Хто в теремі живе?

Виявляється, що всього за неповних п’ять років і не на такі вже казкові гроші можна зробити досить багато. І чимало побутових проблем, якими страждають майже всі багатоквартирні будинки у нашому місті, насправді вирішуються.Чистота та квіти у дворі, на сходових прольотах, пластикові двері та вікна у відремонтованих під’їздах… Не палац, звісно, але чимало мешканців багатоквартирних будинків нашого міста поки що тільки мріють про таке. То що це – дім для vip-персон? Або це не в нашому місті таке диво? Ні, справа в тому, що у будинку № 107 на проспекті Соборному з 2016 року діє Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Виявляється, цілком можливо збудувати «гарненький теремок», якщо в ньому добрі господарі, а не вовк чи лисиця, які хочуть з’їсти чужий сир або зайняти чийсь будиночок, чи ведмідь, котрий начебто й поганого нічого не хотів, але теремок зруйнував.
Мешканцям будинку № 107 дуже пощастило з головою правління ОСББ Федоренко Любов’ю Іванівною. Вона була гарною господинею – за чотири роки її роботи в правлінні ОСББ був наведений лад в усьому – від досконало оформлених документів до відремонтованого даху. Зроблений ремонт усіх чотирьох під’їздів будинку з установленням пластикових вікон та дверей, поміняні каналізаційні та водопровідні труби, частково стояки, покрівля будинку приготовлена до зимового періоду; у підвалі, на диво, чисто та сухо, і також поміняні труби каналізації, під воду та опалення. Велика кількість грамот, подяк прикрашає офіс ОСББ зразкового будинку № 107. Любов Іванівну ставили за приклад в Асоціації ОСББ в Кропивницькому, вона допомагала створювати книгу-посібник з рекомендаціями щодо організації роботи ОСББ, та їй навіть пропонували стати співавтором. Любов Іванівну запрошували інші будинки міста стати головою правління в них. Але вона не погодилася, тому що намагалася всі сили та час приділяти господарюванню у своїй рідній домівці.
Любов Іванівна – олександрійка, вона прожила в будинку № 107 тридцять п’ять років, із дня здачі багатоповерхівки в експлуатацію. За фахом жінка економіст і довго працювала за спеціальністю в різних установах міста. Але останніми роками вона цілком була зайнята роботою голови ОСББ. Це була її мрія – облагородити свій рідний дім. Крім того, Любов Іванівна була дуже хорошою людиною і завжди допомагала мешканцям свого будинку всім, чим могла. Вона зверталася до депутатів, якщо хтось із жителів хворів і потребував оплачуваного лікування, допомагала інвалідам, пенсіонерам, які мешкають у будинку, отримувати харчові набори під час карантину й т.ін. З ранку до пізнього вечора Любов Іванівна у дворі – працює, завжди на зв’язку з сусідами. Така вона була: якщо бралася за справу, то виконувала її сумлінно. До неї можна було звернутися з будь-якою проблемою, і вона зробила б усе можливе для її вирішення. До речі, копітка та непроста робота голови правління ОСББ не оплачувана. Тож зрозумійте, якою добросовісною і відповідальною повинна бути людина, що займає цю посаду.
На жаль, в цьому році Любов Іва-нівна раптово пішла з життя… Для мешканців будинку це стало великим потрясінням, адже всі любили та поважали Любов Іванівну, і всі згадують її добрими словами, не тільки сусіди, а також співробітники комунальних служб і різних фірм з надання послуг, які працювали з нею…
Та справу Любов Іванівни продов-жила її донька, Фе-доренко Оксана. Вона також живе в цьому домі з дитинства. На зборах членів правління Оксану обрали одноголосно головою правління ОСББ, адже хто, як не вона, так добре може знати про всі проблеми та потреби багатоповерхівки – навчилася всьому поруч із мамою. Наразі Оксана намагається зробити все, що від неї залежить, щоб зберегти і примножити створене її мамою та не підвести людей, мешканців будинку. У цьому їй дуже допомагають члени правління, і Оксана не відокремлює когось особливо – в неї вся команда, яка працювала ще з Любов’ю Іванівною, дуже хороша. Й голова правління вдячна за працю усім членам правління та ревізійної комісії ОСББ будинку № 107.
То що ж це за «звірятко» таке – ОСББ? Це, за визначенням у законі, «юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання спільного майна. Таке об’єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами». Співвласники багатоквартирного будинку – це власники квартир та нежитлових приміщень у ньому. ОСББ існує за рахунок платежів, які мешканці будинків, що входять до об’єднання, не віддають до ЖКГ, а сплачують на особовий банківський рахунок. Розмір платежів, до речі, вони теж встановлюють самостійно на загальних зборах шляхом голосування. Таким чином, мешканці утримують свій будинок самі, на свій розсуд розпоряджаючись власними коштами. Й головне – розуміють, кому і за що вони сплачують гроші.
Стався в будинку № 107 такий випадок: в одному з під’їздів зламався ліфт. На ремонт знадобилася дуже велика сума коштів, але мешканці будинку разом подолали цю проблему. Після цього випадку члени ОСББ затвердили голосуванням на зборах та створили ще один окремий банківський рахунок на випадок екстрених ремонтів та усунення наслідків неочікуваних побутових аварій. У цей фонд власники квартир вносять усього 20 грн на місяць – спокій та впевненість коштує набагато більше.
Ось так дружно живуть та хазяйнують у «теремку» № 107 на проспекті Соборному. У правління ОСББ будинку ще багато проблем та справ. Потрібно доробити ремонт покрівлі, хочуть утеплити горища, стіни та ін. Робота йде, її результати наявні, і мешканці будинку з правлінням ОСББ неодмінно подолають усі труднощі. З приводу впровадження таких об’єднань у наших багатоповерхівках багато сперечаються – чи потрібно воно, чи ні. Насправді, все залежить від самих мешканців, наскільки відповідально вони поставляться до цього та кого оберуть у правління.
Напевно, якби серед нас побільше було відповідальних, сумлінних людей, а головне – чесних, які розуміють, що працюють вони на добробут самих себе та оточуючих (і річ тут не тільки про роботу ОСББ), то жили б ми так, що «ні в казочці сказати, ані пером описати».

Ольга Антонова