Фритатту от МОН Или как новое школьное питание «зашло» в Александрию
С 1 января 2022 года все украинские школы и садики перешли на новое меню. Теперь вместо колбасы и сосисок детям подают каши без соли и чай без сахара. Среди 160 наименований блюд, которые есть в меню, утвержденном Министерством образования, есть такие, которые и выговорить сложно: чили кон карне, суп авголемоно, бланманже, фриттату, пан де калатрава…
Однако, еда “по-новому” пришлась по вкусу далеко не всем. Об этом свидетельствует опрос, проведенный нами в группе “Олександрійський тиждень”. Мнения читателей и комментарий начальника управления образования Александра Авраменко в нашем материале.
Галина Мажара: «Сьогодні в столовій сирна запіканка, салат з капусти, хліб, какао не солодке. ЗАШИБІСЬ меню. Какао і капуста».
Alla Piskova: «Багато дітей приходить голодними зі школи, бо не можуть їсти прісну їжу».
Амина Талапбергенова: «Всё очень вкусно – 1 школа».
Ульяна Дейнеженко: «Детей перевели на ужасное питание. Есть нечего и дорого».
Наталья Наталья: «Мої діти кажуть, що їм подобається, і м’ясо, і йогурти, фрукти, навіть кажуть що смачніше ніж дома».
Любовь Мусулега: «1 школа порожні тарілки сьогодні».
Нина Мамышева: «Внукам моїм дуже нравиться»!
Irina Dmitrovskaya: «Перешли со второго на булочку и чай, потому что вся еда идёт в помои».
За комментариями мы обратились к начальнику управления образования Александрийского горсовета Александру Авраменко.
– Нове меню викликало нерозуміння та відторгнення у багатьох дітей та їхніх батьків. Причин тому кілька. По-перше, вони не готові прийняти норми харчування, які закладені у нових стандартах. Вони звикли харчуватися по-старому – стравами, в яких багато жирів, вуглеводів канцерогенів і так далі. Новими ж нормами передбачена здорова їжа, яка часто не всім подобається, тому що в ній максимально обмежені такі інгредієнти, як сіль, цукор, жири.
По-друге, не у всіх навчальних закладах є, як передбачає реформа, вибір страв для старшокласників. Поки що цим може похвалитися лише Олександрійський колегіум та 17-та школа. Однак це справа часу. Деякі навчальні заклади планують запровадити це не лише для 9-11 класів, а й для 8-7-х. Подивимося, що з цього вийде, адже одночасно нагодувати кілька сотень дітей – це непросто, особливо молодших вікових груп.
Щодо кухарського персоналу, то ті, хто не був готовий працювати в нових умовах, звільнилися, а на їхнє місце прийшли нові люди. І хоча ми проводили навчання, а сам процес підготовки йшов ще з літа минулого року, не всі виявилися готовими до нього. Але, впевнений, це справа часу – персонал навчиться і з цим проблем не буде. Так само, як і з новим обладнанням. Частково воно вже встановлено у кількох навчальних закладах. Зараз ми готуємось встановити сучасне варильне обладнання ще у кількох школах, а згодом воно буде у всіх навчальних закладах міста.
– А як вам особисто нове меню?
– Чесно кажучи, не дуже. Ми регулярно об’їжджаємо навчальні заклади та контролюємо процес. Ось, наприклад, 18 січня разом із заступником міського голови Іриною Чемерис відвідали три школи. Приїхали без попередження, ознайомились із меню, процесом приготування, скуштували страви.
Цього дня в ЗНЗ №2 пропонувалися Полтавський борщ, салат із капусти з родзинками, овочева запіканка, чай із мелісою. Борщ мені сподобався – шикарний, а ось запіканка не сподобалася. Я таких страв не люблю. Чай з мелісою був смачний, але без цукру, а я, наприклад, люблю посолодший…
Сіль дозволяється для молодших класів – 1 грам йодованої солі на блюдо. Що таке 1 грам? Як на мене – це ні про що. Або чай із 7,5 грамами цукру. І тут якраз постає ще одне з головних питань до реформи харчування – індивідуальність уподобань кожного учня. Зрозуміло, що догодити всім неможливо, але як знайти золоту середину та як дати можливість вибору?
-Батьки пишуть у коментарях, що діти приходять додому голодні.
– Є й такі випадки. Дитині не сподобалася їжа або порція виявилася малою – у результаті вона після уроків йде і купує чіпси – це не нормально! Мені деякі норми порцій теж не зрозумілі. Взяти, наприклад, наш, можна сказати, національний продукт – картоплю. Її дозволяється до застосування в молодших класах один раз на тиждень обсягом 100 грам. Олія вершкове допускається на порцію 3 грами. Хліб крупнозернистий 3 рази на тиждень по 30 грам? Або м’ясо птиці для молодших класів двічі на тиждень по 70 грамів.
Мені здається, що для організму, що росте цього недостатньо, але ми не можемо відійти від вимог. Хоча водночас збільшено порції молока, злакових культур. Щодня передбачені фрукти, овочі, ягоди.
– Також читачі пишуть, що їжа не лише погана, а й її вартість значно зросла.
– Вартість зросла ще до початку введення нових норм. І це пов’язано не з реформою, а з подорожчанням продуктів харчування взагалі.
Як і раніше, у дитсадках безкоштовно у нас харчуються діти пільгових категорій, а для решти співвідношення оплати складає: 40 відсотків сплачує місцевий бюджет, 60 – батьки. Що по чому закуповують навчальні заклади можна перевірити – ця інформація є у відкритому доступі.
А щодо подорожчання, то виробники добре відстежують попит. Щойно у школах і садочках заборонили свинину та яловичину, тут же виріс попит на курятину і відповідно ціна на неї. Можу уявити, які скоро будуть ціни на овочі та фрукти, які стали обов’язковими в раціоні!
– Що потрібно поміняти чи доопрацювати у шкільному харчуванні?
– Є питання, які, на жаль, не у нашій компетенції. Наприклад, заборона на ковбасу та олію. Їхнє вживання заборонили через низьку якість. Це зрозуміло, але чому не можна попрацювати з виробниками, вибрати з них тих, чия продукція відповідає вимогам? Якби вони гарантували високу якість, то багато навчальних закладів із задоволенням укладали б з ними договори про постачання.
Також повторюю, що завжди має бути вибір. І це має бути забезпечене нашим дітям.
Думаю, що все налагодиться, але потрібен деякий час. Будь-яка реформа, які б добрі наміри вона не передбачала, має дві складові: теорія та практика. І навіть якщо прийняти, що з теорією все вийшло добре, то на практиці, як правило, не все так гладко.
Також треба взяти до уваги, що школа сама не може впоратися з прищепленням культури харчування – у цьому процесі мають брати участь і батьки. Проте, враховуючи матеріальне становище багатьох наших співгромадян, говорить про культуру складно, адже для них питання стоїть не про культуру, а взагалі про доступну їжу. Давайте будемо чесними – не кожен може дозволити собі крупнозернистий хліб, який має бути у раціоні, згідно з нормами.
Що ще можна додати? Знаю, що харчування на вибір практикується у багатих країнах, наприклад, у Німеччині є вибір – для вегетаріанців, для тих, хто любить м’ясо тощо. Але чи можемо ми собі дозволити таке? Питання.
Сподіваюся, що процес реформування харчування буде скориговано. Що буде внесено зміни з урахуванням наведених вище зауважень. Адже така ситуація не лише у нашому місті – про це говорять у всіх регіонах України.
Зі свого боку, ми плануємо залучити батьків до процесу організації харчування. Потрібно разом уважно вивчити запропоновані норми і, виходячи з них, спільно з адміністраціями закладів створити батьківське меню, яке максимально задовольняло б потреби дітей.
С. Іванов
Залишити відповідь