«Тварини бувають природженими акторами»…

У цьогорічному календарі на 11 серпня припадає День працівників ветеринарної медицини. Слово «ветеринар», виявляється, – латиноамериканського походження і в буквальному перекладі воно означає «той, хто ставить тварин на ноги». Отже, сьогодні наша розмова про цю професію – «ставити на ноги» братів наших менших, коли вони цього потребують. Розповісти про особливості лікування тварин, поділитися секретами та навіть деякими курйозними випадками з власного досвіду з нами погодилася досвідчений ветеринарний лікар клініки, що на вул.Братській в Олександрії, Оксана Олександрівна.

– Напевне, найпершою і найголовнішою особливістю вашої професії є те, що на відміну від медицини, де пацієнт принаймні може поскаржитися лікарю, де і що у нього болить, свербить, не дає спокою тощо, ваші «пацієнти» не наділені природою даром мови і тому ніяк не допоможуть встановити діагноз? Добре, якщо господар може щось пояснити, але, мабуть, і це буває не завжди?

– Так. Випадки бувають дуже різні. Наприклад, за відсутності вдома господарів тварина може випасти з вікна і травмуватися, залізти кудись у шафу і там дістати та з’їсти щось таке, що їй ніяк не підходить (аж до хімічних господарчих засобів чи препаратів). І добре, якщо власник тварини може це потім виявити. Але буває, що нам приносять хвору тварину а інформація взагалі відсутня про причини її нездужання, а це дуже важливо, щоб призначити правильне лікування. В таких випадках нам допомагає апаратура для дослідження організму – це апарат УЗД, рентген-апарат, прилади для дослідження крові, щоб потім надати і основну, і додаткову допомогу тваринці. Звісно, для початку по огляду визначаєш, диференціюєш і порівнюєш ознаки з уже відомими з власного досвіду симптомами або з тим, що відомо з науки, тоді робиш висновки і ставиш діагноз.
А буває, що хворих тварин знаходять небайдужі люди десь на вулиці або взагалі за межами населених пунктів і приносять нам. І якщо з домашніми тваринами легше визначити причини, що сталося з твариною, то в таких випадках це зробити значно важче.
– Скрізь на ваших барвистих плакатах і упаковках для ліків зображені тільки «рекламні» котики і собачки. Але я знаю людей, які тримають вдома зовсім не таких улюбленців – наприклад, земноводних, навіть рептилій. Доволі часто це черепахи, але буває, що і плазуни. Хто взагалі входить до кола ваших потенційних пацієнтів, яке називається «домашні тварини»?
– Так. Тут, звісно, є своя специфіка так званої «екзоти». Крім згаданих вами, це можуть бути також різні гризуни, декоративні тварини тощо – їх багато. І складнощі в наданні допомоги їм справді дуже великі. Наприклад, в нашому місті немає ратолога (спеціаліста по гризунах), немає орнітолога (по птахах, таких, як папуги чи різні канарки та інші декоративні види), так само немає і спеціалістів по рептиліях. І якщо вдається визначити причину хвороби тварини, то першу допомогу ми можемо надати. Але іноді доводиться перенаправляти в інші міста, де існують такі спеціалісти, які можуть надати більш поглиблену допомогу. Наприклад, той же домашній щурик начебто теж належить до ссавців, але методи лікування, скажімо, собаки і щура геть різні. Звертаються до нас у клініку і з хом’ячками, і морськими свинками, шиншиллами. Приносили тих же черепах, одного разу навіть акваріумну жабку. Рептилій не доводилося лікувати.
– Мабуть, королівських кобр олександрійці вдома все-таки не тримають…
– Принаймні, до нас із ними не зверталися (сміється. – Прим.авт.). І це, напевне, добре. Бо з такими видами, як рептилії, треба, по-перше, дуже їх любити (хоча ми любимо абсолютно всіх тварин), але власнику, крім теплого ставлення, потрібні ще й відповідні знання, як таких тварин правильно утримувати.
– Тоді запитання інше: з якими тваринами до вас звертаються найчастіше?
– Котики, собачки. Їх у нашому місті стає дедалі більше. І це ставить певні виклики: ми роз’яснюємо про профілактичні заходи, які попереджають хвороби, а воно не тільки буває доволі дороговартісним, а й може коштувати життя самої тваринки. Розповідаємо власникам, що щеплення тварин проти хвороб є обов’язковим.
Звертаються також з метою контролю за розмноженням безпритульних тварин – стерилізація, кастрація котів і собак, все це часто і постійно. Це і зниження популяцій тварин-безхатченків, і запобігання їхній загибелі від хвороб.
– Можете надавати допомогу і у випадках травм?
– Якщо це невеликі травми – так. Але буває часто, на жаль, коли котики випадають з вікон багатоповерхівок. Адже вони за природою хижаки, намагаються полювати на пташок, і ось так трапляються і в них нещасні випадки, при падіннях нерідко коти отримують переломи опорно-рухового апарату різної тяжкості. Тоді ми перенаправляємо до спеціалістів-травматологів (є у нас в місті і такі). Часто також люди звертаються з проблемами зору котів і собак. От повертаючись до початку розмови – чим відрізняється медицина від ветеринарії: в медицині існує дуже багато вузьких спеціалістів. У ветеринарії також присутні, наприклад, офтальмологи, травматологи, дерматологи, але вони, на відміну від медицини, є, на жаль, далеко не в кожному місті. Разом з тим ветеринарія розвивається.
– Якщо у нас все-таки найбільше люблять собак і котів, то які найпоширеніші захворювання, з якими звертаються до вас їхні господарі?
– У собак, наприклад, це певною мірою сезонне захворювання піроплазмоз. Його розносять кліщі. І на превеликий жаль, вони поширюють не одну хворобу – їх багато і не відразу вони всі проявляються. Але для цього є профілактичні препарати, які захищають тваринку досить непогано: паразити (не тільки кліщі, а й блохи та інші) гинуть від таких засобів раніше, ніж встигають передати хворобу. І враховуючи те, що клімат у нас поступово змінюється, зими стають досить теплими, то ми дедалі більше переконуємося, що застосовувати такі профілактичні препарати слід не сезонно, а постійно. Кліщі не гинуть навіть під час морозів, вони від холоду лише завмирають, а потім в теплі оживають і паразитують далі, наносячи шкоду тварині та загрожуючи і людині дуже небезпечною хворобою Лайма, яку здатні переносити.
У цуценят віком до року найпоширенішим є вірусний ентерит, досить підступна хвороба з високою смертністю. Зустрічається чума м’ясоїдних, але, на щастя, рідко. Лікування проводиться комплексно, воно досить тривале, 3 – 5 і більше днів, ставляться крапельниці та вживаються інші заходи. Тому закликаємо всіх робити профілактику, щоб тваринка краще взагалі не знала таких проблем.
З котиками: останніми роками досить поширена хвороба бордетелла. Це захворювання крові, переноситься воно блохами, викликає сильну анемію, внаслідок якої тварина гине. Засіб протидії той же: обробляти проти кліщів і бліх не тільки собак, а й котів так само. Досить часто звертаються з малими кошенятами, які вразливі на вірусний ринотрахеїт або кальцевіроз. Також останні років зо два –чумка котяча. Хвороба дуже тяжка, вражає всі системні органи, виживання після неї дуже низьке. Але проти всього цього є вакцини. Для собак, до речі, є навіть вакцина проти коронавірусної інфекції. Взагалі-то така інфекція серед котів і собак поширена дуже давно, але люди про неї мало чули. Цей штам відрізняється від відомого всім «людського» КОВІДу. У людей він вражає більше дихальну та серцеву системи, а у тварин – шлунково-кишковий тракт.
– У країні загострена ситуація з такою смертельною хворобою, як сказ…
– На жаль, так. І напевне, не всім відомо, що на неї хворіють не лише лисиці чи інші хижаки, а навіть такі тварини, наприклад, як їжаки, миші, пацюки, кажани. І це теж неабияка загроза для людей. Були випадки (і не поодинокі, в тому числі й у нашому місті) , коли кажани залітали у квартири через відчинені вікна. В одному з таких випадків з кажаном намагалася битися домашня кішка. Але кішка була не щеплена проти сказу. Тепер її посадили на карантин, спостерігаємо за нею, сподіваємося, щоб усе закінчилося добре. А кажан тоді втік собі у вентиляційний отвір і більше не з’являвся…
Не розносять сказ тільки птахи, всі інші теплокровні тварини підпадають під цей ризик. Тому тут велика відповідальність на власниках тварин: якщо ви завели собі домашнього улюбленця, то дотримуйтеся вимог обов’язковості профілактичних щеплень, щоб убезпечити і тварину, і себе, і навколишній світ. І це стосується навіть тих кімнатних тварин, які не виходять на вулицю і начебто не контактують з іншими тваринами, бо ризик завжди присутній.
– Це платна вакцинація?
– Є спеціальна програма, яка діє в державних ветеринарних установах, і там вакцина проти сказу безкоштовна. Щеплення проводять абсолютно всім тваринам, власники яких звернуться; а також проводяться планові щеплення домашніх тварин за заздалегідь поширеними цими держустановами інформацією і оголошеннями. Якщо ж вакцинування проти сказу робити в приватних клініках, як наша, то вакцина такими закладами закуповується самостійно, вона досить дорога і тому вакцинування платне.
– На завершення не будемо про сумне. Напевне, у вас знайдуться і веселіші історії?
– Почну з того, що кожна тварина має свій характер. І він формується значною мірою в залежності від ставлення господаря до свого улюбленця. Наприклад, наші тварини бувають дуже гарними акторами. І вони теж здатні дуже вдало симулювати, прикидатися. Був у мене випадок з одним котиком, який мав надлишок ваги – десь, здається, більше 7 кілограмів. От у нього і виникли проблеми з травленням, з випорожненням. Ми зробили йому операцію, там справді був завал кишківника, після чого він пройшов курс лікування і начебто відновився, усе гаразд. Але не хоче їсти, не хоче рухатися. Аналізи робимо – все норма. Ми його відкапуємо, бо треба, щоб організм чимось живився. Він не худішає, такий же справний хлопчик, як і був, але не хоче рухатися ніяк. Йому в мисочці підносять їсти-пити, а він тільки лежить. Господарі кажуть, все: у нас немає більше сил з ним морочитися. Я ж не бачу ніяких причин: він цілком здоровий, навіщо йому та крапельниця глюкози?! І я необережно сказала: просто берете віник і даєте йому по одному місцю, щоб він хоч трохи ходив по хаті… А господарі сприйняли це всерйоз, і не пройшло якихось двох-трьох тижнів, як вони приходять і дякують. Кажуть, віник допоміг краще за будь-які ліки: котик поступово ожив, активізувався. Зараз він рухливий, жвавий, бадьорий, як і належить бути коту. Так що тварини – ще ті актори. Вони дуже полюбляють увагу, швидко звикають до неї і коли це стає надмірним, то починають зловживати такою увагою і маніпулювати своїми господарями. Шкода, що не існує спеціальної нагороди «Оскар» для таких чотириногих акторів-симулянтів…

О.Наріжний