«Офіцер-рятувальник громади відповідає за все»…

Нещодавно міський голова Сергій Кузьменко зустрівся з представниками Державної служби з надзвичайних ситуацій. Діалог з рятувальниками стосувався впровадження в Олександрійській громаді нововведення «Офіцер-рятувальник громад», після чого за Олександрійською громадою було закріплено і особисто представлено двох офіцерів. Зміни, пов’язані з реформуванням служби ДСНС, торкнулися і назви місцевого підрозділу: тепер віднедавна він називається Олександрійське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності.

Ми також зустрілися для знайомства з новопризначеними посадовцями. Нашими співрозмовниками стали провідний інспектор відділу №3 Олександрійського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності, старший лейтенант Катерина Андріївна Карпенко та заступник начальника відділу №1 цього ж управління, майор цивільного захисту Сопронюк Юрій Русланович.
– Отже, передусім про мету і завдання такої посади.
– Офіцер-рятувальник громади – це посадовець служби порятунку, який працює безпосередньо в громаді. Його головна мета – забезпечити системну роботу з превенції та підготовки населення до можливих надзвичайних ситуацій.
Основні функції:
– проводити роз’яснювальну роботу з питань пожежної та техногенної безпеки;
– навчати населення правил поведінки під час надзвичайних ситуацій;
– організовувати профілактичні заходи: обстеження, консультації, бесіди, тренування у школах, закладах, установах;
– координувати дії служб під час ліквідації наслідків надзвичайних подій;
– бути контактною особою між громадою та підрозділами ДСНС України;
– допомагати впроваджувати місцеві програми з безпеки, проводити навчальні кампанії;
– сприяти створенню добровільних пожежних формувань.
Якщо коротко, це ніби посередник між жителями громади і місцевим підрозділом ДСНС для вирішення різних питань, наприклад, коли треба оперативно встановити рівень тієї чи іншої небезпеки. Це у випадку, якщо надзвичайна подія не має великих масштабів і її можна ліквідувати без залучення якихось значних ресурсів, техніки тощо. Також сюди можна для прикладу віднести так зване не технічне розмінування. Це дуже актуальна на сьогодні ситуація: наприклад, збиті ворожі БПЛА («Шахеди») можуть впасти, де завгодно. Ми виїжджаємо на місце, визначаємо, яку небезпеку може нести частина, що впала: чи вона з бойовою частиною, чи це можливо, муляж. Потім огороджуємо місце сигнальною стрічкою, повідомляємо у відповідні служби, які цим займаються. Так само це стосується нас, коли люди знаходять просто різні невідомі предмети, залишені кимось речі на вокзалах чи ще деінде.
– А як у таких випадках має діяти фахівець-рятувальник? Адже якщо просто відразу відкрити і заглянути, скажімо, у невідомого походження сумку чи іншу річ, то це може бути й справді небезпечно для самого рятувальника, а раптом там і справді вибухівка чи інший небезпечний вміст…
– Ми чисто попередньо, візуально визначаємо, чи дана знахідка справді може бути небезпечною. Якщо така підозра є, то тоді ми перш за все огороджуємо зону від доступу сторонніх осіб і викликаємо фахівців-вибухотехніків з Національної поліції. Такі звернення до нас були неодноразово, коли люди повідомляли про знайдену сумку чи пакет. На щастя, то просто власники забували свої речі і ніяких загроз це не становило. А тривогу людей у таких випадках можна зрозуміти: зараз такий час…
А ще минулого року були досить часті повідомлення про нібито замінування – то якоїсь з міських шкіл, то коледжа. Загрожували «замінуванням» також підприємства «Теплокомуненерго». А найчастіше зловмисники «мінували» будівлю Олександрійського міськрайонного суду. На щастя, всі ці повідомлення виявлялися хибними, але ж для перевірки обов’язково залучаються всі відповідні служби, в тому числі й ми беремо участь. А це, звісно, витрати і відволікання сил та засобів. Здається, тоді когось із зловмисників Служба безпеки України виявила…
– А які зміни у структурі?
– Раніше було так: районне управління і чоловік 20 співробітників. А зараз кількість залишилася така ж, але нас розділили по трьох і двох секторах: в Олександрії один міський і один районний відділи; далі один відділ у місті Світловодську і по одному сектору в Онуфріївці та Петровому, за кожною громадою закріплений свій офіцер-рятувальник громади.
– Перепрофілювання потребувало додаткової підготовки?
– Ми всі пройшли навчання у Черкаському національному університеті цивільного захисту, здавали екзамен, отримали сертифікат про проходження навчання офіцера-рятувальника громади і лише потім нас призначили на посади. Також нам обов’язково треба мати водійське посвідчення.
– А якісь нормативи, вимоги до фізичної підготовки для офіцерів-рятувальників існують?
– Звісно, ми завжди здаємо двічі на рік залік з фізичної підготовки. Це тести зі службової підготовки і фізичної. Це нормативи підтягування на поперечині (для чоловіків), віджимання від підлоги для жінок, а також біг 100 м і 1 кілометр. Нормативи у цих вправах залежать від вікової категорії. Перша категорія – вік до 30 років, друга – 30-35, третя – 35-40, четверта – 40-45 і п’ята – 45+. Наприклад, на першу категорію треба на оцінку «5» підтягнутися 12 разів (або 10 і 8 разів на нижчі оцінювання, а інакше залік не зданий). Віджимання від підлоги для першої категорії 25 разів. А біг 1 км теж не з легких – 3 хв. 25 секунд.
– А якщо хтось не здасть?
– Тоді перездача. Були випадки, коли у нас дехто і по 5 разів перездавав. І тут порядок такий: коли ми вперше здаємо, до нас приїздить комісія з обласного управління, з м.Кропивницького. А на перездачу вже треба їхати в Кропивницький самому. Також за нездачу можна і догану отримати по службовій лінії. Ну а ті службовці, які безпосередньо зайняті в гасіннях пожежі, у них ще й свої спеціальні нормативи: наприклад, на штурмовій драбині, «триколінці», з оперативного розгортання. Взагалі ми постійно чомусь навчаємося: різні курси, перепідготовки. Тому що у рятувальника вже немає якоїсь однієї вузької спеціалізації – ми тепер відповідаємо за все.

– Майстри на всі руки… Чи достатньо ваших посад на місто і район?
– Дві посади на місто, на наш погляд, це малувато: обсяги роботи значні. Ми займаємося обстеженням закладів освіти, культури, цивільного захисту, перевіряємо укриття, пункти незламності. Постійно надходять різні вказівки, доручення, і до всього – ще чергування як інспектора з пожеж.
– У зв’язку з воєнним станом надзвичайно актуальним стало питання укрить для населення. Скільки в місті сховищ, які можуть хоча б приблизно підпадати під визначення укриття для населення?
– Разом з усіма найпростішими сховищами, підвалами тощо, які придатні для укриття людей, – всього налічується 288 об’єктів. Уся інформація про їхнє розташування доступна широкому загалу, укриття позначені на картах. Звісно, переважна більшість з них – це підвали житлових будинків, що вважаються найпростішими укриттями і до них вимоги такі ж, як до захисних споруд цивільного захисту. Ми при обстеженні даємо висновки – рекомендоване воно, чи не рекомендоване. Зараз навіть немає такого поняття, як придатне/не придатне. Скажімо так, вимоги до таких приміщень більш лояльні, ніж до сховищ і протирадіаційних укриттів. Ці вимоги і поняття змінилися після початку 2022 року, виходячи з того, щоб у людей було якомога більше можливостей сховатися в разі небезпеки, повітряної тривоги.
– Після призначення вас на ці посади куди подінуться ваші попередні інспекторські функції?
– Вони, як і раніше, залишаються за нами. Просто наші посадові обов’язки тепер розширилися. Кожна пожежа нами обліковується, і потрібно з’ясувати її обставини та причини, матеріали розслідування ми потім надаємо Національній поліції. Навіть коли десь просто горить суха трава, яку потрібно загасити, все одно потім по цій пожежі складається справа, яка може містити сторінок з десять – свідчення очевидців, причини виникнення загоряння, висновки, фото з місця події… Превентивна діяльність – це приблизно ті ж функції, які раніше виконував відділ запобігання надзвичайним ситуаціям. Кожного тижня ми виходимо в місто, працюємо з людьми, нагадуємо правила пожежної безпеки, проводимо рейди по лісових насадженнях разом з поліцією та відповідальними працівниками лісового господарства, так само нагадуємо населенню правила пожежної безпеки в лісових масивах. А також у теплу пору року виходимо на узбережжя водоймищ, а взимку на лід.
– Палити сухостій, пожнивні залишки на полях, траву і в мирний час було заборонено, а в режимі воєнного стану відповідальність за такі порушення ще посилюється…
– Так, паліїв притягуємо до адміністративної відповідальності, як це передбачено законодавством. Наприклад, за самовільне випалювання сухої рослинності мінімальний штраф становить від 3060 гривень. Такі випадки теж були неодноразово.
– Ми зараз розмовляємо у вашому новому навчальному центрі на території пожежньої частини. Цей ресурсний центр користується великою популярністю у населення, особливо – у дітей…
– Приходять на екскурсії діти з різних навчальних закладів, ми з ними проводимо заняття на різні теми: пожежна безпека, мінна безпека, можемо запросити до себе фахівця з домедичної допомоги. Також цікавими для школярів є ділові ігри із використанням інтерактивної дошки. До неї підключений інтернет, відповідно і соцмережі, задяки чому можна проводити онлайн різні презентації, конференції тощо. можна увійти через інтернет з допомогою смартфонів, завдяки чому ми на дошці ставимо різні запитання з відповідями, а учні на них дають відповіді із власних гаджетів. Найуспішніші знавці отримують від нас подарунки – ігри від Міжнародної організації ЮНІСЕФ також на безпекову тематику, і ми ще додаємо літературу з тих же тем. Звичайно, така дошка-комп’ютер має дуже багато інших різних функцій, не лише навчальних. Наприклад, коли були масштабні лісові пожежі, тут збирався штаб з її ліквідації. На екрані можна бачити ситуацію на пожежі в режимі реальнго часу, відеозображення якої дає безпілотний літальний апарат. Є в нас також зразки-муляжі різних мін, які ми демонструємо дітям. Навчаємо, як працювати з вогнегасником, а для менших дітей у нас підготовлена спеціальна форма рятувальника ДСНС точного зразка, яку можна поміряти, одягти, сфотографуватися, і це у них викликає неабиякий захват… Знову ж таки, ресурсний центр ми використовумо для навчання пожежній і мінній безпеці не лише дітей: до нас також приходила група літніх людей, пенсіонерів, які відвідують «Університет третього віку», і наші заняття таким слухачам теж були цікаві.
Влітку, під час шкільних канікул таких екскурсій була ціла черга, зараз їх менше, але також є. А незабаром у школах буде проводитися тиждень безпеки життєдіяльності (він проводиться двічі на рік), отож чекаємо на чергових юних відвідувачів. Крім цього класу (ресурсного центру), показуємо дітям ще багато чого – пожежні автомобілі, різне інше спеціальне обладнання.
База наша суттєво оновилася з 2022 року, є що показати. Минулого року придбали пожежну 42-метрову автодрабину, якої у нас раніше ніколи не було. Це важливе надбання, адже у нас у місті є один 14-поверховий будинок, до верхніх поверхів якого наша існуюча раніше 30-метрова автодрабина не діставала. Тепер це питання вирішене.
– На завершення пригадайте декілька недавніх подій надзвичайного характеру.
Катерина Карпенко. – Одна з недавніх тяжких надзвичайних ситуацій: у Петрівській громаді родина отруїлася чадним газом, внаслідок чого загинули жінка і троє дітей – одна дитина немовля і двоє 15-16 років. У зв’язку з такою трагічною подією ми з метою попередження подібних випадків проводили і проводимо обстеження приватних житлових будинків не лише у Петрівській, а й в Олександрійській громаді. Я також їздила з представниками служби у справах дітей Олександрійської міської ради і Національної поліції, обстежували житлові будинки у першу чергу так званих неблагополучних сімей, перевіряли, як опалюються їхні будинки, технічний стан пічного опалення, повідомляли жителів про трагічний випадок, вели роз’яснювальну роботу.
Юрій Сапронюк. – Також нещодавно був випадок утоплення жінки в річці Бешці в районі селища Нової Праги. Там, на жаль, ми нікого не врятували: люди повідомили про випадок, коли побачили вже загиблу людину. Жителька Олександрії, 1975 року народження. Ми отримали це повідомлення о 6 год. 50 хвилин. Рятувальники за допомогою гумового човна дістали тіло загиблої з водойми, справу розслідування причин веде Національна поліція. Ще один із недавніх випадків. У Новопразькій громаді горів житловий будинок. Причина загоряння – мешканці, чоловік і жінка, поставили на ніч поряд з ліжком електричну плиту старого зразка, внаслідок чого загорілася постіль, і як наслідок – виникла пожежа. Жінка встигла врятуватися, а чоловік загинув. А в гуртожитку в Олександрії на вул. Гетьмана Мазепи сталася пожежа. Складність полягала в тому, що гуртожиток має довгі коридори, у одній квартирі пожежа, все в диму, а люди з сусідніх квартир не можуть покинути приміщення. Наші рядувальники в дихальних апаратах благополучно вивели дитину і її бабусю з палаючої будівлі, надавши їм також кисневі маски. Це було якраз у мою зміну чергування. Тоді я був провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям, а відділ цивільного захисту був окремо. Тепер нас об’єднали, так само і всі функції тепер у нас одні на всіх. Ми стали «універсальними».

Олександр Наріжний