти підлеглих лікарів семеро лежали під апаратами штучної вентиляції легень. Так, всі одужали, але я кажу про проблеми медичного персоналу. Наші можливості не безмежні. Ми закриваємо цілі відділення, бо якщо хтось один захворів, приніс це захворювання в інкубаційному періоді у відділення, то злягає увесь медперсонал. 

-Наскільки великий брак медиків? 

-Бракує не тільки лікарів, а й середнього медичного персоналу, молодшого медперсоналу.