Тайм-аут у «законному» здирництві

    Без перебільшення, найбільш обговорюваною темою попереднього тижня було введення Національною комісією регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг так званої абонплати за користування природним газом. За попередніми запевненнями «регулятора», ця плата, введена з 1 квітня поточного року, мала бути просто виділена, як складова за транспортування природного газу до споживача магістральними трубопроводами із загального розміру тарифу за газ окремим платежем і ніяк не впливає на нині діючі тарифи для споживачів. Тобто фактична ціна певного об’єму газу плюс абонплата за його транспортування дорівнює діючий тариф. Ще раніше такі ж запевнення ми чули і від уряду, мовляв, це цілком «цивілізована європейська практика», яка вводиться з метою прозорості роботи газопостачальників, одним словом, усе для блага споживача. І споживач нічого від цього не втратить, а тільки виграє.

      Але що ж ми побачили з 1 квітня? Експерти порахували, що для квартири з газовою плитою без лічильника абонплата становила б приблизно 46 грн на місяць, плюс доплата за нормами з розрахунку 4,4 куб. м за кожного зареєстрованого мешканця. Але зате кубометр газу повинен був подешевшати в такому випадку приблизно на 90 копійок або до шести грн, бо з нього “випаде” абонплата.

    Якщо до цього рішення плата за газ на місяць становила, наприклад, 31 грн / чол. (а по-новому повинна бути 26 грн), то з квітня для одного того самого мешканця вона б досягла близько 72 грн (46 + 26), з двох – 98 грн (46 + 26х2) і т. д. Якщо лічильник є, то, природно, платити довелося б за його фактичними показниками плюс абонплата.

    Для тих, у кого вдома встановлений газовий котел для опалення, абонплата виявилася б вищою, оскільки вона залежить від максимальної пропускної здатності лічильника. А в цьому випадку лічильник потужніший, бо повинен врахувати на порядок більшу витрату газу. Абонплата була б 50-70 грн/міс. в залежності від регіону, плюс оплата за лічильником.

   Що ж виходить: по-перше, несправедливість, бо за цією «методою» НКРЕКП люди, які споживають газу менше, повинні платити за нього більше. По-друге, такий підхід ніяк не стимулює людей до раціонального споживання, а по-третє, – рішення про транспортну складову передбачало, що вона не підлягає субсидіюванню. Тобто малозабезпечені верстви абонентів (а таких в Україні зараз переважна більшість) отримали б подвійний і дуже відчутний фінансовий удар від рішення НКРЕКП.

     Що тут скажеш? Тільки одне: брехливість, нахабство і цинізм, з якими держава залазить у кишеню рядового українця, у даному випадку перевершили самих себе. Говорили, що ціна не зміниться, а тільки розділиться на дві частини, а насправді «забили» удвічі, а для деяких абонентів майже втричі більшу загальну плату! А що, наш темний український піпл все схаває, – напевне, так розмірковували чиновники-автори цього творіння від НКРЕКП!

      Але поки що у «регулятора» номер не про-йшов: наші політики підняли такий галас, що навіть Президент з Прем’єр-міністром не витримали і «обурилися» нововведенням Нацкомісії та доручили їй переглянути рішення. Правда, є великий сумнів, що перші дві особи раніше нічогісінько не відали про наміри «регулятора», чи голова «незалежної» Нацкомісії з ними та урядом все це не погоджував…

    Втім, як би там не було, але 10 квітня під тиском «згори» НКРЕКП на своєму засіданні таки прийняла рішення скасувати абонплату за користування газовими мережами. Про це заявив голова комісії Дмитро Вовк під час засідання.

    Але не будьмо занадто наївними, щоб сподіватися на позитивну «крапку» в даній проблемі: не така у нас держава, щоб здаватись і так легко відмовитися від ласого шматка, на який вона вже накинула око…

    Бо той же Дмитро Вовк якось уже дуже туманно висловився з приводу подальших дій стосовно горезвісної абонплати, і чи буде вона остаточно скасована: “Ми беремо тайм-аут, щоб провести консультації з громадськістю та урядом, і поки це рішення будемо деталізовано вивчати, переглядати”, – сказав Вовк.

      Якщо ж висловлюватися конкретніше, то це означає: «тайм-аут» триватиме лише до 1 серпня цього року, а потім абонплата все одно буде введена. З однієї простої причини: згідно з меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, наша країна взяла на себе зобов’язання виділити із загальної кінцевої ціни природного газу для населення і підприємств теплокомуненерго плату за його доставку на основі приєднаної потужності. Тобто ми, український піпл, все одно від цього нікуди не втечемо. Бо меморандум з МВФ – це біблія, за якою живе наш уряд, а сам МВФ – ікона, на яку він молиться вже багато років. І що таке у порівнянні з цим наш народ – все він проковтне і змовчить. Ну хіба що тільки скривиться…

О.Осауленко