Магія слів, або Як логопеди змінюють життя дітей і дорослих

14 листопада своє професійне свято відзначають логопеди. Помилково вважати, що вчитель-логопед працює тільки над виправленням неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення, його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи.

За даними статистики, число мовних розладів у дітей, на жаль, зростає з року в рік. На щастя, з цією проблемою можна впоратися, бо є логопеди – такі собі «чарівники», які за допомогою ігор, масажів та вправ можуть допомогти дитині говорити правильно. Процес коригування мовлення у дитини – тривалий і вимагає величезного терпіння батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Тож не варто сподіватися на те, що дитина «виговориться» чи «переросте», важливо вчасно звернутися до спеціаліста – чим раніше, тим краще.
В Олександрії працює заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №39 для дітей з вадами мовлення. Понад 20 років тому його об’єднали з дитячим садочком №1 і з 1 вересня 2004 року він набув статусу «логопедичного». “Бажаючих оформити сюди дітей дуже багато, – розповіла директорка ЗДО №39 Інна Стаднік. – А все тому, що у цьому закладі працюють чотири дипломовані спеціалісти-логопеди, які безкоштовно проводять заняття з дітьми середньої і старшої груп – коли діти вже розуміють вимоги і можуть правильно виконати вправи. З молодшими дошкільнятами робота теж проводиться, але тільки у разі висновку інклюзивно-ресурсного центру про те, що дитина потребує занять з логопедом”.
Кожна логопед має окремий кабінет для індивідуальних та групових занять, за кожною закріплено по одній групі. Ми поцікавилися у них: як батьки мають зрозуміти, що час показати дитину логопеду, у чому причини збільшення кількості мовних вад і порушень, які якості притаманні професійному логопеду та якого результату він прагне?
Олена Вікторівна Бондаренко – логопед, має диплом Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і 15-річний досвід роботи:
«Те, що час звертатися до логопеда, зазвичай стає зрозумілим, коли дитина ще у ранньому віці. І чим раніше батьки звернуться до логопеда, як мінімум за консультацією, тим краще для дитини. Кожна дитина розвивається по-своєму, і лише спеціаліст може визначити причину, приміром, затримки мовленнєвого розвитку. Зараз дітей з особливими освітніми потребами стало набагато більше. Половина вихованців дитячого садочка потребують занять з логопедом. Причин цьому багато: починаючи з екології і воєнного стану і закінчуючи часом гаджетів і обмеженого спілкування з батьками. Є випадки, коли вади мовлення мають органічне походження і виникли внаслідок інфекцій. Велике значення має спосіб життя батьків до народження дитини. Є діти, які все розуміють, але не розмовляють. Це називається пасивний словник – коли дитина реагує на те, що їй говорять, виконує вправи, доручення і прохання, розрізняє кольори тощо. І щоб її розговорити, треба починати з елементарного – з вигуків.
Але працюємо ми з усіма дітками, адже наше покликання – насамперед навчити дітей правильно вимовляти всі звуки. «Набір» стандартний – свистячі, шиплячі, звуки «р», «л». Часто дітям недопояснили, як правильно їх вимовляти. І за декілька занять все можна виправити. Працюємо індивідуально, у групах, даємо домашні завдання, тому що треба закріпити набуті навички. Корекційна робота, в основному, проходить у дитячому садочку. Але роль батьків – колосальна. Дитина наслідує дорослих, і якщо вдома постійно чує неправильну вимову, закріплює її у підсвідомості. У мене були випадки, коли діти наслідували навіть заїкання дорослих – чули зразок вимови і думали, що так треба. Буває, що на заняттях з логопедом дитина вимовляє звуки правильно, а у спонтанному мовленні (вдома, на заняттях) знову невірно. І це мають контролювати батьки, а у дитячому садочку – вихователі, з якими ми весь час на зв’язку».
Світлана Миколаївна Антонова закінчила дефектологічний факультет Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, має понад 22 роки досвіду. Свою трудову діяльність почала як вчитель-дефектолог. Працювала вихователем у школі-інтернаті, вчителем-дефектологом в Олександрійському дитячому будинку у селищі Пантаївці. До ЗДО №39 прийшла за рекомендаціями директорки дитячого будинку у 2005 році, коли в дитячому садочку створили логопедичні групи.
«Логопед потрібен і тим дітям, у яких немає проблем з мовленням. Раз на тиждень ми проводимо фронтальні заняття з дітьми усієї групи, щоб сформувати у них фонетичні уявлення про звуки та їх правильну вимову. Коли вони підуть до школи, мають вміти виділяти звуки у словах, знаходити місце звука у слові, робити звуковий аналіз, – розповіла Світлана Миколаївна.
Майже всі батьки звертають увагу на вимову дитиною сонорних звуків («р» і «л»), а на неправильну вимову свистячих і шиплячих – ні. Проте багато дітей мають порушення вимови декількох груп звуків. У нашому дошкільному закладі ми намагаємося охопити увагою дітей, починаючи з середнього дошкільного віку. Визначаємо, які діти потребують занять з логопедом, після чого проводимо бесіди з батьками, і батьки дають згоду на проведення занять.
Буває, звертаються і самі батьки, помітивши у дітей сюсюкання та неправильну вимову звуків. Батькам обов’язково треба звертати увагу на розвиток дрібної моторики у дітей молодшого та середнього дошкільного віку – вони мають гратися дрібними іграшками, предметами, природними матеріалами. Недарма говорять, що мовлення знаходиться на кінчиках пальців дитини. Є багато яскравих розвиваючих книжечок для дітей раннього віку. Ми рекомендуємо батькам читати їх дитині вже з року-двох. Спілкування батьків з дітьми, читання, малювання дуже сприяють розвитку мовлення. А зараз батьки дають дітям телефон або планшет, аби не заважали. Часто у громадському транспорті я спостерігаю таку картину: дитина запитує: «Мамо, а що це за машина, куди вона їде?» А мама дає їй смартфон: «На, дивися мультик». Дуже важливо, щоб дитина молодшого дошкільного віку складала розрізні малюнки. Бо часто буває, що діти у середній групі не можуть скласти пазл з 3-4 частин із зображеннями тварин, фруктів, предметів.
Зараз дуже багато дітей з вадами мовлення. Раніше ми охоплювали увагою здебільшого дітей старшого дошкільного віку, а нині працюємо з середнім. Більшість вад можна виправити під час занять з логопедом, і у нас в закладі багато таких прикладів. Коли є тісний контакт з батьками, діти йдуть до школи з правильною вимовою, їх мовленнєва готовність у нормі. Але ми просимо батьків займатися з дітьми вдома. Щотижня проводимо індивідуальні зустрічі з батьками, щоб поговорити про мову дітей і закцентувати, на що треба звертати увагу. Ведемо зошити, де записуємо завдання для батьків. Я дуже люблю дітей, хотілося б допомогти усім, але не завжди це виходить, бо не всі батьки, на жаль, виконують рекомендації логопедів. До речі, логопед може допомогти і дорослим – приміром, відновити мову після інсульту. І також починати треба з розвитку дрібної моторики».
Ілона Петрівна Черкес, учитель-логопед з дипломом Уманського педагогічного університету ім. П.Тичини, в ЗДО №39 працює 13 років: «Для ефективної роботи з дітьми логопеду насамперед потрібні глибокі знання, у тому числі дитячої психології. Він має бути спокійним, терплячим, витривалим, енергійним і завжди відкритим для спілкування, йти назустріч дитині. До кожної дитини у нього має бути індивідуальний підхід. Найбільше задоволення від роботи приходить тоді, коли є результат – дитина гарно вимовляє звуки. Але для цього потрібна систематичність, цілеспрямованість як логопеда, так і батьків удома, які виконують рекомендації спеціалістів. Метод наслідування – один з найбільш ефективних. У три роки дитина вже має говорити. Якщо ні – треба терміново звертатися до логопеда, так само і якщо дуже погано говорить у п’ять років».
Інна Миколаївна Горєлова, логопед-дефектолог з 26-річним досвідом роботи, випускниця Слов’янського державного педагогічного інституту: «Розуміння мовлення формується до року. У однорічної дитини вже має бути сформований вказівний жест, з’явитися перші слова. Як говорила моя свекруха: «Дитина починає ходити і говорити». На жаль, зараз дитина починає ходити і мовчить. З півтора-двох років формуються прості фрази. А до трьох років – розгорнуті фрази. Це якщо дитина розвивається у правильному темпі. Але сьогодні діти соматично дуже ослаблені, у них переванатажена нервова система, тому досить пізно починають говорити. Вони народжені тривожними астенічними матусями, на психіку яких давить тягар сучасного світу. Не всі батьки такі, звичайно, але тенденція є. Тож діти у таких батьків народжуються теж тривожними. У дітей раннього віку психіка налаштована на копіювання. Вони копіюють дорослих.
Коли дитина вперше приходить на заняття з логопедом, невідомо, як складеться корекційна робота з нею. Хтось швидко засвоює матеріал і вчиться вимовляти звуки. А хтось навпаки. Важливий індивідуальний підхід і баланс між вимогливістю та поступливістю. Якщо дитина перевтомилася, ми переключаємося або завершуємо заняття, щоб у неї не склався стереотип: там важко, я туди більше не піду. Логопед має вчитися і вдосконалюватися, бо сучасним дітям вже не так цікаві старі методики. Треба застосовувати сучасіні – відео, інтерактив. Обговорити побачене. Так можна швидко встановити контакт і побачити рівень мовлення дитини. Обов’язкові творчі завдання з природними матеріалами або малюнки. Дітям це подобається. Живе спілкування найбільш наближене до їхньої природи. Діти дуже люблять увагу дорослих, коли ті цікавляться їхнім життям. До таких вони тягнуться. Але ж вимогливість теж має бути. Діти тонко відчувають, коли можна маніпулювати. А взагалі мені з дітками цікаво – вони чудові, як янголи, з ними ти наче повертаєшся у своє дитинство».
Отже, перш ніж дитина заговорить, у неї мають бути сформовані усі передумови для цього: належний рівень комунікації, певні соціальні навички, виконання простих завдань, адекватні емоції-реакції, пасивний словник – як дитя розуміє мову інших. Це ціла драбина, по якій слід іти крок за кроком.
А логопедам з нагоди професійного свята бажаємо міцного здоров’я, терпіння і витримки, успіхів у нелегкій праці, вдячних вихованців та їхніх батьків, родинного тепла і простого людського щастя!

Олена Карпачова