Знову «кити»?

   Так звані «сині кити» – цей досі невідомий вид віртуальних ссавців на самому початку 2017 року раптом опинився у всіх на вустах. Про них палко говорили з ефіру, писали на шпальтах газет, активно обговорювали в інтернеті. «Синій кит» насправді – смертельна гра в соціальних мережах, яка прокотилася тоді Україною. Потім, через 2-3 місяці, все якось раптово стихло.

   Та всього декілька днів тому автор цих рядків мав телефонну розмову з жителькою Олександрії, матір’ю дочки, яка навчається на першому курсі коледжу в іншому місті. Як розповіла читачка, вона випадково помітила у свого чада на сторінці соцмережі дивні зображення літаючих китів і не менш дивні, якісь обривчасті, зашифровані, як вона вирішила, записи.

   «Можливо, я б і не звернула уваги на незрозумілі картинки і каракулі. Але відразу ж пригадалися жахливі історії початку нинішнього року, отож перше моє відчуття – шок. Я думала, що абсолютно знаю свою дитину, поки вона була у мене на виду, тому повністю їй довіряла. І раптом такий жах… Тому перш за все я намагалася поговорити з нею. Дочка відповіла жартом, мовляв, ну ти, мамо, й придумала! Можливо, я й справді чогось не розумію або зайве «накручую» себе, але жарти жартами – чи насправді зникла ця зараза? А раптом вона, як трясовина, затягне не мою дитину, так іншу?», – турбувалася наша співрозмовниця.

  Отже, знову стара нова тема: розмови про «синіх китів» стихли, але чи зникли вони самі? Як убезпечити наших дітей від подібних ігор смерті? За великим рахунком, «групи смерті» – не новини для інтернету взагалі і для пострадянського простору зокрема. Нечисті на руку і, вочевидь, нездорові на голову адміністратори деяких соцмереж вирішили побавитися з дитячою психікою та ще й заробити на цьому. Але найстрашніше те, що результатом такої віртуальної гри може бути реальна смерть дитини, підлітка… Кажуть, що все почалося у 2015 році, коли у соцмережі Вконтакте з’явилося декілька груп з дивними і начебто невинними назвами «Розбуди мене о 4.20», «Тихий дім», «Вогняна фея», «Синій кит». І того ж року в російському Уссурійську покінчила з життям 17-річна Рената Камболіна (псевдонім у соцмережі Ріна Паленкова). Дівчинка лягла під потяг, а за хвилину до смерті запостила селфі на фоні наїжджаючого потяга і підписала одним словом: «Пока!». Вона була з цілком нормальної сім’ї, добре вчилася, талановита і доброзичлива…

   Пізніше, протягом 2016 року, в Росії стали періодично траплятися подібні випадки, які мали прямий зв’язок з мережевими групами. А наприкінці того ж року «сині кити» «припливли» і в Україну. Їхньою першою офіційно визнаною жертвою стала 15-річна Вілена, яка під впливом цієї соціальної групи у грудні 16-го вкоротила собі віку, вистрибнувши з вікна верхнього поверху маріупольської висотки. А на початку 2017-го правоохоронні органи, кіберполіція, батьки, вчителі починають бити на сполох. Станом на кінець лютого українські правоохоронці виявили у соцмережах 434 небезпечні групи, з них 102 вдалося заблокувати – про це повідомила тоді «Українська правда». Кількість облікових записів, які вдалося ідентифікувати як такі, що зареєстровані на території України, становила майже 35 тисяч. Але ніде не було вказано, скільки самогубств уже було вчинено дітьми і підлітками таких груп у той період.

  І от виявляється, що проблема нікуди не поділася. «Ми оперативно реагуємо на кожен випадок, коли дитина зникла або була учасником подібних суїцидальних груп. Проблема деструктивних груп підняла на поверхню інші проблеми, які є у сфері охорони дитинства. Але ми маємо чітко говорити дорослим: це їхня відповідальність. Такі випадки говорять про одне: батьки не знали, чим живе їхня дитина. В середньому ми отримуємо близько 70 повідомлень щодня, близько 20 відсотків цієї інформації підтверджується, що діти цікавляться такими групами і залишають у них свої коментарі», – сказав недавно у телеефірі начальник одного з підрозділів кіберполіції України.

   «Синій кит» – це гра-квест на певний термін, наприклад, на 50 днів, у які дитина виконує різні завдання, отримані з інтернету, і так само звітує про це відзнятим відео своєму куратору. Перше завдання – «прокинутися о 4.20». А далі хвороблива фантазія морального виродка-куратора змушує дитину різати, колоти руки, перебігати вулицю перед автомобілем, залазити на дах потяга, лежати на рейках – і аж до самогубства, з обов’язковою зйомкою всього на камеру. Це важко уявити і жахливо усвідомити, але діти все ж потрапили у ці тенета.

   Мета ж контенту – прагматична до абсолютної приземленості. Потенційні жертви-підлітки навіть не здогадуються, що відзнятий ними за вказівкою «поводирів» матеріал з реальними сценами самогубства піде на віртуальний «чорний ринок», і там він у десятки разів дорожче ціниться, ніж будь-яке інше заборонене законом відео. І настанови кураторів (покажи, мовляв, що ти сильний, що стоїш вище інших) насправді для них легкий і простий заробіток, такий собі «продаж суїцидального контенту». Іншими словами – заробіток на смерті дітей.

  Один зі студентів-програмістів з Миколаєва кинув виклик “синім китам”, наважившись побувати для них «наживкою». В інтернеті вже навіть з’явилася своєрідна назва для таких відчайдухів – «китобої». «Ми з друзями на відповідні запити кураторів відправляли картинки з посиланням на ІР-логер, щоб потім при переході висвічувалася ІР-адреса куратора. Якщо це вдається, далі буде непросте завдання – виманити такого куратора з віртуального простору в реальний з метою убезпечити його потенційних жертв», – каже хлопець. Втім, у Нацполіції не дуже схвалюють таку самодіяльність, вважаючи, що з одного боку, активність осіб і громадськості тут дуже важлива, але дані дії занадто серйозні й небезпечні, а тому їх треба погоджувати з поліцією.

  А географія «синіх китів» в Україні вражає: відразу після маріупольського випадку в Закарпатті виявили відразу сімох гравців, ще п’ятьох підлітків – потенційних учасників груп смерті знайшли на Хмельниччині. Вчасно, а подекуди і дивом врятували дітей у Львові, Києві, Одесі, Бахмуті, а також у Запорізькій, Черкаській, Сумській та інших областях. У Харкові та Херсоні жертви «синього кита» потрапили до психіатричної лікарні. І весь цей час з екранів ТБ і радіоефіру працівники поліції продовжували повідомляти про нові страшні сліди «китів».

  На початку березня було заблоковано понад півтисячі суїцидальних груп і виявлено близько двохсот їхніх кураторів. Серед них були, зокрема, два студенти медичного вишу, яких, втім, так і не вдалося покарати. Вони, бачте, пояснили свої дії… науковою метою! Мовляв, їм треба було знати особливості підліткової психіки у складних ситуаціях і чи можна нею маніпулювати. Оскільки ці «дослідники» нікого не встигли довести до самогубства, їх відпустили…

  У м. Самборі 19-річний «куратор» вийшов Вконтакте на сторінку 15-річної дівчинки і намагався схилити її до самогубства. Та відмовилася виконувати такі накази, тоді він почав телефонувати їй, погрожуючи вбивством. Затриманий за відповідною статтею юнак на суді визнав свою вину та вибачився перед потерпілою, і, оскільки та відмовилася від своїх звинувачень, справу закрили.

   З квітня цього року, здавалося, «кити» почали залишати у спокої наш інтернет-простір. Але наприкінці травня з даху київської багатоповерхівки стрибнула 13-річна дівчинка, зафільмувавши свою смерть на телефон. Основною версією стала та ж сама гра «синій кит». Отож насправді він нікуди не відступив, хоча йому і максимально «перекрили кисень», заблокувавши всім відомі соціальні мережі. На початку вересня один з високопосадовців Нацполіції у телеефірі повідомив, що кількість учасників груп смерті, зафіксована у нас, зменшилася на 45 відсотків. І додав, що крім поліції, небезпечні групи відслідковують волонтери-програмісти, журналісти, але таких, на жаль, не надто вже й багато.

   А тим часом «синій кит» вийшов у «велике плавання»: його вже зафіксували в Ірландії, Німеччині, Сполучених Штатах, Болгарії, Італії, Латвії, Аргентині. Після гучного зізнання адміністратора російської групи «Лиса» (Філіпа Будейкіна), який довів до самогубства 17-х (!) підлітків і отримав за це 3 роки в’язниці, періодично у цій країні затримують нових кураторів. Усього два тижні тому було взято під варту дівчину-куратора з Камчатки і ще одного такого ж ділка у Московській області. В Індії також стурбовані цими іграми і вже частково заблокували мережу Вконтакте. За «синього кита» на початку вересня серйозно взялася поліція Туреччини.

   Що ж до України, експерти переконані: нам теж не варто тішити себе, що «сині кити» попливли від нас геть – насправді суїцидальні ігри лише набирають обертів, і якщо батьки не звернуть увагу на даний факт, ситуація тільки погіршуватиметься. Крім того, групи смерті постійно еволюціонують, набуваючи дедалі нових форм схилення до суїциду

   Поради психолога: «Заборони не встрявати взагалі у будь-які соціальні інтернет-групи тут не дуже спрацьовують, оскільки все, що забороняється, для дітей стає лише більш спокусливим. Тому в першу чергу – повноцінне і адекватне спілкування батьків з дітьми. Звучить банально, але з дітьми треба просто розмовляти. І не про що-небудь, не про їхнє минуле чи майбутнє, а про «зараз», про бажання, переживання, прагнення. Це не повинен бути допит чи формальна «виховна година», а звичайне спілкування. Тоді ви зможете не примусом, а природно витісняти сумнівні та небезпечні форми поведінки дитини іншими формами». Тут буде доречним англійське прислів’я: Не виховуйте вашу дитину – виховуйте спочатку себе». У ньому криється глибший зміст, ніж може здатися: діти по суті своїй набагато кращі, ніж дорослі. І якщо вони стають «гіршими», «не такими, як усі», то вина дорослих тут очевидна. А ще діти дуже тонко відчувають фальш і нещирий інтерес до себе близьких людей. Отож коли у взаєморозумінні дітей і батьків з’являється прогалина, то з неї цілком може випірнути якийсь новий, смертельно небезпечний «кит».

О. Колмаков