«Піксель» рятує життя

«Бажаю здоров’я, шановні!» – так починаються пости очільника волонтерської спільноти «Піксель» Володимира Чехмейстера. Створена з перших днів повномасштабного вторгнення, спільнота об’єднала небайдужих людей, які хочуть і чим можуть допомагають захисникам України – плетуть маскувальні сітки, виготовляють кавери і кікімори, донатять на автомобілі та інші необхідні бійцям речі й техніку.

Щодня у «Пікселя» – по декілька відправлень у різні напрями. Про них, а також про відкриті збори Володимир Чехмейстер щодня пише на сторінці спільноти. Днями, приміром, на фронт поїхали плити для бронежилетів, берци, маскувальні сітки, смаколики… Черга на сітки велика, наразі потрібно понад 100 штук. Для того, щоб не зупинятися, постійно потрібно замовляти матеріали для виготовлення – спанбонд. Бажаючі задонатити на закупівлю матеріалів можуть перерахувати посильну допомогу на номер волонтерської картки 5167803091684295.
«Піксель» намагається закрити потреби усіх, хто звертається по допомогу, активно допомагає 159-й бригаді, де проходить службу олександрієць Василь Возіян. Нещодавно надійшло замовлення на придбання детекторів для дронів.
Ще два-три роки тому «Піксель» працював на багатьох локаціях, де люди на волонтерських засадах виготовляли засоби маскування. Перші сітки у 2022 році плели з порізаного на смужки одягу і фарбованої у колір хакі тканини, зараз – зі спанбонду – нетканого синтетичного матеріалу, що використовується як агроволокно, а також для виготовлення одноразового одягу, ізоляції, сумок, чохлів, засобів гігієни тощо. Сітки зі спанбонду легкі, стійкі до температурних перепадів та атмосферного впливу, добре зберігають форму. Основа для плетення сітки закуповується у Львові та Харкові. Зараз проблем із доставкою, які були у перші місяці повномасштабної війни, немає. Сітки і матеріал для плетіння якісні. Кошти для їх придбання збирає Володимир Чехмейстер. Про потреби оголошує на своїй сторінці у Facebook. Допомагають коштами усі бажаючі. Основна маса – з-за кордону, говорить Володимир.
Постійних плетунів на кожній локації небагато – по 10-15 осіб, у переважній більшості жінки. Саме на цих людях тримається така важлива відповідальна робота. «Вони всі великі молодці, розумнички, – хвалить свою команду Володимир. – Велика їм подяка. Разом до Перемоги!»

Наразі локацій залишилося небагато: основна – на вулиці Чижевського, 3, у Палаці культури «Світлопільський», у Новостародубському ліцеї та його Балахівській філії. Працюють вони у будні з 9.00 до 17.00 та у суботу з 10.00 до 14.00.
На локації на вулиці Чижевського зібрана колекція прапорів від частин, яким допомагав «Піксель».
А у 2023 році спільнота надіслала Державний Прапор України в Австралію, де живе один з меценатів «Пікселя» Роман Коваленко, родове коріння якого походить із села Новий Стародуб. Український Державний Прапор із підписами військових був представлений в австралійському місті Джилонг на зустрічі української діаспори з віце-прем’єр-міністром і міністром оборони Австралії Річардом Марлзом та послом України в Австралії Василем Мирошниченком. Благодійний вечір відбувся за ініціативи Союзу українських організацій Австралії за підтримки посольства України в Австралії. На ньому було оголошено про початок роботи благодійного фонду Future Ukraine.
За свою працю волонтери отримали вже чимало подяк від хлопців-захисників. Своєю основною місією плетуни вважають захист життя наших бійців. Їхні вироби рятують військових – і це найвища нагорода для тих, чиї золоті руки щодня з любов’ю в’яжуть маскувальні сітки. До смужок матерії вони додають щирі молитви і часточку тепла своїх великих сердець.
Також Володимир Чехмейстер проводив майстер-класи з виготовлення окопних свічок. Наповненням окопних свічок допомагають вихованці гуртка БДЮТ «Туристи-пішоходи» під керівництвом Сергія Зайченка.
Прикро, але з часом бажаючих допомогти українським бійцям все менше. А нещодавно з’явилася інформація про те, що «Піксель» взагалі може припинити свою роботу, бо через брак рук наближається до точки неповернення, коли просто не буде кому працювати. Ті, хто залишився, а це, в основному, люди, які у спільноті вже майже чотири роки, на межі виснаження.
Колись у «Пікселя» було дванадцять локацій, де кипіла робота, виготовлялося понад п’ятдесят сіток на тиждень. Сьогодні ледве справляються з двадцятьма. Найстаршій із майстринь сімдесят сім років, більшість із тих, хто плете, – пенсіонери за шістдесят. Молодих людей майже немає, і це найбільша біда. Періодично до роботи долучалися педагоги та учні й студенти навчальних закладів міста, на початку повномасштабної війни – ще й внутрішньо переміщені особи.
Голова ГО «Піксель» Володимир Чехмейстер говорить, що спільнота готова навчати всіх бажаючих допомагати, тим більше робота нескладна. Потрібні постійні люди, щоб колектив розбавився молоддю, студентами, активними людьми, яким не байдуже. Бо зараз кожна додаткова пара рук – це ще одна сітка, а кожна сітка – це ще одне врятоване життя. «Піксель» постійно стикається з проблемою фінансування та нестачі донатів, а тепер до всього додався й колосальний дефіцит робочих рук. Якщо нічого не зміниться, настане момент, коли волонтерська спільнота просто не зможе функціонувати. А цього допустити не можна, бо саме зараз, під час дронової війни, маскувальні сітки потрібні як ніколи. Вони горять, рвуться, зникають під обстрілами, але мають з’являтися знову й знову, щоб прикривати наших бійців.
Тож волонтерська спільнота «Піксель» звертається до всіх небайдужих людей, до навчальних закладів, до громадських об’єднань, до кожного, хто має серце і готовий допомогти: приходьте, навчіться, долучайтеся, підтримайте, щоб благородна рятівна справа тривала й надалі. «Піксель» – це не просто група волонтерів, а люди, які своїми руками тримають життя тих, хто тримає країну. «Дякуючи ЗСУ за захист, будь і ти корисним, допоможи своїй країні, приходь плести сітки! Твоя робота врятує чиєсь життя», – звертаються волонтери до олександрійців.
Збір коштів на закупівлю матеріалів та інших потреб військових триває.
«Пхнемо далі, незламні та нескорені!», – коронна фраза Володимира Чехмейстера.

Олена Карпачова