Приютівська громада в реаліях сьогодення: «Спроможність визначається не розмірами»

У попередньому випуску “ОТ” нашим співрозмовником був голова Приютівської ОТГ Андрій Коломійцев, з яким ми поговорили про життя громади в умовах нинішніх реалій та про виклики, пов’язані з воєнним станом у країні. І хоча в таких умовах щось прогнозувати чи планувати наперед є, за великим рахунком, справою досить непевною, все ж найближчих та деяких не надто віддалених у часі планів розмова не оминула. Далі – пряма мова (у контексті продовження теми).

– Те, що розпочато, треба закінчувати зараз – це філософія сьогоднішніх проєктів громади. Оскільки з плином часу ситуація змінюється, вартість, скажімо, призупиненого будівництва постійно зростатиме, і якщо щось не добудувати зараз, то воно не буде завершене ніколи. Отож що ми розглядаємо на найближче майбутнє: у нас є цікавий проєкт з переведення нашого адміністративного приміщення на проведення заходів з енергозбереження і переведення на альтернативні джерела енергії. Тобто у нас є плани з будівництва комунальної сонячної електростанції, станції безперебійного енергопостачання адміністративного приміщення селищної ради, від нього буде живитися водонапірна башта, послугами якої сьогодні користується половина населення Приютівки – це великий проєкт, його розробляємо спільно зі спонсорами, вони нам надають допомогу у його підготовці, і ми будемо працювати з міжнародними організаціями, які сьогодні активно фінансують енергозбереження. Тобто ми пропонуватимемо фінансування проєкту не за рахунок місцевого чи державного бюджетів, а за певні гранти. Це одна історія.
Інший напрямок: є у нас на території пункт компактного проживання вимушено переміщених осіб, так от на виході проєкт з реконструкції даного приміщення. Сьогодні в ньому проживають шестеро людей, але воно може вміщувати до двадцяти двох осіб. Для того, щоб воно відповідало всім сучасним вимогам, ми замовили проєкт під масштабну реконструкцію пункту проживання і найближчим часом отримаємо його для реалізації. Це те, що актуальне на сьогодні і на найближче майбутнє.

Кор.: – Ви розповідали про забезпеченні життєдіяльності закладів освіти у громаді, що стосувалося переважно облаштувань укриттів. Напевне, є й інші потреби у громади?
Зрозуміло, що ми не відступаємо від намірів розвитку нашої середньої загальної освіти. У нас є перспективні школи, і ми збираємося наступного року у Войнівській школі облаштувати сучасний харчоблок згідно з державною програмою і за державні кошти. У нас є проєкт, який мав бути реалізований у 2022 році, але у звязку з повномасштабним вторгненням агресора в Україну він був відкладений, та ми плануємо до нього повернутися наступного року і збудувати такий шкільний харчоблок. Також продовжуватиметься розширення укриттів. Плануємо розвивати нашу співпрацю з військовими частинами і хотіли б передати частину наших приміщень комунальної власності, які сьогодні не використовуються, у користування військовим для їхніх потреб, що дозволить і утримувати, і зберігати приміщення. Ще стосовно розвитку освіти: є наміри будівництва великої універсальної спортивної зали в одному із навчальних закладів Приютівської громади, яким би могли користуватися учні декількох населених пунктів, розташованих поблизу, але, скоріше за все, це буде здійснено вже у мирний час. Ну і звісно, на порядку денному залишаються дороги, освітлення і водопостачання, яке напевно стане дуже актуальним найближчі 10-20 років. Ми не знімаємо це з контролю, тому треба продумувати вже сьогодні, як ми будемо забезпечувати населення водою через, скажімо, якісь десятиліття, коли це стане проблемою «планетарного масштабу». А дороги (мова йде не про великі капітальні ремонти), освітлення – це потрібно вже зараз поступово нарощувати і покращувати, коли стане зрозуміло, що з енергосистемою в Україні вже все в порядку. Сьогодні ж система освітлення в Приютівській громаді, яка була до повномасштабного вторгнення, працює. Для забезпечення її роботи ми придбали необхідні регулятори та інше обладнання і зараз можемо, дякуючи енергетикам, погодинно контролювати функціонування системи. Минулого року ми придбали автономну систему оповіщення, яка сьогодні також працює автоматично, без оператора в залежності від оголошення повітряних тривог на загальнодержавному рівні. Єдине, що потрібно – це електроживлення та GSM-покриття. У нас встановлено десять таких систем, і всі вони працюють. Це я перелічив лише те, що відклалося саме на даний час. Але ще є багато маленьких інвестиційних проєктів, про які я зараз навіть не кажу – скрізь десь, щось потроху робиться, і є питання, про які недоцільно говорити, а є, про які я не можу поки що говорити. Бо існують глобальні питання, пов'язані з безпекою, і про них я не можу зараз розповідати на загал.

Кор.: – Туристичні об'єкти вашого краю завжди приваблювали місцевих мандрівників…

– Є такий цікавий проєкт, який реалізується не селищною радою, а інвесторами. Вони переймаються темою туризму і, можливо, наступного року стане рельністю розвивати одну із рекреаційних зон, що буде родзинкою Приютівської громади. На жаль, на терміни впливають багато факторів. Під питанням також функціонування нашого заказника «Велика та Мала скелі», куди доступ має бути обмеженим, і ми сьогодні працюємо над пошуком зацікавлених бізнес-структур, які готові взяти під опіку дану зону і забезпечити у ній загальний порядок та умови для цивілізованого відпочинку людей. А поки що обласна державна адміністрація зобовязала нас забезпечувати порядок на території заказника. Але це означає – обмежити туди доступ, там не повинно бути ніяких туристичних наметів, де люди іноді живуть тижнями, у заказнику не можна розводити вогнищ. І тут виникає питання: як це виконати селищній раді, якщо люди звикли їздити у зону заказника безперешкодно? Адже у нас немає відповідних можливостей, ми – не охоронна служба. Більше того: навіть погодження від Національної поліції про закриття дороги для автотранспорту на заказник не можемо отримати, бо, як нам відповідають, офіційно вважається, що там взагалі немає ніякої дороги! Отож все це доволі складно…
Інша локація – Морозівський розріз. Із ним загалом проблеми, як такої, немає. Але, з одного боку, це техногенний обєкт, він небезпечний для відвідувачів і разом з тим – доступ до нього не заборонений, така от виходить неодно-значна ситуація… Та зараз там працює компанія «Вуглеторфреструктуризація», на балансі якої перебуває розріз, вона є замовником рекультивації обєкта. Отож частина території колишнього розрізу з часом буде безпечною і туристично привабливою. Така перспектива бачиться в кінці наступного року.
А на завершення – декілька довідкових даних з пояснень нашого співрозмовника.
Населення Приютівської громади на даний час коливається в межах 11 з половиною тисяч осіб (дані приблизні, оскільки деякі переміщення її членів мають місце).
Власні заплановані доходи загального фонду бюджету територіальної громади на поточний рік становлять 101 мільйон гривень. Є порівняно незначна сума спеціального фонду бюджету, а також освітні субвенції з державного бюджету, з яких фінансується заробітна плата. Наразі йде підготовка з формування бюджету наступного року і, за словами голови Приютівської ОТГ Андрія Коломійцева, він скоріше за все не буде суттєво відрізнятися від нинішнього. Хоча є думки з деякого можливого збільшення власних надходжень.
Постійно йде робота місцевої влади з орендарями щодо своєчасної плати ПДФО, за оренду паїв, проведення аукціонів тощо, що, власне, і дає можливість бути впевненими у забезпеченні життєдіяльності громади. А якщо все-таки законодавчо вирішиться питання сплати за землю державних підприємств і навчальних закладів, розташованих на даній території (про цю проблему голова ОТГ розповідав у першій частині публікації), то тоді у громади з`явиться ще й достатньо потужний інвестиційний ресурс, який вона зможе направляти як на свій розвиток, так і на поліпшення обороноздатності держави і допомоги українській армії.

Наш кор.