Російська історія про «спробу України вбити Путіна» дроновою атакою на резиденцію у Валдаї — це груба й примітивна брехня, зшита білими нитками.

Україна офіційно відкинула звинувачення російських посадовців. Російські заяви були негайно спростовані на найвищому рівні – Президента Володимира Зеленського. Україна не здійснювала таких ударів.

Російська історія про нібито спробу удару по резиденції Путіна – це цілковита брехня, яка не має нічого спільного з дійсністю. Її мета – підірвати та затягнути мирний процес, який значно просунувся вперед завдяки роботі України та США. Росія просто намагається створити виправдання для відмови від мирних зусиль. При цьому росіяни навіть не спробували зробити свій фейк якісним.

Пройшла понад доба після російських звинувачень, але вони так і не були підкріплені жодними доказами. Натомість ціла низка ознак свідчить про свідому дезінформацію з боку Кремля.

По-перше, від заявленого росіянами часу атаки – “в ніч на 29 грудня” – до російських заяв про це пройшло понад 10 годин. Немає жодних відеодоказів атаки, уламків збитих дронів на підльоті до резиденції тощо.

По-друге, заяві Лаврова про 91 збитий український дрон протирічить офіційна інформація Міноборони РФ про 18 збитих дронів у Новгородській області.

П0-третє, в найближчому до резиденції Валдай аеропорту “Пулково” в ту ніч не було вжито жодних обмежень через дронову атаку. У разі, якби така масована атака дійсно відбувалася би в цей час, був би оголошений план “ковер”, як зазвичай це робить російська влада в інших регіонах. Нічого подібного у Пулково не відбувалося.

По-четверте, відсутні жодні свідчення мешканців Валдая або інших населених пунктів поруч про роботу ППО, вибухи, прольоти дронів тощо. Хоча у разі українських ударів в інших регіонах російські соцмережі одразу наповнюються відповідними свідченнями, відео, фото, постами. Масована атака з 91 БпЛА та дії ППО не могли залишитись ніким не поміченими.

По-п’яте, немає жодної правдоподібної причини для України наносити масовані удари по путінським палацам, які захищені ППО краще за будь-які інші об’єкти на території РФ.

Заяви Росії про нібито атаку на резиденцію Путіна можуть також бути інформаційним прикриттям для заздалегідь підготовленого удару по Україні. Кремль уже неодноразово діяв за цією схемою: спочатку створюється гучне звинувачення, яке подається як «теракт» або «загроза національній безпеці», а потім воно використовується для виправдання власних злочинів.

Варто чітко називати речі своїми іменами: саме Росія завдає ударів по урядових і цивільних об’єктах України, і це задокументований факт, а не пропагандистська заява. 7 вересня 2025 року справжня російська ракета влучила у справжню будівлю українського уряду.

Крім того, подібними неправдивими звинуваченнями Росія намагається затягнути та в підсумку зірвати переговори про дипломатичне припинення війни, намагаючись перекласти відповідальність на Україну.

Щодо країн, які «засудили» «напад на резиденцію»:

Ми з розчаруванням та занепокоєнням звернули увагу на заяви низки іноземних сторін (ОАЕ, Індія, Пакистан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан, Іран, Нікарагуа), які висловили свою стурбованість щодо нападу, якого не було.

Це викликає особливий подив, враховуючи, що всі ці держави не зробили жодних офіційних заяв, коли справжня російська ракета влучила у справжню будівлю українського уряду 7 вересня 2025 року.

Росія має довгий послужний список неправдивих заяв — це їхній фірмовий почерк. Наприклад, Росія стверджувала, що не нападе на Україну на початку 2022 року. Вони також часто звинувачують інших у тому, що самі планують зробити. Їхні слова ніколи не слід сприймати за чисту монету.

Такі реакції на безпідставні маніпулятивні заяви Росії лише підіграють російській пропаганді та заохочують Москву до подальших звірств та брехні.

Ми закликаємо всі держави діяти відповідально та утримуватися від реагування на неперевірені звинувачення — це підриває конструктивний мирний процес, який останнім часом просувається вперед.

Справа життя і світ захоплень Надії Жахалової

Є люди, знайомство і дружба з якими – справжня гордість. Саме до таких належить історик, музеєзнавиця і для мене – найкраща та найавторитетніша краєзнавиця Олксандрійщини Надія Жахалова. Завдяки її багаторічній дослідницькій роботі ми дізналися багато нового про минуле нашого міста і його мешканців. Не кожен корінний житель так любить Олександрію та її історію. Між тим, у наше тоді шахтарське містечко Надія Володимирівна приїхала вже дорослою.

Українські хакери зірвали конференцію рашистських чиновників у Краснодарі піснею про Бандеру

Чергове влучне попадання українських хакерів: під час онлайн-засідання Ради з розвитку підприємництва в Краснодарському краї росіяни отримали несподіваний, але дуже доречний «сюрприз». Поки чиновники обговорювали свої «досягнення», хакери перехопили трансляцію та чітко пояснили, що відповідальність за агресію проти України неминуча.

Для кращого засвоєння матеріалу в ефірі заграла пісня про Степана Бандеру — легендарного лідера українського націоналізму. Реакція учасників була безцінною: хтось завмер, хтось почав нервово озиратися, а загальна атмосфера стала значно напруженішою. Технічна служба адміністрації довго не могла вимкнути «неплановий виступ», тож усі присутні мали достатньо часу, щоб прослухати трек до кінця.

Це не поодинокий випадок — українські хакери регулярно «відвідують» закриті російські заходи, нагадуючи про реальність війни, яку росія розв’язала. Поки рашисти ховаються за звітами та пропагандою, правда про їхні злочини проникає навіть у їхні віртуальні кабінети. Справедливість приходить різними шляхами — іноді з гучним українським саундтреком.

«Історія», про яку історики не говорять голосно

Нещодавно у бібліотеці – філії №3 Олек-сандрійської міської централізованої бібліотечної системи відбулася зустріч читачів з письменником Сергієм Полуляхом, на якій він представив свій новий твір. У зустрічі, організованій адміністрацією бібліотеки, взяли участь студенти літературного факультету Університету третього віку. Представляли гостя аудиторії завідувачка бібліотеки Олена Губа та працівник ЦБС Богдан Тобілевич.

Ялинка та її вбрання: традиції крізь століття

Зимові свята в розпалі, олександрійці вже традиційно обговорили міську ялинку та новорічну локацію біля неї, а тепер фотографуються на її фоні. Попри графіки відключення світла, у багатьох оселях, особливо – там, де є діти, радують мешканців домашні ялинки, що колишуть гілками та переливаються вогниками, прикрашені на смак господарів. Для багатьох прикрашання ялинки – це справжній особливий ритуал, що виконується з року в рік у певні дні. Хтось дбайливо дістає із коробок скляні кульки, сніговиків та шишки, які були з ними з дитинства чи навіть залишилися у спадок, а тому випромінюють особливу енергію і стали своєрідними новорічними оберегами. Дехто щороку купує нові прикраси чи символи прийдешнього року. Але все більше українців повертаються до давніх традицій і прикрашають домівки різдвяними павуками з соломи – оберегами, що символізують долю, достаток та очищення дому від негативу, дідухами із снопів зернових культур – символами духу предків, урожаю, добробуту й захисту родини, поєднуючи дохристиянські вірування в культ предків із християнським символом “життєдайного хліба”, власноруч виготовленими вінками, восковими свічками, ляльками-мотанками з курурудзиння…

Кропивницький приймав всеукраїнські змагання «Ігри Героїв»

Учасники – 26 адаптивних спортсменів із різних регіонів України. Ветерани та чинні військовослужбовці, які отримали тяжкі поранення під час бойових дій, але не зламалися і не зупинилися.

Україна отримала теплову електростанцію з Литви

Європейська комісія успішно провела одну зі своїх найбільших на сьогодні скоординованих логістичних операцій, передавши Україні повний комплект обладнання для теплової електростанції з Литви.

Пісні страви на Святвечір: традиції Кіровоградщини

Незабаром Різдво, і добрі господині, певно, вже почали складати свої списки з дванадцяти пісних страв. У кожній родині свої традиції святкування, і страви готуються різні. Що ж було на столі на Святий Вечір у жителів Кіровоградщини?

Світло крізь темряву: герої нашого часу та книга про силу струму

Герої нашого часу
22 грудня, у день зимового сонцестояння, в Україні відзначається День енергетика – на знак визнання величезної ролі працівників енергетичної галузі, що забезпечують наші домівки та усі об’єкти інфраструктури світлом і теплом, що особливо важливо сьогодні, в умовах воєнного часу. Дата символічна – найкоротший день у році й найдовша ніч. Зараз, коли більшість регіонів України вимушені жити без світла по 12 і більше годин на добу, мабуть, усі зрозуміли, наскільки важлива робота енергетиків.

«У житті, як в кіно»: постскриптум після прем’єри

Нещодавно на Першому каналі Суспільного телебачення відбувся показ документального фільму «Хочу стати, як Харлан». Кілька тижнів тому вихід стрічки на екран був анонсований самим «Суспільним», після чого цю новину розповсюдили один за одним чи не всі місцеві ЗМІ. Цілу полосу виділив тоді для публікації в одному з чергових випусків і «Олександрійський тиждень». Причина такого жвавого інтересу цілком зрозуміла: кіно розповідає не лише про знамениту українську фехтувальницю Ольгу Харлан, а й про юних олександрійських спортсменів з місцевої секції фехтування. Для цього знімальна група відвідала Олександрію (в тому числі), де спілкувалася з ними і їхнім тренером та вивчала спортивну «кухню» нашого невеликого міста. Паралельно у фільмі йде «автобіографічна» розповідь самої Ольги. Ці два сюжети змонтовані у стрічці таким чином, що окремі їхні епізоди почергово змінюють один одного, ніби співставляючи головних персонажів фільму – зірку світового фехтування і спортсменку з Олександрії, 14-річну Анну Лосєву та її друзів по зброї. Результатом цієї роботи тривалістю 2 роки чималого творчого колективу із столиці стала документальна стрічка майже 1-годинного хронометражу. Тепер, коли вже відбулася і прем’єра, і повторний показ, спробуємо провести невеликий аналіз цього кіна.

Друк на пакетах з логотипом: іміджевий аксесуар

Пакет у сучасному місті працює як мобільний рекламоносій, що щодня мандрує вулицями міста. Саме тому друк на пакетах перетворився на повноцінний інструмент брендингу. Людина може навіть не помічати вивіски чи банери, але пакет у руках перехожого привертає увагу мимоволі. Логотип, слоган, колір – усе це читається на ходу. Так формується візуальна пам’ять про бренд без прямої реклами та нав’язування.

Cьогодні багато розмов про Куп’янську операцію

Командир 2 корпусу НГУ “Хартія” Ігор Оболєнський:

“Друзі, сьогодні багато розмов про Куп’янську операцію – цілий день отримую повідомлення й дзвінки, бачу сповіщення в соцмережах. Хочу наголосити на одному – успішні дії пошуково-ударного угруповання корпусу «Хартія» є результатом колективної праці Сил Оборони України. Великою мірою це заслуга Головнокомандувача Олександра Сирського, який затвердив, контролював і забезпечував цю операцію. Завдяки саме його рішенням наші підрозділи отримали для реалізації задуму все, що потрібно.

Хочу подякувати усім підрозділам, що були залучені до операції: усім бійцям угруповання та всім суміжним підрозділам. 13-та бригада Національної гвардії України «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи 144-ї механізованої бригади, «Легіон Свобода Росії», а також усі частини, які входять в ТГР «Куп’янськ» – воїни різних підрозділів Сил Оборони пліч-о-пліч працюють в місті на спільну мету.

Також важливо, що завдяки Міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку та командувачу Національної гвардії України Олександру Півненку, ми можемо розвиватися, як Корпус і масштабувати метод «Хартії». У перемоги, за відомим висловом, багато батьків. Але зараз я закликаю не ділити цей успіх, а бути гідними наших прабатьків, які впродовж поколінь виборювали Незалежність і справу яких ми маємо честь продовжувати. Давайте зберігати єдність і разом рухатися до наступних перемог. Тримаймо стрій! Слава Україні!”

Шана й подяка всім підрозділам, залученим до операції!

Усім бійцям угруповання та суміжним підрозділам, які пліч-о-пліч працюють на спільну мету в місті.

13-та бригада Національної гвардії України «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи 144-ї механізованої бригади, «Легіон Свобода Росії», а також усі частини, що входять до ТГР «Куп’янськ», — воїни різних підрозділів Сил оборони діють як єдине ціле.

Разом — сила. Разом — результат.

Ексклюзивні відео з найгарячіших напрямків фронту

Наші бійці обʼєдналися у флешмоб, щоб сказати вам — «ніякі вигадки диванних «аналітиків» не зламають фронтову єдність»

Командування корпусу НГУ «Хартія» повідомляє про успішне проведення операції зі стабілізації обстановки на Куп’янському напрямку.

Командування корпусу НГУ «Хартія» повідомляє про успішне проведення операції зі стабілізації обстановки на Куп’янському напрямку.

Після дій противника та загострення ситуації в місті у вересні цього року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський створив пошуково-ударне угруповання (ПУУ) «Хартія», яке розпочало операцію з ліквідації російського прориву.

Планування та командування операцією здійснював 2-й Корпус НГУ «Хартія» у взаємодії з тактичною групою «Куп’янськ» та під безпосереднім контролем Головнокомандувача ЗСУ Сирського і Командувача НГУ Півненка.

Участь в операції беруть бригада «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи Іноземного легіону ГУР МО та 144-ї механізованої бригади. Угруповання здійснило прорив до річки Оскіл, перекривши постачання ворога.

Звільнено Кіндрашівку, Радьківку та їхні околиці та низку кварталів на півночі Куп’янська. Загалом від 22 вересня до 12 грудня знищено 1027 росіян, 291 – поранено, 13 у полоні. В оточенні понад 200 окупантів.

KibOrg отримали доступ до серверів «АСКОН» — розробника ПЗ для російських ракет і танків

Наразі робота холдинга паралізована: системи доступу, відеонагляду й резервного копіювання не працюють, тоді як у нашому розпорядженні опинилися понад 10ТБ внутрішніх даних, включно з бекапами пошт співробітників та інформацією про клієнтів «АСКОН». Деталі — на сайті KibOrg

«Бронза» у Словаччині: чергова міжнародна відзнака фотохудожника Віталія Попкова

5 грудня у Словаччині відкрилася виставка за результатами 16 Міжнародного екологічного фотоконкурсу, третє місце у якому посів фотохудожник з Олександрії Віталій Попков. До підсумкового вернісажу відібрано шість його робіт.

Олександрійське УВП УТОС – 90 років незламності

Цьогоріч Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих виповнилося 90 років. Деякі літні люди досі називають його ґудзиковою фабрикою, адже, починаючи з другої половини 40-х і до кінця 70-х років тут виготовляли ґудзики з річкових мушель.

Волонтерські історії

Генеральна Асамблея ООН у 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку», закликавши їх здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.

Вербування через кохання: як російські спецслужби полюють на українців на сайтах знайомств

Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних. Проєкт dovidka.info Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав і проаналізував численні випадки, коли під виглядом романтичних стосунків російські агенти зізнаються в симпатії, фліртують, потім мимохіть уточнюють маршрути, місця дислокації, роботу ППО, кількість техніки чи особового складу.

У листопаді на Дніпропетровщині СБУ викрила чоловіка, який коригував артилерійські обстріли та дронові атаки по Нікополю. 42-річного чоловіка завербували, коли він шукав собі пару на сайті знайомств. Жінка представилась мешканкою тимчасово окупованої Каховки, насправді — позаштатною співробітницею ФСБ. Тепер йому загрожує довічне.

У липні СБУ затримала мешканку Рівного, яка готувала вибух в одному з готелів міста. Окупанти завербували жінку через сайт знайомств. Згодом вона виготовила саморобний вибуховий пристрій із дистанційним керуванням і залишила його в номері комплексу. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Торік у жовтні працівники СБУ затримали 23-річного жителя Покровська. Чоловік шукав собі пару на сайтах знайомств, а потрапив на гачок представниці російської спецслужби. СБУ затримала російського інформатора аж на Сумщині, де він стежив за роботою української ППО. Чоловіку загрожує до 12 років за ґратами.

Не лише Україна страждає від такої тактики. Німецьке видання Die Welt із посиланням на Службу військової контррозвідки Німеччини повідомляло, що російські шпигунки масово реєструються на Tinder, щоб заводити романи з німецькими військовими та політиками. Мета — вивідувати дані про постачання зброї в Україну та сіяти антиукраїнські настрої.

Схема «романтичного» вербування працює за чітким алгоритмом: спочатку створюється емоційна залежність через стрімке «закохування», постійну підтримку та компліменти. Потім людину ізолюють від друзів і рідних, переконуючи, що «тільки я тебе розумію». Далі йде поступове залучення — від дрібних «послуг» (фото з роботи, розповідь про службу) до серйозних завдань. Вербувальники пропонують перейти в російські месенджери, як Telegram-акаунти з російськими номерами чи VK. Нарешті, якщо людина «влипла», починається шантаж інтимними фото чи погрозами родині.

Щоб розпізнати вербувальника, звертайте увагу на такі ознаки: надто ідеальні або очевидно згенеровані ШІ фото (часто пояснюють «фільтрами»); миттєвий і дуже активний інтерес — пише цілодобово; швидко переводить розмову на інтим і просить фото чи відео; погано орієнтується в місті, в якому нібито живе (перевірте простими питаннями); особливо «оживає», коли ви розповідаєте про службу, техніку, локації — і різко втрачає інтерес, якщо відмовляєтесь говорити; дуже швидко зізнається в «коханні» і пропонує зустрітися… на окупованій території.

Якщо вас намагаються завербувати, негайно збережіть усю переписку та зробіть скриншоти. Повідомте СБУ: через офіційний чатбот «Спали ФСБшника» у Телеграмі t.me/spaly_fsb_bot або на «гарячу лінію» — 0 800 501 482.

Пам’ятайте: жодне «кохання», яке змушує вас зраджувати свою країну чи ризикувати життям людей, не є справжнім. Воно завжди закінчується або чужою кров’ю, або власним довічним ув’язненням. Бережіть себе і будьте пильні — навіть у пошуках любові.