З вірою у перемогу

Минулого тижня відразу дві приємні новини надійшли з Олександрійського педагогічного коледжу. Так, 30 червня
відбулося традиційне свято урочистого вручення дипломів випускникам 2023 року. Проте замість святкування та
вручення квітів випускники організували збір коштів, до якого долучилися члени педагогічного колективу та гості.
Усього зібрано 25 370 грн, що будуть передані двом випускникам, які сьогодні захищають державу на передовій, і
волонтерам.

А друга новина стосується директора закладу – Анатолія Литвина. З нагоди Дня Конституції України його нагороджено відзнакою
начальника Олександрійської районної військової адміністрації – медаллю “За участь у національному спротиві”. «Колектив
Олександрійського педагогічного фахового коледжу пишається своїм директором, – написали автори допису на сторінці коледжу в
Facebook. – Анатолій Васильович Литвин – це мудрий керівник, людина з чіткою життєвою позицією, відданий патріот України. Це вже
не перша відзнака його вкладу в Перемогу. Пишаємося, що наш директор – справжній приклад для своїх студентів та колег. Віримо в
ПЕРЕМОГУ! Все є і буде УКРАЇНА!»
Ми вирішили відвідати заклад та поцікавитися, як готують майбутніх освітян. Тим паче зовсім скоро стартує вступна кампанія, і тим, хто ще досі не визначився з майбутньою професією, можливо, ця стаття підкаже правильний вибір.
Педагогічний коледж має цікаву та багатогранну історію. В цьому році йому виповнилося 112 (!) років. Тисячі його випускників
присвятили себе справі виховання підростаючого покоління, а багато з них стали відомими не тільки у нашому місті та області, але й
далеко за їх межами.

Раніше коледж розміщувався у приміщенні на вулиці Діброви (де зараз розташований Центральноукраїнський науковий ліцей-
інтернат, відомий як гімназія Короткова), а в 1998 році для нього відчинили двері спеціально збудовані корпуси в мікрорайоні
Перемога.
З 1911 по 1915 роки це була педагогічна семінарія, пізніше педагогічний технікум, потім технікум підготовки вчителів початкової
школи. З 1944 року перейменований в педагогічне училище. В 1989 році у закладу з’являється статус вищого педагогічного училища,
а у 2001-му відбулася переорієнтація в педагогічній коледж імені В. О. Сухомлинського. В 2020-му заклад перейменований в
Олександрійський педагогічний фаховий коледж.
– На сьогоднішній день у нас навчається 371 студент за трьома спеціальностями, – розповідає Анатолій Литвин. – «Дошкільна
освіта» – кваліфікація «Вихователь закладу дошкільної освіти» (можливі додаткові кваліфікації: асистент вихователя закладу
дошкільної освіти з інклюзивним навчанням; сімейний вихователь; інструктор з фізкультури в закладі дошкільної освіти).
«Початкова освіта»: кваліфікація «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (можливі додаткові кваліфікації:
інструктор з фізкультури; організатор декоративно-прикладної діяльності; керівник дитячого хореографічного колективу; вчитель
інформатики початкової школи; асистент учителя інклюзивного класу).
«Фізкультура і спорт»: кваліфікація «Вчитель фізичної культури закладу загальної середньої освіти» (на основі базової середньої освіти (9 кл.)
Пріоритетним завданням Олександрійського педагогічного фахового коледжу імені В.О.Сухомлинського є
підготовка вмотивованого, сучасного, зорієнтованого фахівця. І це ми робимо в партнерстві з прогресивними закладами вищої освіти.
Навчання у нашому закладі дає широкі можливості працевлаштування за спеціальністю і в інших сферах, можливість продовження
навчання у педагогічних університетах за скороченим терміном.

Гордістю закладу вважаю те, що всі наші студенти навчаються за регіональним замовленням від обласної ради. Це забезпечує
безкоштовне навчання, а 40 відсотків студентів мають змогу отримувати стипендію, яка обраховується за спеціальним рейтингом.
Також стипендії обов’язково отримують студенти пільгових категорій.
Ще однією гордістю закладу безперечно можна вважати цьому році акредитації освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта».
(Акредитація освітньо-професійної програми – це діяльність Державної служби якості освіти України щодо оцінювання освітньо-
професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості
фахової передвищої освіти, що здійснюється у формі акредитаційної експертизи).
Ми першими пройшли цю процедуру в області та ще раз підтвердили,що коледж – це потужний і перспективний заклад освіти.
Звичайно, говорити про якість освіти треба в контексті державної політики в цьому напрямку. А тут є значні проблеми, про які
можна сперечатися довго, але їхня суть зводиться до того, що, коли ми прагнемо виховувати гідне молоде покоління, то маємо
зробити працю освітян престижною. А це великою мірою залежить від винагородження цієї праці. Коли молодий спеціаліст отримує 5-
6 тисяч гривень заробітної плати, то, погодьтеся, про престиж професії говорити не доводиться.
Через це сьогодні спостерігається неабиякий професійний “голод” на освітніх фахівців. Якщо, наприклад, раніше нестача
вихователів закладів дошкільної освіти або вчителів молодших класів було здебільшого проблемою сільської місцевості, то зараз
вона дісталася й міст.
Якість підготовки фахівця, якість його знань, якість їх передачі здобувачам освіти, якість знань цих учнів – це, врешті-решт, якість
нашої людини, нашого майбутнього! Це все ланки одного ланцюга. Всі про це знають, та, на жаль, проблеми не вирішуються. Але,
сподіваюсь, що рано чи пізно на вищому державному рівні почнуть приймати відповідні рішення …
Стосовно освітнього процесу, то ми застосовуємо змішану форму. І тут проблема не тільки у постійних повітряних тривогах. У нас
є укриття, що відповідає всім вимогам для таких споруд. Справа в тому, що частина наших студентів проживає за кордоном, ще
велика частина далеко від місця навчання. Свого гуртожитку в нас немає, тому ми орендуємо кімнати в гуртожитку медичного
коледжу, що розташований в місті. Добиратися до нашого коледжу доводилося комунальним транспортом, тому раніше багато
студентів орендували житло в мікрорайоні Перемога, поруч із закладом – це було для них зручно. Проте з початком війни, коли до
нас прибуло багато переселенців, винайти житло та ще й за прийнятну ціну стало майже неможливо. Тож велика кількість студентів
вимушена проживати по своїх домівках, а для зручності їх навчання ми вимушені були ввести змішану форму, яку вже випробували
під час коронавірусної епідемії.
Треба зазначити, що коледж проводить велику волонтерську роботу. Так, з перших днів війни в приміщеннях коледжу почали
облаштування спальних місць для біженців. У приміщеннях коледжу почали облаштування спальних місць для біженців, готували все, що
необхідно людям для тимчасового проживання. Пізніше почали пошиття теплих рукавиць, нижньої білизни для військових, виготовляли
плетені килимки, окопні свічки, маскувальні сітки. Постійно беремо участь у міських благодійних заходах для збору коштів на підтримку
Захисників України. Організовували збір пластикових кришечок для переробки на потреби ЗСУ та коштів для жителів Херсонщини, що
постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС…
Окремо треба сказати й про самого директора педколеджу. Анатолій Васильович – його випускник 1986 року, тож знає всі проблеми
закладу, як ніхто інший. Він заслужений працівник профспілки вчителів України. А ще великий патріот, який з перших днів військової
агресії Росії вступив до лав територіальної оборони та одним з перших заступив на чергування на блок-постах навколо Олександрії.

Його служба продовжується й сьогодні – разом з побратимами по підрозділу він чергує, слідкуючи за небом над нашим містом.
За свій вклад у майбутню перемогу над ворогом він нагороджений медаллю “За службу Україні”, подякою від обласного управління
національної поліції.
Директор коледжу своєю діяльністю показує чудовий приклад студентам. У кабінеті Литвина висить прапор України, на якому
численні підписи воїнів – колишніх студентів, що захищають Батьківщину на фронті. Здобувачі освіти вірять у свого директора, своїх
викладачів, у нашу Перемогу, у Збройні Сили України, світле та мирне майбутнє нашої держави!

Т. Перепадя