Дещо про теплопостачання – посеред літа (погляд фахівця).

Минуло майже три місяці, як у місті закінчився опалювальний сезон. Літо наближається до свого апогею, і зараз, у період літнього сонцестояння (як відомо в природі, це саме зараз, у другій декаді червня), якось в голову не часто приходять думки про опалювальні батареї, «санітарні нормативи кімнатної температури» і… про тарифи на централізоване теплопостачання.

Але у це міжсезоння головний і єдиний у місті постачальник централізованої теплової енергії комунальне підприємство «Теплокомуненерго» не сидить склавши руки: вже з кінця березня – початку квітня там іде підготовка до майбутньої зими. Тим часом пересічних абонентів, які схильні дещо прораховувати наперед, уже зараз цікавить гостре питання: що буде з вартістю теплопостачання у наступному сезоні після різкого (майже удвічі!) подорожчання електроенергії, яке «грянуло» нещодавно? Адже другою за важливістю (після природного газу) складовою тарифу на тепло є саме електрична енергія. З цим запитанням ми і прийшли до директорки КП «ТКЕ» Алли Грибачової. Далі – пряма мова.
– Як відомо, тариф на теплову енергію для населення, який є чинним у нашому місті на сьогодні, не змінювався з 2018 року. І дійсно: електроенергія – це дуже важливий фактор. Але насправді для підприємства її вартість і раніше не була фіксованою (на відміну від вартості для населення) – для нас вона різна щомісяця. Тому ми щороку обраховуємо свої економічно обгрунтовані тарифи на тепло з урахуванням усіх змін їх складових протягом певного періоду. І згідно з чинним законодавством, щороку перед початком сезону повинен затверджуватися новий тариф. Це є умовою для виділення з державного бюджету дотацій на покриття різниці в тарифах. Так само ми і перед початком минулого сезону виводили цей економічно обгрунтований тариф. Так, він не використовувався для нарахувань населенню, але в нього включалися всі реальні витрати. Що стосується конкретно електроенергії: ми зобов`язані прорахувати всі зміни її вартості за період 6 місяців, що передують до 1 червня; всі розрахунки ми потім передаємо на розгляд міської влади. Зміни, які відбулися після вказаної дати, ми зможемо включити у власні витрати вже аж у наступний, що буде за черговим 2023-2024 рр., опалювальний сезон. Але все одно ми нинішнє подорожчання електроенергії ведемо, як свої витрати і включаємо поки що в обрахунки різниці по тарифах. Відшкодує держава цю різницю – будемо мати, не відшкодує – тоді ці втрати просто будуть поки що у розрахунках і нічого іншого нам не залишається. Все одно без міської влади ми самотужки не зможемо фінансово все це переступити, щоб підприємство далі працювало. Наприклад, минулого року нам місто допомагало влітку, коли у нас були проблеми з погашенням реструктуризованих заборгованостей. До речі, ми щомісяця десь в середньому 1 мільйон платимо по таких боргах ще давніх, позаминулих періодів. У свою чергу, у держави, я так розумію, коштів нам на відшкодування немає. Останній раз нам повернули цю різницю в тарифах ще у грудні 2021 року – лише ту суму, яка була зафіксована на той час, та й то не повністю. Тобто ті фінансові потреби, що склалися станом на зараз, будуть тільки наростати, адже зараз літо, виробництва і збуту теплової енергії нема, а витрати є – той же самий фонд оплати праці, наприклад. Тому повертаючись до поставленого запитання стосовно електроенергії – у кінцевому результаті все залежатиме від усіх перелічених чинників, разом узятих.
– А для роботи підприємства взагалі головним фактором, напевне, залишається рівень абонентської сплати за послугу?

– Знаєте, скажу так: якби наші споживачі сплачували те, що належить, ситуація була б значно кращою. Але рівень сплати населенням дуже низький. На початку опалювального сезону люди починають платити взагалі десь аж у грудні, тому зазвичай жовтень-листопад – це найбільш «провальні» місяці, коли грошей катастрофічно не вистачає на роботу підприємства, і міська влада вимушена допомагати, щоб хоча б якась зарплата була нашим працівникам. Люди чомусь вважають, що раз тепло централізоване, то воно нікуди не подінеться, навіть якщо за нього не платити. Так, законом «Про житлово-комунальні послуги» на даний час заборонене відключення абонентів за борги. До того ж, зараз йде війна. Але закон дозволяє ПРИЗУПИНИТИ подачу тепла до повного погашення заборгованості. Звісно, не можна відключити весь будинок, навіть якщо там переважна більшість мешканців – боржники. Тому нам залишається позиватися через суд до таких абонентів. І з цим теж свого часу були проблеми, бо в нашому міськрайонному суді не вистачало суддів. Але наразі ситуація виправилася, наші позови розглядаються, як належить, рішення суду передаються виконавчій службі. Зараз законом передбачено блокування банківських карток чи рахунків, якщо людина має підтверджені борги. І ці зрушення ми вже відчуваємо в плані роботи з боржниками.
– Яку б категорію боржників ви виділили в «окремий рядок»?
– Є такі, що розраховуються з нами тільки за рішеннями суду. Серед них є навіть певні посадовці. Ці люди не платять тривалий час, потім їм приходить судове рішення, стягується сума боргу з банківського рахунку, після чого… наростає новий борг. Є у нас одна посадова особа-рекордсмен, яка отримала вже 5 судових рішень! Наразі цей абонент продав свою квартиру, і ми раді, що розпрощалися з ним. Звісно, я не буду розголошувати таємницю, хто цей наш колишній споживач, але скажу, що такий – не один. Є серед постійних боржників і депутати місцевих органів самоврядування, і працівники виконавчих органів влади, і підприємці, з якими доводиться вирішувати питання ось так, через суди. Я цілком розумію, що ми живемо не у такій країні, як, наприклад, західні, де високорозвинена економіка і людям вистачає свого заробітку чи інших доходів і на комуналку, і на інші першочергові, життєво важливі потреби та ще й залишається. Я повністю усвідомлюю, що багатьом жителям міста (якщо не більшості) доводиться ледве зводити кінці з кінцями. Але якщо ти – при владі і маєш достатні фінансові можливості, то ти повинен бути взірцем добропорядності. Я вважаю, це непорядно ось так ставитися до своїх громадянських зобов`язань.

Наш кор.