Про роботу, кадри і злочинність

Чим живе сьогодні і як працює олександрійська поліція, кореспондент газети “ОТ” дізнавався у її керівника – начальника Олександрійського райвідділу Володимира Хвостова.

– Раніше бувало, що керівники нашого відділу поліції змінювалися ледь не кожні півроку. А ви працюєте вже майже 3 роки. Чим це можете пояснити?

– Давати оцінку сам собі я не можу – для цього є вище керівництво. Можливо, тоді керівники так часто змінювалися, бо їм щось не вдавалося або у зв’язку зі службовою необхідністю. Зараз же у нас склався гарний колектив, який вчасно виконує всі поставлені перед ним завдання. І найголовніше – відбувається зниження рівня злочинності.
Скажу також, що останні 6 років поліція перебуває в стані реформ. Створюються нові підрозділи, старі реорганізуються. Так реорганізовано і наш. З 1 січня 2021 року ми стали Олександрійським районним відділом поліції, якому підпорядкована одна четверта частина Кіровоградської області, а саме: Петрівська громада, Світловодська, Онуфріївська та Олександрійська.

– Ви, напевно, вже освоїлися у місті, проте містяни майже нічого про вас не знають. Що можете розказати про родину, дітей, хобі?

– В органах внутрішніх справ я працюю майже 20 років. Цю дату відзначу вже цьогоріч. Більшу частину всього часу я працював на оперативних посадах, в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, в карному розшуку у Кропивницькому, рік у слідчому відділі поліції Маріуполя. Потім повернувся начальником карного розшуку в Кіровоградську область, а потім уже очолив Олександрійський міськвідділ. Сам родом з Кропивницького, де й мешкаю. Неодружений. Люблю рибалку, мисливство та велопрогулянки.

– Раніше у міськвідділі були дуже великі проблеми з кадрами. Попередні керівники скаржилися, що не вистачає кваліфікованих працівників, що немає з ким працювати. А як з цим зараз?

– Сказати таке я не можу, можливо їх неправильно вчили чи неправильно передавали досвід. А некомплект – він є в кожному підрозділі Кіровоградської області. І не тільки нашого регіону, а й в цілому по країні. Сьогодні по штату у нас 348 працівників районної поліції. Некомплект складає близько 10%. По слідству не вистачає – однієї-двох осіб, по дізнанню та карному розшуку теж. А є і молоді працівники, які приходять до поліції на «романтичній хвилі», але потім виявляється, що наша справа далека від романтики, тут не все так легко і просто, тож доводиться перелаштовуватися. А ми намагаємося їм допомагати, бо це наша велика родина, в якій ми проводимо більшу частину свого життя.

– Чи є зараз у поліції вакансії? Як можна влаштуватися на роботу? Та яка середня зарплата у поліцейського?

– Вакансії у райвідділі є. Але конкурс оголошуємо не ми, а Головне управління Нацполіції в області. Доукомплектування відбувається тільки так. І до кожної посади є свої вимоги. Це кваліфікаційний та освітній рівень, фізична підготовка, стан здоров’я тощо. Якщо працівник відповідає тим критеріям, що ставляться, то приймається рішення про зарахування до органів Нацполіції. Потім він направляється до закладу, який займається початковою підготовкою поліцейського протягом трьох або шести місяців. Особа може проходити навчання в різних регіонах України, в залежності від спеціалізації. Там же приймає присягу і потім потрапляє у райвідділ. Отримує зарплату в розмірі 11-13 тис. грн, її рівень залежить від посади, яку займає правоохоронець, а також стажу, вислуги років тощо.

– Чи багато у райвідділі жінок-поліцейських? Та чи місце їм в оперативній роботі?

– На даний час у мене в підрозділі 30% жінок. Вони працюють дізнавачами, оперуповноваженими, інспекторами патрульної поліції, інспекторами сектору інформаційних технологій, в черговій частині, помічниками чергового, в групі протидії насильству тощо. Раніше жінки працювали на посадах, займаючись переважно або лише документальною роботою. Зараз дівчата працюють на будь-яких посадах. І скрізь себе проявляють гарно. Не можна казати, що у чоловіків краще виходить, ніж у жінок. Якщо взяти, наприклад, інспекторів патрульних груп швидкого реагування, то в деяких випадках у жінок навіть краще виходить, ніж у чоловіків. Жінки прискіпливіші і ретельніше опрацьовують події. Але ж з іншого боку бути патрульним жінці – важко, бо патрульний має носити не тільки форму, а й поясне і спеціальне спорядження, зброю, нагрудну камеру, бронежилет, наручники, планшетні пристрої, керувати транспортним засобом та ще й реагувати на події. Це важко, але тим не менш – справляються.

– Громадяни звикли, що у нас раніше існували окремо міськвідділ та райвідділ поліції, а зараз лише один – районний. Що це дає?

– Відбулася звичайна оптимізація роботи підрозділів. Але додам, що це сталося і в області, і по всій країні. Оптимізація обумовлена зміною адміністративно-територіального устрою в країні. У нас на Кіровоградщині раніше був 21 район, а зараз – 4. Тобто значно менша кількість. І тому Національна поліція узагальнила всю інформацію щодо діяльності підрозділів на територіях, навантаження, реагування, отримання викликів, перебування поліцейського у тому чи іншому населеному пункті, і відбулося об’єднання в один підрозділ, що є оптимізацією роботи. І це ніяким чином не погіршило нашого становища.
Тепер у приміщенні колишнього райвідділу знаходиться блок превенції. У тому числі – ювенальна (у справах дітей і неповнолітніх), дільнична, групи реагування, контроль за обігом зброї, охорона публічного порядку та інші. А на решті територій – маю на увазі Петрово, Онуфріївку та інші – працюють сектори поліцейської діяльності. Там є начальник сектору, дільничні офіцери поліції, чергова частина, групи швидкого реагування. Їхня основна функція – займатися профілактикою недопущення злочинів.
Також другий рік поспіль на територіях об’єднаних громад працюють поліцейські офіцери громади. Наприклад, у Попельнастому, Новій Празі, Приютівці. Таким чином ми мінімізували перебування поліцейського у відділі, щоб він перебував більше на території і був підпорядкований безпосередньо громаді.
Практично усі працівники колишнього райвідділу перейшли до нової структури. Тепер є один керівник і 4 заступники за напрямками. А саме: слідства, розшуку, превенції (попередження правопорушень) і матеріально-технічного забезпечення. Раніше у кожного начальника поліції були ті самі заступники, тепер тільки у мене. Якщо брати оптимізацію по Україні, то колись у нас було 620 територіальних підрозділів поліції, а тепер залишилося 119. По Україні таким чином було скорочено 1100 керівних посад, в тому числі і наших.

– Чи багато нерозкритих тяжких злочинів? Чи є резонансні справи?

– По злочинах скажу, що у структурі злочинності здебільшого переважає майнова злочинність. Це крадіжки та дрібні крадіжки. А також корисливо-насильницькі злочини (пограбування, розбійні напади) або вчинення побутових злочинів, до яких призводить розпивання спиртних напоїв, сусідські або сімейні сварки.
Якщо брати майнові злочини, то немалу частку в них займають шахрайства. Велика кількість з них реєструється в інтернет-просторі. Цими злочинами займається і кіберполіція, і ми. В країні йде посилена діджиталізація. Тож щодня ми маємо 2-3 реєстрації інтернет-шахрайств. Ми постійно проводимо роз’яснювальну роботу серед різних верств населення, проводимо профілактичні заходи, але не завжди це дає результат. Є громадяни, які відмовляються розуміти, що їх ошукують, і надають номери своїх карткових рахунків, повідомляють коди своїх банківських карток, довіряють нещирим продавцям, що мають відправляти товар, але цього не роблять.
Що стосується тяжких злочинів (це крадіжки з проникненням у житло, домоволодіння, квартиру; особливо тяжкі – вбивства, тяжкі тілесні ушкодження), то за минулий рік тяжкі тілесні розкриті всі. Тяжкі – більше як 50% у нас розкриті. Залишається нерозкритим одне вбивство, що сталося в Новій Празі. У річці Бешці ми виявили обезглавлене тіло невідомого. Згодом особу потерпілого було встановлено, і наразі проводяться слідчі дії.

– Тиждень тому запустили телеграм-канал «Безпечна Олександрія». Чи можна вже зараз сказати про його ефективність? Чи багато додалося роботи? Та чи є фейкові повідомлення, і якщо «так», то як з ними боротися?

– Канал тільки запущений, і бажано, щоб наші громадяни використовували його за призначенням і правильно все розуміли. Зараз маємо тисячу перших учасників. І результати перші вже є. Люди повідомляють і про правопорушення, і про недоліки у роботі комунальних служб чи інших підрозділів. Ми одразу реагуємо. Звертаємося, наприклад, до міськради, яка направляє у вказані місця працівників КП «Благоустрій».
Було звернення про те, що вантажний автомобіль упав у люк. Група виїхала на місце, але це фото було зроблене дуже давно. Зараз і ями там немає, і машини не було, там гілки якісь лежать. Також повідомляли, що на зупинці громадського транспорту припаркований автомобіль. Ми негайно відреагували. Група виїхала, перевірила, склала протокол.
Хтось розпивав спиртні напої, а нам повідомили, що водій після цього сів за кермо. Але при перевірці виявили, що водій тверезий. Цей факт не можна назвати фейком, адже людина побачила, що три особи на капоті транспортного засобу розпивали спиртне і повідомила.
Якщо взяти «Безпечне місто Кропивницький», то там більше повідомлень по суті про скоєні порушення правил дорожнього руху та благоустрою. Там люди зрозуміліше ставляться до повідомлень в групу. Хочу, щоб так і олександрійці реагували. Суспільство повинно саме себе виховувати, а поліція – це вже кінцевий результат. Сміття по місту розкидає не поліція, у ліфтах малює теж не поліція. Навіть взяти наше колишнє приміщення, де були дільничні, ми вже не раз вивозити звідти сміття. І все одно все продовжується. Тому важливо сказати, що «Безпечна Олександрія» – це комунікативна група, яка повинна згуртувати городян довкола поліції, а не звинувачувати нас у бездіяльності.

– Чи почастішали випадки шахрайства, і які саме? Чи ведете роз’яснювальну роботу серед людей похилого віку?

– Рік чи два тому таких випадків шахрайства, які зустрічаються зараз, взагалі не було. Сьогодні процвітає інтернет-шахрайство. З урахуванням пандемії, обсяги продажів через інтернет виросли у 200-300%. І зловмисники користуються цим і продають будь-які неіснуючі товари. Виявляти таких злочинців складно. Це кропіткий процес. Але і в тому році, і зараз на інтернет-платформах ми виявляли фейкові сторінки, які ведуть в тому числі й олександрійці. Люди перераховували їм на картки гроші, але покупки не отримували. Тому ми постійно ведемо роз’яснювальну роботу, і в тому числі серед пенсіонерів.

– Яких людей не повинно бути в поліції?

– По-перше, тих, хто не бажає служити в поліції. По-друге, які не поважають себе і не дотримуються принципів грамотного поліцейського. А це законність, порядність, чесність, прозорість. Це непроста робота. Непроста служба. І поліція сама себе очищає, іноді з допомогою інших служб. Нещирим співробітникам, які можуть стати на шлях злочинності, не місце в органах. Поліцейський повинен бути чесний, порядний, здоровий, щоб людина довіряла йому, щоб він викликав позитивні емоції.

– Скільки в місті зареєстровано одиниць зброї? Чи потрібно дозволити громадянам мати вогнепальну зброю? Та чи є у вас інформація про кількість незареєстрованої зброї у місті, адже останнім часом все більше злочинів відбувається із її застосуванням?

– Офіційно зареєстрованої зброї на території міста та району – 3620 одиниць. Це гладкоствольна та нарізна мисливська зброя, спеціальні засоби для відстрілу з гумових куль, газова зброя. Що стосується дозволів мати вогнепальну зброю, то це може бути, але наше суспільство до цього ще не готове. З іншого боку сказати, що не можна придбати зброю – це не вірно, адже хто хоче, той придбає і зареєструє. Тож друге питання – досить риторичне.
Щодо незаконного поводження зі зброєю, то інформацію ми збираємо і перепровіряємо, але не розголошуємо. У нас в районі випадків з застосуванням незареєстрованої зброї, на щастя, не було. А от у сусідньому, Долинському районі такий випадок був – гранатою підірвали директора кар’єру.

– Яка динаміка злочинності – зростає чи зменшується?

– За цей час, який я перебуваю на посаді, спостерігається зменшення скоєних правопорушень приблизно на 37%. Якщо брати вбивства, то у 2019 році їх було 6, а у 2020-му – 3. Відбулося також зменшення кількості реєстрацій, зменшення кількості крадіжок, насильницьких злочинів, тяжких тілесних ушкоджень.

Наш кор.