12.07
2024

Сьогодні арт-терапевт, тренер, тета-хілер, художник Марія Дитинюк живе за кордоном, але олександрійці стежать за її соціальними мережами, записуються до неї на заняття і відчувають: це людина, яка ніколи не зупиняється на досягнутому, прагне постійного розвитку і вміє зробити з лимону лимонад. Все її життя – приклад, як не здаватися.

Марія – власниця студії «Пізнай себе через АРТ», учасниця шоу “Україна має талант”, володарка титулів «Віце-Місіс Вінниця», «Місіс Добре серце», автор книги «Як побачити у своєму партнері Ангела?», речник міжнародних фестивалів та форумів. Під її керівництвом жінками, дітьми, закоханими парами намальовано понад 200 ресурсних картин. Марія – успішна молода мама двох доньок та дружина художника Дениса Дитинюка. Обидва, Марія та Денис, родом з Олександрії. Але до війни мешкали у Вінниці. У рідному місті їм не вдалося реалізувати творчий потенціал. Вони виявилися незатребуваними.
Марія навчалася в Олександрійському колегіумі, випускні класи закінчувала у філії КІРУЕ, здобула диплом викладача образотворчого мистецтва Криворізького педуніверситету. Після навчання повернулася до Олександрії з твердим переконанням, що працюватиме у Дитячій художній школі, де 25 років викладала її мама, художниця Тетяна Усенко, чи на факультеті дизайну в КІРУЕ. Хотіла відкрити у рідному місті галерею чи художній салон, розвивати мистецтво. Але роботи для неї не знайшлося. Навіть на майстер-класи ніхто не прийшов.
Стати учасницею шоу «Україна має талант» із авторською технікою швидкісного малювання Марії порадив майбутній чоловік. Вона виступила. Було страшно, але там, де страх – зона зростання. Марія отримала від суддів три «Так», але далі не пішла. Після шоу розпочалися замовлення у сфері івент-індустрії. Чоловік Марії – дипломований художник Денис Дитинюк – теж не реалізував творчий потенціал в Олександрії, де працював у торгівлі, яка не приносила йому задоволення. Так за прилавком і познайомилися два талановиті художники. Денис був суперфіналістом шоу «Україна має талант» та посів друге місце. Його запрошують на заходи в Україні та інших країнах, і ця потреба дозволила Марії у декретній відпустці займатися виключно доньками та не думати про заробітки. Раніше Марія та Денис працювали разом, зараз – кожен у своєму напрямку. Вони обидва лідери.

Був у житті Марії і такий етап: вона створила колектив, у якому поєднала живопис, боді-арт та хореографію, вклала гроші, запросила продюсера. Але проєкт не пішов, замовлень не було.
І ось декілька років тому, коли Марії було 27, вона вирішила рухатись у зовсім іншому напрямку. Поїхала на семінар «Леді успіх», навчалася в Олени Тараріної і запитала: «Чи готова я вставати о 5-й ранку заради того, чим зараз займаюся?». Виявилось, не готова. Пробувала себе у моделінгу, брала участь у конкурсі «Місіс Вінниця», в умовах якого була участь у соціальному проєкті. Почала проводити майстер-класи як арт-терапевт. І тут пазли зійшлися – вона побачила свій напрямок для розвитку. Почала працювати і… плакала від щастя. Їй здавалося, що хтось узяв її на руки і несе в життя. Все виходило легко, і це було те, що потрібно, те, на що вона так довго чекала.
Марія пройшла курс нейрографіки та в рамках благодійного проєкту «Добротворчість щасливих людей» малювала картини із відомими мешканцями Вінниці. На благодійність удалося зібрати 400 тисяч гривень. Планувала співпрацювати у такому ж напрямку із киянами, але… розпочався карантин. З ним прийшло навчання новому – Марія поринула в тета-хілінг – це про духовність, контакт із Всевишнім, прийняття та любов, і все це теж вплинуло на сприйняття себе та життя.
Сьогодні Марія проводить платні консультації та індивідуальні заняття з жінками. «Зараз я більше сфокусована не на зовнішній, а на внутрішній стороні життя. Моя увага більше спрямована на психологію. А художня творчість – це бонус, спосіб показати, як можна використати творчість для занурення в себе та контакту з собою, – каже вона. – Наше призначення – пропускати енергію, отримувати максимум задоволення від того, чим ми займаємося, і ділитися цим з іншими».
Месседжі від Марії Дитинюк:

  • Якщо вам щось не дає йти в обраному напрямку, то вам туди не потрібно або так перевіряється сила вашого наміру. Я зазвичай не здаюся після двох спроб. Якщо й далі не виходить, утретє не пробую. Це не мій шлях. Правильного та неправильного спрямування немає, просто, ймовірно, для вашої душі важливий інший шлях та досвід.
  • Довіряти та вірити світу – це головне. Якщо у вас зараз щось не виходить, значить, попереду чекає найкраще. Поки що ми дивимося у минуле – стоїмо спиною до майбутнього.
  • Коли ви відчуваєте імпульс, потрібно діяти. Маршрут знати не обов’язково, головне – напрямок. Цілісність – від слова “ціль”.
  • У своїй книзі “Як побачити у своєму партнері Ангела?” я пишу: якщо вас щось дратує в інших – це про вас. Потрібно працювати над собою, розвивати себе, і стосунки налагодяться. Бо те, що мене дратує – мене відбиває. І в цьому є зона зростання.
  • Усі, хто нас оточує, – Ангели. Усі зустрічі у нашому житті не випадкові. А партнерські взаємини – чудова нагода побачити себе збоку. Те, як ставиться до мене партнер, – це те, як я ставлюсь до себе.
  • Ніхто нікому нічого не винен. За нашими очікуваннями від партнера завжди йдуть розчарування. Щоб не відчувати неуспіх – не варто чекати.
  • Коли ви робите боляче іншому – ви робите боляче собі. Тому що люди – це наше віддзеркалення.
  • Мріяти треба обов’язково, спрямовувати до мрій свою енергію. Плани краще писати, але більше не для того, щоб слідувати їм, а щоб задати орієнтир. А потім – довіртеся світові, Всесвіту, тому що вас можуть привести туди, де буде краще для вас, для духовного зростання, розвитку.
  • Земля – це єдине місце, де душа може розвиватися й трансформуватися. Завдяки урокам, які ми проходимо тут щодня, ми змінюємося, щоб наша душа піднімалася на вищі вібрації.

Олена Маріїнська

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень