Фотограф і Таня

У старих архівах зберігається номер газети, що виходила у Новогеоргіівці Кіровоградської області. Він надрукований 16 грудня 1961 року. Це була субота, а тому остання газетна шпальта так і називалася: «Суботня сторінка». Вгорі зліва на ній – фотографія усміхненої дівчинки і підпис: «Знайомтесь, Таня». Фотоетіюд Г.Танського».
З тієї пори минуло понад 60 років. Дівчинка давно виросла, і в Олександрії її добре знають. Це – Тетяна Данилівна Губенко, яка 38 років працювала в Олександрійському Політехнічному коледжі (індустріальному технікумі) викладачем спецдисциплін машинобудівельного циклу. Тетяна Данилівна – донька Почесного громадянина Олександрії, вчительки школи №1, лауреатки обласної премії імені В.Сухомлинського, ветерана війни та праці Антоніни Криуленко, яка відома тим, що створила на території міста і району понад 18 шкільних музеїв бойової слави. А фотограф Георгій Танський, завдяки якому до нас дійшли світлини з видами Олександрії часів її розбудови і портретами іі мешканців, був другом Криуленко і, можна сказати, особистим фотографом її родини.

У Тетяни Данилівни багатий фотоархів. Усі її дитячі фото зроблені Георгієм Танським. З них видно – він був не просто рядовим фотографом, а фотохудожником, майстром своєї справи. У Танського була сім’я – дружина, донька і син. У дитинстві Тетяна дружила з донькою Танського, своєю тезкою, і часто бувала у Танських вдома – вони жили біля синагоги (де у радянські часи працював кінотеатр імені Першого Травня) на вулиці Першотравневій (тепер – Поштовій). Їхній будинок знаходився приблизно на місці, де зараз фірма «Меморіал» (виробництво бетонних парканів і пам’ятників).Тоді це був будинок барачного типу, у ньому, крім Танських, жив директор школи №1 Артем Малоок і ще 3-4 родини. Тоді усі жили скромно.
У Антоніни Криуленко було три доньки. Але Таню Георгій Танський любив фотографувати найбільше – вона була дуже фотогенічною, гарною, з витонченими рисами обличчя. Фотопортрети Тані, зроблені Георгієм Васильовичем, займали призові місця на Всеукраїнських фотоконкурсах. Фотографував він в ательє, яке спочатку знаходилося у приміщенні біля казначейства («Промінвестбанку») на проспекті Соборному, а потім, після того, як у 56-58-х роках були зведені будинки на площі, фотографи Танський і Будило переїхали у фотоательє «Весна». Часто приходив додому до Антоніни Криуленко – її родина тоді жила у приватному будинку приблизно на місці п’ятиповерхівки на проспекті Соборному, де працює кафе «Гамбрінус» (колишній «Блюз»). Знімав і дитячі ранки. Таня була то «врожаєм», то «кукурудзою». А ось вона у газовому шарфику. Така гарнесенька і ніжна.
У пам’яті Тетяни Данилівни Танський залишився веселим і добрим, закоханим у свою роботу. Він був гостинним, ввічливим, завжди цікавився: «Як справи?». Умів правильно посадити клієнта, знав, як зробити класний груповий знімок, щоб він був схожий на композиційну картину, як викликати у людини потрібний настрій під час зйомок, які аксесуари підібрати. Словом, із нічого міг створити шедевр. Його візити ставали справжнім святом. Приходив Танський лише зі своїм фотоапаратом, а наряди, місце зйомки підбиралися на місці. Щоб створити правильне освітлення, іноді просив присутніх потримати з обох боків від того, кого знімав, дві включені настільні лампи. Часто не брав грошей за свою роботу – це було його захоплення.

На фото «Знайомтесь, Таня» дівчинка вже шестикласниця. Але виглядає значно молодшою – майже як Оленка на обгортці шоколадки. Знімки Георгія Танського часто друкувалися у газетах, і не лише місцевих, прикрашали путівники, фотоальбоми, пам’ятні адреси.
Ось ще одна фотографія з місцевої олександрійської газети від 1 січня 1954 року – на ній Тетянка у шкільній формі і білому фартушку зі скрипкою у руках. Під світлиною – коротенька замітка: «Тані Оліфенко всього шість років. У неї чудові музикальні здібності. Таня хоче стати скрипачкою. Вона регулярно відвідує музичний гурток міського Палацу піонерів, вивчає нотну грамоту. Зараз Таня розучує дитячу пісеньку «Петушок». Звичайно, ви вже здогадалися, хто автор цієї фотографії. Тетяна Данилівна пригадує, що їй було усього 4,5 роки, коли батьки захотіли, щоби вона вчилася грати на скрипці. Музичної школи в 1951 році в Олександрії тоді ще не було, і полька Лілія організувала музичний гурток у Палаці піонерів. У ньому навчалося семеро діток. Директором Палацу піонерів тоді була Євгенія Немолот.
Батьки ледве знайшли скрипку- «четвертушку» для маленької Тані. А потім, коли у 1955 році в Олександрії відкрилася дитяча музична школа, Тетяна стала вчитися грати ще й на піаніно.
Після закінчення школи дві подружки – дві Тетянки (Оліфенко і Танська) роз’їхалися на навчання, і їхні дороги розійшлися. А потім і Георгій Васильович перебрався до доньки у Херсон, жив у дачному селищі. Вирощував виноград, культивував нові сорти.
Після від’їзду Танського з Олександрії Антоніну Тимофіївну Криуленко фотографувала її учениця Тетяна Бабійчук.
… Вісім років тому житель Херсона Костянтин Сухенко повідомив, що випадково натрапив на старі негативи зі знімками Олександрії – їх збиралися викинути на смітник. Як з’ясувалося, автором фотографій був Георгій Танський. «Чоловіка звали Георгій Танський, він працював в Олександрії з 1948 по 1986 рік у фотоательє «Весна», «Восход» і на фабриці діаграмних паперів. З 1986 року жив у Херсоні. Коли він вмер, не знаю. Зараз продають його будинок і, за щасливим збігом обставин, до мене у руки потрапили негативи», – розповів тоді Костянтин олександрійському журналісту Руслану Гаврилову. Так у херсонця опинилися близько 100 світлин, зроблених фотоапаратом «Горизонт» – спадок Георгія Танського. Сухенко обробив ці фото. І тепер багато олександрійців знову побачили своє рідне місто таким, яким воно було у часи їхнього дитинства.

О. Маріїнська