Насильство – не приватна справа

Дівчинка-підліток Саша повернулася додому пізно вечері, але зачинені зсередини двері квартири їй ніхто не відчинив. Вона присіла у під’їзді на сходи і задрімала, спершись об стіну. Невдовзі повернувся її тато і сильно розлютився, коли Саша просто в очі сказала йому правду, що він був у коханки. Батько у гніві розбив телефон доньки. Виявилося, що мати Саші у цей час була вдома сильно нетвереза. Вона стала дорікати чоловікові, який її зраджує. Почалася сварка… А вранці Саша прийшла на навчання. Через її неохайність однокласники обзивають її Королевою сміттєзвалища. Її булять, і лише одна дівчинка намагається заступитися за неї, звертає увагу компанії на те, що вони не знають, в яких обставинах живе однокласниця. Та її не чують. Вчителька бачить, що учні травлять Сашу, але їй байдуже. Зрештою дівчина краде мобільний телефон, а коли її викрили, тікає. Слідом за нею біжить її єдина подруга, якій не байдуже. Що буде далі?…

Англійський гумор, пристрасть і щирість: «Квітка, що сміється» – аншлагова прем’єра сезону

26 листопада народний аматорський театр ПК «Світлопільський» презентував глядачам нову двогодинну виставу для дорослих на три дії «Квітка, що сміється». Прем’єра пройшла з аншлагом. П’ята вистава, поставлена режисеркою Тетяною Бессмольною, показала різноплановість акторів та репертуару театру. Після серйозних драматичних «Мир вашому дому» та «Щастя бути разом» і легких комедійних «По-модньому» й «Чорторий», трагікомічна «Квітка, що сміється» стала міксом англійського гумору, пристойного натяку на «полуничку» і роздумів про справжні цінності життя та ролі людей у ньому.

Про шлях міжнародних інвестицій в Олександрію: виставка у Варшаві

Нещодавно Олександрійська делегація взяла участь у роботі міжнародної виставки-конференції «ReBuild Ukraine Construction & Energy», яка протягом двох днів проходила у столиці Польщі Варшаві. Цей захід виявився дуже велелюдним: близько 10 тисяч учасників з 33-х країн різних континентів світу, урядових представників держав, бізнесових, інвесторських та донорських організацій.

Паливна криза в РФ перетворюється на соціальну

У російських регіонах швидко поглиблюється дефіцит пального. Ціни зростають, вводять ліміти, а частина АЗС просто зачиняється.
➡️ Крим — норма 30 л.
➡️ Сибір і Далекий Схід — перебої, черги, локальні зупинки заправок.
Поки Москва й Петербург відчувають лише подорожчання, «паливна географія» щодня розширюється.
Урядові рішення не працюють: екстрені заходи не зменшують дефіцит, а регіони вже офіційно просять допомоги в центру.

📉 На цьому тлі різко падають суспільні настрої:

• тривога та песимізм — 70%+
• недовіра до влади — 60%+
• дедалі більше росіян пов’язують кризу з війною та неефективністю керівництва.

Паливна криза стає тригером ширшої соціальної напруги. Ситуація в РФ рухається до точки, де економічні проблеми можуть перейти у відкриті внутрішні конфлікти.

Стан суспільних настроїв у Росії — що відчувають люди

За останні дослідження 71,4 % росіян заявили, що відчувають тривогу чи песимізм. Лише 2,9 % описали свій стан як оптимістичний.

Більшість (≈ 60,4 %) не довіряє офіційним повідомленням влади про паливну кризу — це показник серйозної недовіри до держінституцій.

Переважна оцінка напрямку країни — «у хибному напрямку»: понад третина відповідає «скоріше неправильно», ще майже половина — «повністю неправильно».

Ці цифри свідчать: за фасадом пропаганди та офіційних меседжів — реальне емоційне виснаження, недовіра до влади, невпевненість у майбутньому.

Чому це важливо

Така картина може означати, що навіть в умовах авторитарного контролю «публічна злагода» часто означає не підтримку, а страх, апатію або внутрішню невпевненість.

Емоційна втома від постійного економічного і соціального тиску + криза довіри — це потенційна основа для майбутніх змін або протестів.

Для України ці настрої — один із елементів, які впливають на внутрішню стабільність супротивника.