Режим «біжим», або Будні «Зоодопомоги»

Щодня на сторінці «Зоодопомоги» у Facebook з’являються нові пости. В переважній більшості такі: «Забрали коричневого песика від міської лікарні. У нього піроплазмоз, відмовили нирки. Два дні намагалися врятувати, але, на жаль, нічого не вийшло»; «У суботу забрали з вулиці Садової збитого песика. Зараз він у притулку. Стан його стабільний»; «З чотирьох залишився один котик. Він дуже не хоче жити у клітці. Йому потрібна родина»; «Цуценята у пошуках родин. Подаруйте їм теплий дім»; «Друзі, терміново треба допомога: пиляти та рубати дрова»…

І дуже мало таких: «Дякуємо Любові Олександрівні, яка опікується котиками біля басейну: вона в суботу порубала нам купу хмизу, але ще багато треба рубати і пиляти».
У надії знайти тваринам нових господарів зоозахисниці постійно публікують відео та дописи зі щемливими історіями. Але забирають собак і котів з притулку вкрай рідко, навіть породистих. Натомість тих, хто хоче збагрити домашніх тварин, набагато більше.
Громадська організація «Зоодопомога» створена в Олександрії у 2022 році. Засновниці – Леся Піньковська та Альона Котова – рятують тварин вже понад 15 років. Два роки тому орендували гараж, де утримували підопічних тварин. Але кількість врятованих собак і котів постійно зростала, і незабаром їм стало затісно у гаражі. Уже понад півтора року велике господарство ГО «Зоодопомога» розміщується на орендованій території на околицях міста. За рік збудували вольєри, провели на ділянку воду, майже розрахувалися з величезними боргами.
На даний час у притулку живуть 150 собак і 120 котів. Та ці цифри постійно збільшуються, адже зоозахисниці активно забирають тварин з вулиць міста і прилеглих селищ. Доводиться забирати і колишніх домашніх улюбленців, адже часто телефонують: «Заберіть, я їду з міста», «Нам собака більше не потрібен», «Ми взяли, але тварина нам не підходить». Працюють цілодобово, навіть вночі виїжджаючи на порятунок збитих машинами, скалічених, заморених голодом і хворих чотирилапих. Спочатку везуть до клініки, а потім, якщо вдається врятувати, – до притулку. Часто приймають тварин із зон бойових дій: з Бахмута, Торецька, Курахового, Мирнограду, Костянтинівки. В основному це безпритульні собаки та коти, яких покинули люди і врятували волонтери. Але, оскільки і своїх підопічних багато, забирають лише тих, хто зовсім у критичному стані.
«У квітні в притулок провели воду, – розповідає Альона Котова. – До того воду доводилося привозити самим у баклажках – 120 п’ятилітрових бутлів вистачало на чотири дні. Однією проблемою стало менше, але їх все одно вистачає. Приміром, обігрівати тварин важко через високу вартість електроенергії – 12 гривень за кіловат».
В ГО «Зоодопомога» їх усього п’ятеро: очільниця Альона Котова, Леся Піньковська, Євгенія Антонян, Домініка Мотельчук, Яна Майборода. Проте тішить, що останнім часом активно долучаються волонтери: допомагають прибирати вольєри, вакцинувати і лікувати тварин. Соціальні мережі веде Домініка, завдяки її старанням організовуються збори на лікування тварин і потреби притулку.

Рятівниці не лише утримують та годують, а ще й лікують та стерилізують чотирилапих. Часто – за власні кошти. За два роки стерилізували понад 1000 вуличних тварин. Для проведення операцій оплачують проїзд і послуги ветеринара з Кропивницького. Іноді стерилізують на день по 30 тварин, яких Альона з волонтерами ловлять на вулицях міста. Операції проводяться по четвергах, на них можна записати і домашніх улюбленців. Саме через ГО «Зоодопомога» ця процедура обійдеться найдешевше і головне – буде проведена якісно та без наслідків, адже лікар дуже досвідчений. Дівчата всі в кредитах і боргах, але продовжують працювати: «А що робити? Треба рятувати тварин. Ми намагаємося зробити наше місто кращим».
«Великі борги за будівництво вольєрів, за електроенергію, за послуги клініки, але дякуємо клініці «Ковчег» і ветеринарному кабінету «Гострі вушка», а також лікарю Михайлу Юськіву за те, що лікують у борг і не беруть утридорога», – говорить Альона.
Зараз у притулок дуже потрібні робочі руки, особливо чоловічі, адже всю важку роботу виконують жінки: рубають дрова, розвантажують корми тощо. Велика потреба у дровах, бо всі приміщення в притулку – на пічному опаленні. Завжди актуальна потреба – корм для тварин. Їжу для підопічних притулку готують волонтери, плюс віддають залишки з їдалень. До цього дівчата готували вдома і привозили у притулок у бідонах. Взимку розвозять їжу ще й по гаражних кооперативах.
«Хочемо подякувати всім жителям міста, які допомагають тваринам – годують їх, донатять на потреби притулку. Навіть 5-10 гривень завжди доречні. Багато людей не залишаються осторонь, відгукуються на наші прохання. Ми постійно підтримуємо і мініпритулки, тих, хто самотужки лікує та годує тварин, а також людей, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Намагаємося допомагати всім. Якщо не ми, їм ніхто не допоможе. Треба бути разом», – зоозахисниці мають добрі серця. У кожної з них – своя власна історія, але всіх їх об’єднує небайдужість до живих істот.
Ось, наприклад, Альона: «У дитинстві у мене були кішка і собака. З 13 років стала працювати у притулку, допомагала, чим могла. Я все своє життя пов’язана із тваринами. Чесно кажучи, я не думала, що мені доведеться доглядати за такою їх кількістю. В основному, це люди винні в тому, що так багато собак та котів опинилися на вулицях. А ми вимушені рятувати їх, не спати протягом кількох діб. Проте вибору в нас немає. Нам шкода цих тварин, над якими знущаються люди. Якби люди несли відповідальність за тих, кого приручили, все було б інакше.
Зараз у Альони вдома живуть 16 котів, 4 собаки, а ще дог, якого вона забрала з Войнівки, і сліпий алабай зі Знам’янки, якому хтось вибив очі. Перед тим у неї була улюблениця – пітбуль Дора, яку Альона знайшла у 2020 році прив’язаною до дерева. Собака важила 5 кг 700 г, шкіра і кістки. Дівчина її виходила, вилікувала, вона прожила у неї три роки, захворіла на лейкоз і померла. «Я дуже люблю тварин, – говорить Альона. – Імена моїх собак набиті у мене на руці. Знаючи, що мені всіх шкода, люди цим часто користуються. Давлять на жалість: «А, ну якщо ви мені не допоможете, то я її уб’ю чи отрую», «А, ну нехай лежить здихає». Я обурююсь: «Ні, я не приїду, лікуйте самі», а потім мене якісь долі секунди мучать докори сумління і приїжджаю. Часто чую: «Ми вам зателефонували, а ви повинні рятувати». Хочеться сказати: я нікому нічого не винна, роблю це з власної волі, за власним бажанням та покликом серця. Хоч я не сонце, усіх не обігрію, та скільки б не було: восьма ранку, сьома вечора чи друга година ночі, хвора чи здорова – я все одно встану і поїду на порятунок тварин. Розумію, що окрім мене, ніхто не поїде. Для мене немає чужих тварин. І через це у мене постійно режим «біжим». Добре, що моя сім’я мене розуміє та підтримує, хоча рідні і переживають, що я не відпочиваю, що вони мене рідко бачать».
Навесні цього року Альона Котова – голова громадської організації «Зоодопомога» – стала лауреаткою Всеукраїнської зоозахисної премії-2024. Це відзнака для людей, які самовіддано рятують тварин і дбають про них. Премію заснували UAnimals та міжфракційне об’єднання “Гуманна країна” у 2023 році. «Це відзнака для всього нашого міста, – прокоментувала подію Альона Котова. – Для кожного, хто хоча б один раз допоміг тварині та хоча б раз зателефонував, що десь потрібна допомога. Для кожної людини, яка піклується про тварин – чи то волонтер, чи засновник мініпритулку, чи бабуся, яка годує котиків, чи люди, які допомагають зоозахисникам закривати борги. Якби не всі ми – наше місто не помітили б. Якщо на нас звернули увагу, значить, ми все робимо правильно».
Основні потреби ГО «Зоодопомога» – вольєри, стерилізація і клініка, тобто, витрати на лікування тварин і, звичайно, на корм для них. Допомогти можуть усі охочі. До речі, у прихистку для тварин ви можете знайти чотирилапого друга у родину чи охоронця у домогосподарство. Серед собак і котів є й породисті.
Для небайдужих – реквізити ГО «Зоодопомога»: Pay pal – alekszoohelp@gmail.com (UAН) 4441 1110 5366 2072 Котова О. (Монобанк)
(UAН) 4731 2196 1923 4507 Піньковська Л. (ПриватБанк)

Олена Карпачова