Воєнний стан: слова і реальні дії

«На цьому тижні секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов у черговий раз згадав про воєнний стан, заявивши, що РНБО може обговорити його в разі ескалації збройного конфлікту на сході країни. Подібні заяви звучать з вуст перших осіб держави регулярно, підбурюють суспільство, але поки так і залишаються порожніми деклараціями», – такі і схожі з ним повідомлення зарясніли у вітчизняних ЗМІ минулого тижня. При цьому значна кількість інформаційних ресурсів наводила як приклад політичну кризу в Туреччині, проводячи аналогію між нею і ситуацією в Україні. Тут передусім слід відзначити явну необізнаність багатьох, навіть авторитетних ЗМІ з суттю предмета повідомлень: одні розповідають про «воєнний стан», інші – про «надзвичайний» (між якими є суттєва різниця), а деякі вживають навіть словосполучення «військовий стан» – такого поняття взагалі не існує в природі…

«Турецький гамбіт»

Як відомо, в ніч на суботу 16 липня прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив, що Туреччина зіткнулася зі спробою повстання армії.
Група військових у Туреччині заявила, що взяла під свій контроль країну.
Водночас президент країни Реджеп Таїп Ердоган закликав турецький народ «вийти на вулиці» і в аеропорти, які були закриті для прийому літаків. За кілька годин стало відомо, що уряд Туреччини вже контролює ситуацію в країні.
Але президент Ердоган оголошує про введення надзвичайного стану строком на три місяці.
«Цей захід ні в якій мірі не спрямований проти демократії, прав і свобод. Навпаки, його мета полягає в тому, щоб захистити і зміцнити ці цінності, – заявив глава турецької держави. – Мета оголошення надзвичайного стану полягає в здійсненні активних і прискорених заходів, спрямованих на усунення загрози проти демократії, правової держави, прав і свобод наших громадян».
Але як пише DW.com, під час надзвичайного стану, згідно з турецькою Конституцією, насправді основні права громадян таки обмежуються. Президент керує країною, видаючи декрети. Також кабінет міністрів Туреччини може вводити комендантську годину та забороняти мітинги і демонстрації. Крім того, друковані ЗМІ можуть виходити тільки за наявності офіційних дозволів, а джерела аудіо- та візуального мовлення мають контролюватися державою. Розширюються підстави конфіскації транспортних засобів та об’єктів власності.
Пригадаємо, що вже під час цього путчу загинули 265 осіб: 104 військові, решта цивільні. Понад 2800 солдатів, причетних до організації заворушень, були заарештовані ще на самому початку подій.
За останніми даними, взяті під арешт близько шести тисяч осіб. Понад 50 тисяч держслужбовців звільнені або відсторонені від служби. Серед них – тисячі суддів та прокурорів.
Серед заарештованих за підозрою в участі у військовому перевороті в Туреччині був колишній головком ВПС генерал Акін Озтюрк, якого вважають одним з ініціаторів заколоту, другим ініціатором змови вважають генерал-лейтенанта Метіна Лійділа, одного з командувачів сухопутних військ.
Також взятий під варту командувач другою армією генерал Адем Худуті, повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на Daily Sabah.
Уміт Дундар, якого у буремну ніч на суботу призначили в.о. глави генштабу, повідомив, що змовники – це, в основному, службовці військово-повітряних сил і військової поліції.
Наразі Туреччина пред’явила обвинувачення 99 військовим генералам щодо участі у спробі державного перевороту. Ще 14 вищих військових чинів утримуються під вартою за таким же звинуваченням.
Крім того, міністерство оборони Туреччини почало розслідування щодо всіх військових суддів та прокурорів, призупинило повноваження 262 з них. Також відсторонено від служби 900 поліцейських у столиці країни Анкарі, більше 20 тисяч учителів, півтори тисячі керівників вишів, 15 тисяч співробітників міністерства освіти.
Але здається, це ще не все: Ердоган пообіцяв нові арешти та обвинувачення у рамках розслідування невдалого путчу.
Про це він заявив у інтерв’ю телеканалу Al Jazeera, пише DW.com.
За його словами, затримані особи «нададуть нам багато нових імен найближчими днями».

А що у нас?

Вперше про введення воєнного стану в Україні заговорили ще 28 лютого 2014 року. Про це доповідав тодішній генпрокурор Олег Махніцький на засіданні РНБО. Але за введення воєнного стану висловився лише Турчинов. Юлія Тимошенко заявила, що «українці повин-ні стати найбільш мирною нацією і вести себе як голуби миру». «Жоден танк не повинен вийти з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, бо це буде означати програш», – зазначала вона.
«Воєнний стан у 2014-му році не було введено, бо це зробило б неможливим проведення позачергових президентських виборів. Тому було введено режим антитерористичної операції», – пояснював пізніше екс-секретар РНБО, спікер парламенту Андрій Парубій.

Новий закон

17 грудня 2014 р. Турчинов заявляв, що воєнний стан введуть, “коли для цього буде реальна необхідність, реальна загроза”.
У травні 2015 р. президент Петро Порошенко пообіцяв негайно передати в Раду указ про введення воєнного стану.
8 червня 2015 р. глава держави підписав Закон «Про правовий режим воєнного стану». В ньому говориться, що пропозиції про введення воєнного стану в Україні або в окремих районах країни подає РНБО, президент розглядає цю пропозицію, а в разі схвалення видає указ і звертається до Ради щодо його затвердження. При цьому в місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану буде покладатися безпосередньо на військове командування та військові адміністрації.
Для громадян, які не задіяні у сферах оборони і забезпечення життєдіяльності населення, запроваджується трудова повинність – їх на розсуд влади зможуть використовувати для суспільно корисних робіт. Для військових потреб держава отримає право примусово відчужувати майно будь-яких підприємств, організацій і громадян, а також вводити квартирну повинність для розміщення силовиків.
Влада отримає право обмежувати свободу пересування людей і транспорту, регулювати на власний розсуд роботу ЗМІ, вилучати в разі потреби у підприємств і громадян відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери і засоби зв’язку, забороняти торгівлю алкоголем.
Турчинов у липні і серпні 2015 р. знову заявляв про готовність української влади запровадити воєнний стан у разі загострення ситуації на сході країни.

Крайні заходи?

І ось, уже у липні цього року, по слідах тривожних зведень із зони АТО глава РНБО Турчинов знову заговорив про воєнний стан. Це відбулося після його поїздки на передову і наради з військовим керівництвом.
Директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак у коментарі газеті «День» так пояснив останню заяву Турчинова: «Введення воєнного стану може бути превентивним заходом і повинно розглядатися як підготовка українського війська до реальної масштабної війни з РФ. Що стосується того, що президент уже неодноразово говорив про воєнний стан, але так його і не вводив, то можна сказати, що є час риторики і попереджень, а є час для реальних дій. Зараз ситуація настільки небезпечна, що вже мова повинна йти про реальні дії», – прокоментував експерт.
Могильним холодом віє від цих, на перший погляд, невинних слів «реальні дії» та безпристрасних висновків експертів…

О.Іванченко