Сказитися можна…

З повідомлення українських ЗМІ: «На Вінниччині лише за останній рік кількість зареєстрованих випадків захворювання на сказ серед тварин, порівняно з минулим роком, зросла вдвічі. Як наслідок – там нещодавно від сказу померла людина, яку перед цим інфікувала укусом домашня кішка. Смертельний випадок стався у Вінницькій області вперше за останні 15 років»… А який стан справ щодо цієї дуже небезпечної хвороби на Олександрійщині і чи не вплинула війна на державний контроль за ситуацією з протидії поширенню сказу? З таким запитанням ми звернулися до начальника Олександрійської районної державної лікарні ветеринарної медицини Станіслава Лум’яника. Як виявилося з подальшої розмови, дана ситуація в нашому районі насправді виявилася доволі серйозною…

25 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів

Ці розповіді зберігаються у шкільному музеї гімназії №8. У 2007 році їх записала і зібрала педагог-організатор Любов Карпова. Вона опитувала старожилів міста, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років. Під кожною розповіддю – підпис оповідача як підтвердження правдивості написаного. Сьогодні цих свідків страшних часів уже немає серед нас. Але їхні документальні свідчення будуть вражати ще не одне покоління українців.

Новіъйшія моды в дореволюційній Олександрії

Знаючи мою пристрасть до історії костюма та краєзнавства, моя подруга – художниця Ірина Кваша зробила мені шикарний подарунок: сторінку журналу «Новіъйшія моды» за червень 1914 року. Не можна сказати, що вона збереглася у первозданному вигляді, але основну інформацію донесла через 109 років – що носили тогочасні модниці, і з яких моделей копіювали свої ультрамодні наряди. Сторінка ілюстрована двома світлинами, а зі зворотного боку – трьома малюнками. Дивовижно, але через понад століття папір не пожовклий, і літери не вицвіли. Хоча видно, що цей журнальний листок зберігався не в ідеальних умовах.

Нове життя старої будівлі

Багато років гуртожиток для незрячих на вулиці 6 Грудня, 5 був однією з головних «страшилок» Олександрії. Вкрай занедбаний стан, в якому він перебував, був гідний зйомок фільму жахів, що налякав би найвибагливішого любителя жанру, а в цих умовах – уявіть – жили люди з інвалідністю. Багато хто у всіх проблемах звинувачував керівника Олександрійського УВП УТОС Павла Лук’янчука, тотально незрячу людину. Гуртожиток знаходився на балансі Олександрійського учбово-виробничого підприємства УТОС. Українське товариство сліпих (УТОС) – Всеукраїнська добровільна громадська організація інвалідів по зору, а учбово-виробничі підприємства УТОС не перебувають у державній власності, це так звані ПОГ – підприємства об’єднань громадян. Держава допомагає їм як через пряме фінансування проєктів, так і побічно, надаючи пільги з оподаткування, створення держзамовлень у підприємств системи УТОС. Але усі свої споруди підприємства УТОС утримують самостійно.

Як стати впевненою в собі

«Ніщо так не прикрашає жінку, як віра у свої переваги», – сказала Софі Лорен. Ікона стилю та еталон жіночності, щаслива мама і затребувана актриса багато чого досягла в житті й знає, про що говорить. Звичайній жінці в повсякденному житті впевненості в собі дуже не вистачає. І ця невпевненість стає причиною багатьох невдач, про що згодом кожна з нас шкодує. Як же стати впевненою в собі жінкою, незважаючи на життєві випробування і власні недоліки? Про це наша розмова з практичним психологом, психотерапевтом і арт-коучем Наталією Шибановою.

«Корівка повинна бути радісною» – думка фахівця

Як відомо, колись, у вже порівняно давні часи колгоспів і планової економіки, тваринництво в Україні жило за розпорядком, який згодом стали називати «командно-адміністративним управлінням»: кожне господарство зобов’язане було утримувати певну кількість голів ВРХ, свиней чи іншої живності і, відповідно до «спущеного згори» державного плану, давати встановлену цим планом кількість літрів молока або кілограмів м’яса. В когось це виходило, в іншого – так собі, ще в когось – не дуже. Але державний план – це поняття було не тільки і не стільки економічним, як політичним, а тому з ним – не посперечаєшся. Зараз усе ніби простіше і вільніше: завдання і профілювання фермерським господарствам більше диктує не план, а ринок. І багато хто з аграріїв іде найпростішим шляхом та відповідно до своїх можливостей: зорав, посіяв (переважно олійні або зернові культури), удобрив, обробив гербіцидами, зібрав урожай і отримав гроші (звісно, це якщо говорити спрощено). В результаті на всю Олександрійщину, щоб порахувати господарства, які мають якесь поголів`я великої рогатої худоби, вистачить, образно кажучи, пальців на одній руці: приблизно пара-трійка порівняно великих і решта – які утримують по кілька десятків корів чи свиней. Але сьогодні ми поговоримо саме про сільське ТОВ «Колос», яке розташовується в с.Косівці Олександрійського району. Про будні і напрацювання в утриманні великої рогатої худоби розповісти погодилася заступниця генерального директора з тваринництва цього товариства Тетяна Курочка.

Наталія Волкова: «Я вдячна долі за приємні сюрпризи»

Якщо ви, подорослішавши, так і не наважилися здійснити дитячу мрію, у вас завжди є шанс все змінити. Ви ж знаєте, що мрії збуваються, і найбільш вдалий час для їх здійснення – саме зараз. Не вірите? Ось вам приклад: заступник начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради, акторка народного аматорського театру Наталія Волкова. Арсенал ролей у неї поки що невеликий, але вже незабаром ми побачимо її у новому амплуа у виставі «Мир вашому дому» за мотивами творів Шолом-Алейхема. Робота у Наталії Сергіївни відповідальна – заступник начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради. Але у театрі, на сцені вона не боїться бути різною. Дама з вищого світу? – Вуаля! Кумушка з українського села? – Будь ласка! Старенька бабуся? – Чом би й ні! Пробивна єврейська дівчина? – Ой, які проблеми?

Злодійство, грабежі, п’яні бійки: за що судили в Олександрії у 1945 році

Невеликий стос саморобних папок, зав’язаний білою мотузкою. Це – судовий архів Олександрійського міськрайонного суду. У ньому – судові справи 1944-1949 років, що збереглися до наших днів. Папка з написом «1945». Навіть не папка, а склеєна з обгорткового паперу «книжечка» з підшитими справами. Самі справи – пожовклі папірці, списані поганим почерком на суржику. На них немає печаток і штампів, тільки підпис голови суду. За кожним – долі засуджених людей та їхніх сімей. Цікаво, як склалися їхні життя?..

«Олександрійський» долар має 4 ціни?

«Нещодавно зіткнувся з дивним явищем: в одному з місцевих обмінних пунктів іноземних валют на моє прохання продати долари США мені запропонували їх купити за… подвійною ціною: «зелені» (тобто так званого «старого зразка») за однією вартістю, «сині» («нового» зразка) за іншою, дорожчою на 20 копійок за кожен долар. Мене це здивувало, і я запитав у працівника, чи тут і купують готівку США теж за подвійною ціною? Відповіли ствердно. Після цього я поцікавився у декількох інших олександрійських пунктах обміну – там ситуація виявилася аналогічною. Лише у банківських установах, де принагідно довелося побувати, порядок обміну не змінився: купівля-продаж інвалют залишається за звичними правилами. У мене це відразу викликало наступні запитання: як одна й та ж грошова одиниця може одночасно мати дві ціни? Таке нове «віяння валютного ринку» тільки в Олександрії винайшли, чи це вже поширене явище? І як воно узгоджується з фінансовим законодавством?» – ось такими спостереженнями поділився з редакцією “ОТ” наш читач Олексій Шаменко.

Три історії про вибір

Мотивуючі історії про випадкові невипадковості у пошуку праце-влаштування і про те, що ніколи не варто покладати рук, зневірюватися у собі та падати духом.

Лікарня нашого дитинства

23 жовтня олександрійській Дитячій лікарні виповнився 71 рік. Минулого ювілейного року святкувань, звичайно, не було, адже в країні війна. Але все-таки чергова дата – це слушна нагода згадати добрим словом історію закладу і людей, які її творили.

Люди з великим серцем

5 листопада – День працівника соціальної сфери
Соціальні працівники допомагають найбільш беззахисним членам суспільства, які особливо потребують турботи: інвалідам, пенсіонерам, ветеранам. Під час війни ці категорії стали ще більш вразливими. Також у воєнний час соціальні працівники допомагають переселенцям. Олександрійці знають: кожен, хто шукає допомоги та підтримки, повною мірою отримає її в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Люди, які тут працюють, вселяють надію на те, що завтра обов’язково стане краще.

Все про «Доступні ліки»: можливості програми, місцеві «огріхи», корисна інформація

Минулого тижня Кіровоградщину з робочим візитом відвідала голова Національної служби охорони здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак. Мета поїздки – зустрітися з головами територіальних громад і обговорити з ними питання рівня медичних послуг в Кіровоградській області та рівня охопленості людей державною програмою «Доступні ліки». Про результати таких бесід, що вже відбулися, а також про реальний стан справ з наданням медичних послуг на Кіровоградщині очільниця НСЗУ розповіла на прес-конференції представникам регіональних і обласних засобів масової інформації. Як з`ясувалося з її слів, цей стан справ у ряді своїх аспектів є, м’яко кажучи, далеким від ідеального… Але про це – далі.

Як працює криптолаунчпад та які його переваги?

Проєкти на основі цифрових активів приносять найбільший прибуток тим, хто вчасно зробив інвестицію в них. Крипто-лаунчпад – це стартова платформа, яка може функціонувати як окремий DEX-сервіс, так і на основі централізованої біржі. На лаунчпаді ви знайдете різнопланові криптопроєкти, які шукають фінансування, при цьому пропонують свої токени за мінімальною ціною.

Ігровий ноутбук – реалістичність ігор із високою продуктивністю

Багатофункціональність ноутбуків забезпечує їх поділ на кілька категорій, що дозволить знайти пристрій для роботи, навчання, розваг, перегляду фільмів, серфінгу в інтернеті та активації різноманітних ігор. Останні ігрові ноутбуки є максимально продуктивними, функціональними і доповнюються великим набором додаткових переваг.

Прапор Олександрії в Карпатах

У Карпатах на території Національного природного парку відбувся фотопленер «Жовтнева палітра Карпат». У ньому взяли участь і олександрійці – члени фотоклубу «Наш формат» Палацу культури «Світлопільський». Вони побували на метеостанції, у високогірному біологічному стаціонарі Львівського університету під горою Пожижевською і планували сфотографуватися на Говерлі з прапором Олександрії. Чи вдався цей задум? Чим здивували і вразили олександрійців осінні Карпати? Подробицями цікавої подорожі поділився керівник фотоклубу «Наш формат», знаний в Україні та за її межами фотохудожник Віталій Попков, переможець престижних українських та міжнародних фотоконкурсів.

Нова комедiя вiд народного театру

20 жовтня в Палаці культури «Світло-пільський» відбулася прем’єра вистави народного аматорського театру ім. Ю.Дзбановського «Чорторий». Вперше у своїй історії театр поставив спектакль за твором місцевого автора – актора Олександрії Вознюка. Режисер – Тетяна Бессмольна. Одноактова комедія розповідає про те, як чоловік, перебравши оковитої, потрапляє в омут, де чорти водяться. Вони, як хочуть, крутять пиякою на прізвище Твердолобий.

На «низькому старті»: коли «оживуть» батареї опалення?

Скоро зима

У дні жовтневих похолодань олександрійці все частіше звертають свої погляди на димові труби котелень КП «Теплокомуненерго” з підсвідомою надією побачити, як з них в атмосферу піднімаються характерні «викиди», що означало б реальний початок опалювального сезону.

Привів трьох “язиків”, втік з полону і пішки дістався додому: спогади Петра Братка

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників

Старий зошит підписаний простим олівцем: “Спогади про війну і на тимчасово окупованій території 1941-1943 рр. старшого лейтенанта у відставці Петра Гавриловича Братка”. На пожовклих сторінках – детальний виклад того, що довелося пережити колишньому директорові школи механізаторів з Олександрії. Петро Братко був розвідником, разом з групою привів трьох “язиків”, після поранення у боях потрапив у полон, втік і два місяці ночами пішки добирався додому, пройшовши 350 кілометрів.

Про що розповіла намистинка

Для історії немає дрібниць. Інколи достатньо однієї невеличкої речі, аби клубок загадок, таємниць і спогадів почав розмотуватися, відкриваючи те, що приховує минуле. У даному випадку такою відправною точкою стала на перший погляд непримітна червона намистинка…