Передсвяткове iнтерв’ю

19 березня працівники житлово-комунального господарства відзначають своє професійне свято. У цьому році хотілося б особливо відзначити цих людей – олександрійців, які утримують комунальне господарство міста. Адже саме завдяки їм ми маємо не тільки чисті вулиці чи відремонтовані покрівлі, а й спокій на цих вулицях. Особливо це було відчутно у перші дні війни. Вже на другий чи третій день двірники вийшли на прибирання, і тоді неодноразово доводилося чути слова: “Раз працюють двірники, не все так вже й погано. Значить, життя продовжується”! Кажуть, що сама їхня присутність надавала спокою, наснаги для роботи, впевненості, що все буде добре.
Напередодні Дня працівників житлово-комунального господарства ми зустрілися з директором КП “Житлогосп” Володимиром Власенком, який розповів про роботу свого підприємства.

– Не хотілося б, щоб це було якесь шаблонно-святкове інтерв’ю. Святкувати будемо після перемоги, а зараз маю відзначити наших людей, які, незважаючи ні на що, ні на які життєві негаразди, щодня виходили на свої ділянки і робили свою нелегку, але важливу для олександрійців справу.
Пам’ятаю, як у перший день війни колектив вийшов на роботу, і всі стали питати – що буде, що нам робити? Кажу, будемо працювати, як завжди. Війна війною, а ми будемо виконувати свою роботу, як і раніше.
Чесно кажучи, ми тоді ще не розуміли до кінця, які виклики постануть перед нами, бо ні-хто раніше не працював у таких умовах. А викликів постало багато! Більш того, проблеми з’явилися навіть там, де їх не повинно було бути. Так, на початку березня кілька народних депутатів Верховної Ради виступили з заявами, мовляв, під час війни можна не платити за комунальні послуги! Як результат – оплата за березень впала до 40 відсотків. Це при тому, що саме в цей час ціни на матеріали та паливо злетіли до небес! Наприклад, вартість кровельного матеріалу “Рубімакс” зросла з 680 до 1800 грн за рулон, шиферу – з 200 до 450 за лист.
Я звернувся до міського голови Сергія Кузьменка з проханням виступити перед олександрійцями з роз’ясненнями щодо оплати за комунальні послуги та призвати їх своєчасно сплачувати по рахунках, адже від цього залежить і благополуччя мешканців, і заробітна плата наших працівників, і можливість закуповувати необхідні матеріали та робити ремонти. Напевне, звернення подіяло, бо оплата пішла поступово вгору.
На той час, щоб залишити підприємство “на плаву”, довелося йти на непопулярний крок – звернутися до членів колективу з проханням піти у відпустки за власним бажанням. Це допомогло виправити фінансове становище і зберегти колектив. Проте сьогодні є проблема з кадрами: хтось виїхав за межі країни, когось призвали до лав ЗСУ, багато працівників пенсійного віку – але попри все, підприємство працює і показує гарні результати.
Другим викликом була евакуація. Багато людей, у тому числі й наші співробітники, виїжджали подалі від війни. Знову довелося шукати вихід і йти на нестандартні кроки. Я просив людей заздалегідь повідомляти про звільнення, щоб ми могли найти їм заміну або перепрофільовувати існуючих спеціалістів.
У цей же час виникло ще одне питання – облаштування сховищ для мешканців житлового сектору. З одного боку, згідно з законодавством, житло знаходиться у власності мешканців, тож вони мають власними коштами робити ремонти у підвалах. З іншого боку, люди звертаються з цим найважливішим для їхньої безпеки і виживання питанням, тож ми не можемо їм відмовити. Довелося “впрягатися” і в цю роботу. Хоча ми не дотаційне підприємство і не отримуємо від держави жодної копійки, ми за підтримки місцевої влади винайшли ресурси та почали облаштування підвалів під сховища у багатоповерхівках.
Навантаження було величезне – працівників стало менше, а роботи значно більше.
Ще одним випробуванням було переміщення значної кількості людей, у результаті чого з міста виїхала значна частина мешканців – потенційних платників комунальних послуг, а натомість заїхала частина евакуйованих, які ні за що не платили в силу відомих обставин.
І все ж таки ми вистояли в цей найтяжчий період. І не тільки вистояли, а й змогли покращити фінансове становище. Так, станом на початок 2022 року КП “Житлогосп” отримав у спадок податковий борг у сумі 2,3 мільйона гривень, накопичений ще за часів попередників. Також існував борг перед обслуговуючими підрядними організаціями. Але за період війни в Україні силами підприємства були фактично погашені всі заборгованості.
За цей час були виконані великі обсяги робіт. Щоб не бути голослівним, наведу деякі цифри. За період від початку війни силами «Житлогоспу» відремонтовано рулонної покрівлі – 5429 кв. м, шиферної – 3425. Відремонтовано міжпанельних стиків – 1118 м/п, встановлено 29 дверей, відремонтовано 16 під`їздів житлових будинків, 176 кв.м цоколів, внутрішньодомових теплових мереж – 718 м/п, систем холодного водопостачання – 1099 м/п, замінено запірної арматури та відсікаючих пристроїв – 1148 одиниць, відремонтовано 46 електрощитових, замінено 720 м/п труб каналізаційних мереж, водостічних – 90, відремонтовано 12 ганків, козирків над входами до під`їздів – 24, відмосток – 143 кв.м.
Також завезено 32 тонни піску на дитячі майданчики, встановлено 178 світильників на сходових площадках, 7 одиниць пандусів.
Більше того, місцева влада налаштована не тільки зберегти напрацювання комунальників, а й розширювати їх. Незабаром у нас буде налагоджений вивіз сміття власними силами комунального підприємства, почнеться облаштування нових та реконструкція існуючих контейнерних майданчиків для сміття. Буде придбано три сміттєвоза та закуплено 350 контейнерів. Для реалізації цих планів депутати міськради затвердили спеціальну програму модернізації цієї комунальної сфери.
Взагалі хотілося б, аби ми не обмежилися лише цими заходами. Треба йти далі та зробити все цивілізовано. Мені бачаться майданчики для збору сміття огородженими, з асфальтованим під’їздом для технічного транспорту, з клумбами та озелененням (щоб мешканці будинків спостерігали з вікон не сміттєві баки, а природну красу), з освітленням, щоб доступ до майданчиків був можливий у будь-який час доби. І нарешті, треба думати про перспективу – розподільне збирання сміття…
Користуючись нагодою, хотілося б сказати кілька слів про відносини між комунальним підприємством і мешканцями, яких воно обслуговує. Звісно, є нарікання на нашу роботу – так було завжди, але, повірте, ми працюємо і докладаємо всіх зусиль, щоб олександрійці почувалися якомога комфортніше у своїх оселях. А для того, щоб ми могли й надалі надавати послуги, підвищувати рівень добробуту мешканців, треба своєчасно сплачувати за ці послуги. Я розумію, що зараз важко, але можна привести багато фактів, коли пенсіонери економлять на останньому, щоб своєчасно розрахуватися по рахунках, а зовсім не бідні люди не бажають сплачувати, вважаючи, що не вони, а їм винні або що не отримують належної якості послуг.
Через це ми вимушені йти на непопулярні кроки, як-то: видавати довідки з місця проживання лише за умови відсутності боргів перед “Житлогоспом”. Прохання до наших абонентів: сплачуйте своєчасно, не накопичуйте боргів. Від цього залежить і добробут вашого дому, і заробітна плата людей, які працюють на створення цього добробуту.
Із злісними неплатниками нам доводиться “розмовляти” через суд та судових виконавців. На сьогоднішній день більше 140 заяв про примусове стягнення боргу направлено нашими юристами до суду. Це стосується тих, у кого накопичено більше 3 тис. грн боргу. Підготовлені листи-попередження про можливе примусове стягнення заборгованості з осіб, борг яких складає від 500 гривень.
Також хотілося б звернути увагу мешканців на те, що комунальне підприємство не може робити якісь додаткові ремонти, якщо будинок не має відповідних коштів. Уже пройшли ті часи, коли був загальний “кошик”, куди йшли кошти від усіх будинків. Сьогодні кожен має власний рахунок, і, згідно з його наповненням, ми можемо проводити ті чи інші роботи. Які саме роботи – це вирішувати самим мешканцям. Є “одвічна” суперечка верхніх та нижніх поверхів, коли мешканці верхніх переймаються покрівлею, а мешканці нижніх – станом підвальних приміщень. Для вирішення цих суперечок є загальні збори, є старші будинків – вирішуйте гуртом першочерговість завдань, а ми виконаємо усі замовлені роботи, звісно, при наявності накопичених коштів. Ось, наприклад, зараз гостро постала проблема скління вікон у приміщеннях загального користування. Справа в тому, що сьогодні скло у великому дефіциті по всій країні. Тому ми наполегливо рекомендуємо накопичувати кошти на придбання та встановлення металопластикових вікон.
І на закінчення вітаю всіх працівників комунальної сфери з їхнім професійним святом та дякую за їхню працю на благо громадян.

В. Петренко