Про шлях міжнародних інвестицій в Олександрію: виставка у Варшаві

Нещодавно Олександрійська делегація взяла участь у роботі міжнародної виставки-конференції «ReBuild Ukraine Construction & Energy», яка протягом двох днів проходила у столиці Польщі Варшаві. Цей захід виявився дуже велелюдним: близько 10 тисяч учасників з 33-х країн різних континентів світу, урядових представників держав, бізнесових, інвесторських та донорських організацій.

Як свідчить назва, метою виставки було залучення міжнародних партнерів до відбудови інфраструктури та енергетики України, що передбачало презентації учасниками власних інвестиційних можливостей, налагодження нових ділових зв’язків та розширення вже існуючої співпраці.
Олександрійську делегацію представляли секретар міської ради Вікторія Косяк, начальник управління охорони здоров’я міської ради Тамара Сакара і начальник відділу інвестицій та інновацій управління економіки міської ради Ганна Часник.
Два дні роботи варшавської конференції виявилися надзвичайно насиченими і наповненими презентаціями, переговорами, консультаціями. Делегатки представляли економічні та інші потенційні можливості олександрійської громади кількома ретельно підготовленими інвестиційними проєктами у вигляді візуальної і текстової інформації на окремому стенді. Це викликало неабиякий, навіть дещо неочікувано жвавий інтерес, починаючи від блискуче проведеної вступної доповіді Вікторії Косяк, як офіційної представниці влади Олександрійської громади, так і в подальшому – власне презентацією проєктів, розроблених рядом фахівців під егідою управління економіки. Результат теж виявився більше ніж достойний: за підсумками виставки-конференції Олександрійська міська рада в особі делегаток отримала шість підписаних з інвесторськими і донорськими організаціями меморандумів, що окреслювали напрямки співпраці.

Але цьому успіху на міжнародній зустрічі передувала тривала і копітка робота з відбору і розробки проєктів, просування їх спочатку на рівні України через профільне міністерство, далі потрапляння олександрійської команди розробників у число лідерів економічних ідей і нарешті – запрошення на Варшавську міжнародну конференцію. Детальніше про ці проміжні етапи, розробку ідей, а також і про завдання та перебіг власне виставки таких інноваційних ідей нам розповіли самі учасниці. Спершу бесіда відбулася одночасно з секретарем міськради Вікторією Косяк і начальником відділу управління економіки Ганною Часник.
Говорить пані Ганна: – Нашим завданням було і є залучення міжнародно-технічної допомоги, інвестиційної діяльності, ми стали таким собі «вікном» стосовно популяризації нашої громади, реалізації інвестиційних і бізнес-проєктів. І однією з таких ідей став цей конкурс, оголошений нашим міністерством стосовно участі громад. Але слід сказати, ми постійно беремо участь у різних подібних конкурсах як всеукраїнських, так і міжнародних. А коли ми подалися на участь у цьому конкурсі, вимоги були дуже високими, конкуренція велика, близько трьох місяців ми працювали над підготовкою: всім намагалися пояснити, показати, довести, що ми місто обласного значення, громада якого розвивається і що в нас можна і треба вірити. В результаті відбору на конкурс пройшли тільки 20 громад в Україні, і ми опинилися в їх числі. Організацією займалося державне підприємство, яке нам у цьому допомагало за підтримки Міністерства розвитку громад і територій, вони надали нам статус громади-учасниці. Але для цього потрібно було пройти великий шлях: адже 33 країни-учасниці – це тисячі учасників, представників різних міжнародних організацій. Виставка «Ребілд Юкрейн» проходила в рамках марафону, і ми мали представити себе на належному рівні, тому що наша громада вперше бере участь у Міжнародній виставці-конференції саме такого масштабу.
Проєкти (а їх було три) представляла Вікторія Олександрівна, і це був найкращий виступ: організатори, донорські, урядові організації, наші партнери були в захваті від рівня презентації громади. За результатами марафону ми підписали шість меморандумів про співпрацю у різних напрямках, два ми маємо ще на підписі, тому очікуємо зворотного зв’язку від донорів. Це такий перший досвід – відразу шість підписаних угод. Це дуже класна ідея, її треба підтримувати на рівні інших громад, тому що це справді працює. Впізнаваність громади потім дає свої результати. Наприклад, якщо ми за результатами минулих років залучаємо до виставки не тільки органи місцевого самоврядування, а й наші експортоорієнтовані бізнес-структури, місцеві виробництва. Як керівник відділу, можу сказати, що це великий досвід: минулого року, враховуючи виставки-конференції, різні перемовини, співпраці з донорськими організаціями, ми змогли залучити близько 350 мільйонів гривень інвестицій на реалізацію різних проєктів – соціальних, енергетичних, бізнесових. Тобто це дуже гарний показник, і він є навіть найбільшим в Кіровоградській області. І ми вже маємо зворотні зв’язки за результатами виставки. На цьому ми не закінчуємо роботу, різні виставки триватимуть, і надалі ми також братимемо у них участь. Від себе скажу: це дуже приємно, що ми увійшли у двадцятку громад України, тим паче, що були представлені в одному ряду з такими потужними містами, як Житомир, Одеса, Харків, Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпро.
Вікторія Косяк: – До речі, деякі з цих міст-лідерів презентували лише по одному проєкту.
Кор.: – Давайте зупинимося хоча б коротко на сутності представлених вами ідей.
Ганна Часник: – Ми представляли індустріальний парк «Стан Інвест», який декілька місяців тому вже офіційно зареєстрований в Реєстрі промислових парків України. Цей парк відноситься до приватного бізнесу, але він створений на комунальних земельних ділянках, передбачає дуже великий вклад інвестицій і створення робочих місць: на 2026 рік заплановано близько 260 осіб працівників. А це податки, поповнення нашого бюджету, дефіцит якого ми маємо у зв’язку з тим, що з нього забрали частину ПДФО. Тому на нас, як відділ інвестиційної діяльності, покладені ці обов’язки залучати позабюджетні кошти.

Вікторія Косяк: – До речі, якщо ми говоримо про індустріальний парк, – в Україні багато таких парків, які зараз формуються, розбудовуються, але Олександрійський – один з небагатьох, які внесені до реєстру, і це був складний процес, який тривав не один рік, тому що занадто високі вимоги держави до таких проєктів. Але разом з тим це перспективна річ, оскільки, крім різних пільг, там передбачена і державна фінансова підтримка. Тому і запрошуються охочі підприємства стати учасниками парку, і не тільки з нашої громади. Єдина обов’язкова вимога: учасник має бути зареєстрованим у нашій громаді і сплачувати податки у місцевий бюджет – така вимога законодавства.
Я, як секретар міської ради, була на виставці суто офіційним представником, а от мої колеги безпосередньо напрацьовували організаційні і робочі моменти спілкування з потенційними інвесторами, які могли б співпрацювати з нашою громадою. Було дуже неочікувано і приємно, що саме до нашого стенду стояла черга. Знаєте, коли ти стоїш поруч з такими гігантами, як вищезгадані представники міст-мільйонників, а тобою реально зацікавлені. Коли ми презентували наші проєкти, нас розпитували про них до найменших подробиць. І справді, надійшло вже дуже багато пропозицій, які в даний час опрацьовуються. Даремно кажуть, маленька громада, мовляв, кому вона цікава і таке інше… Навіть наші українські компанії і фонди також зацікавлені у співпраці з нами. Не будемо поки що конкретно говорити, про яку саме йдеться, бо ще зарано, але будемо сподіватися, що в майбутньому все ж таки ця співпраця залагодиться, і ми зможемо реалізувати ті проєкти, про які говорили. Але можна сказати зокрема по «Теплокомуненерго», це один з найбільших соціальних проєктів – модернізація системи теплозабезпечення і теплопостачання нашого міста, а це, на хвилинку, понад 20 тисяч абонентів! А зважаючи на те, що обладнання і мережі підприємства подекуди мають до 80 відсотків фізичного зносу, то прогнозована вартість реалізації проєкту стартує від 440 тисяч євро. Ну зрозуміло, що у міста немає навіть приблизно таких коштів, але є перспектива залучення інвестицій.
Зацікавилися відвідувачі також і реконструкцією пологового відділення, це був перший проєкт, який я презентувала. Тому що він побудований на нашому майбутньому: кожне нове життя дає нам надію. Якщо у нас будуть народжуватися діти, ми зможемо далі розвивати нашу націю і будувати наше майбутнє. Саме тому зараз важлива реконструкція пологового відділення з подальшим переоблаштуванням в перинатальний центр. Фахова команда досвідчених медиків за наявності сучасного обладнання і відповідних умов у змозі збільшити кількість пологів на рік, адже майбутні мами не будуть їхати в обласний центр, а залишатимуться народжувати в Олександрії.
Ганна Часник: – Дуже добре, що нас підтримує міський голова Сергій Анатолійович в участі у таких конкурсах, виставках, так само і його заступник з питань економіки Юрій Володимирович (Ю.В.Шклярук. – Прим. авт.) жодного разу нам не відмовив. І це дає результат. Ніхто міжнародну допомогу просто так в громаду не принесе: донори підтримують ті громади, які прагнуть розвиватися. І не тільки міжнародні партнери – так само це діє в Україні. Донорські організації, як правило, оплачують всі такі заходи, і якщо ти береш участь у конференціях, то тоді вони бачать твою громаду і йдуть назустріч. А якщо сидіти на одному місці, то, звісно, ніяких позабюджетних коштів ми не побачимо.
Вікторія Косяк: – Організатори дуже позитивно нас відзначили, і це вкрай приємно, бо «на одній сходинці» з іншими, економічно потужнішими громадами ти почуваєшся дещо скромно. Але коли я сказала про чергу до нашого стенда, я не перебільшувала: запам’ятався один з примітних відвідувачів виставки, який першого дня через цей ажіотаж не зміг пробитися до нас, щоб поспілкуватися; наступного дня він знову чекав своєї черги і знову, на жаль, не дочекався… Це просто я повертаюся до того, що дехто вважає, що «нікому ми не цікаві». У нас зареєстровано 122 інвестиційні проєкти, а (для порівняння) на рівні усієї держави їх всього 600. Як на мене, таке порівняння є достатньо красномовним, що треба знати про наше бажання розвиватися і налагодити в громаді злагоджений механізм «пошук проєкту – його реалізація». У наших фахівців величезне бажання працювати.

Ганна Часник: – Я навіть назву ще одну цифру. Ми затвердили 122 публічні інвестиційні проєкти, а Кіровоградська обласна адміністрація тільки 13. Тобто насправді ми цікаві, і це надихає рухатися вперед. Ось лише кілька днів тому ми отримали від донорської організації, яка готова нас підтримати, запрошення створити свій інвестиційний портал нашої громади. Це дуже цінна пропозиція, можна сказати, моя мрія цілих десяти років, скільки я працюю в управлінні економіки.
Звісно, ми зараз не все розповідаємо, а лише частинами, адже війна в Україні, на жаль, триває, тому багато чого залишається поза інформацією на загал. Але це не означає, що команда не працює.
Вікторія Косяк: – Так, дівчата проробили колосальну роботу протягом кількох місяців, тому відвідувачі дуже високо оцінили роботу команди, яку вела Ганна.
Кор.: – Зрозуміло, що меморандуми – річ не остаточна: їхні результати можуть бути як у короткостроковій перспективі, так і в дуже подовжений у часі. Але все ж таки, хоча б коротко про інші наміри, крім уже згаданих.
Пані Ганна: – Якщо окреслити лише напрямки, це підтримка ветеранів і внутрішньо переміщених осіб; оновлення і поповнення техніки для комунальних служб міста; проєкти «Теплокомуненерго», електричні генератори малої і великої потужності тощо, тут є над чим працювати. Ми зараз готуємо наші потреби у таких напрямках, щоб далі рухатися щодо спів-праці. Але відразу маю зауважити спеціально для скептиків і хейтерів: міжнародно-технічна допомога із залученням громади – це справді довготривалий процес. Наприклад, когенераційні установки для «Теплокомуненерго» ми напрацьовували більше року, поки вони надійшли нам від міжнародних донорів. Бо це дороговартісні речі (майже 120 мільйонів гривень), пов’язані з цим міжнародні торги, низка законодавчих моментів, які дуже затягують процес, що від нас не залежить. Бюрократичні вимоги були і є, від цього нікуди не подінешся, тому ми будемо підлаштовуватись і їх виконувати. А в короткостроковій перспективі зазвичай надаються нематеріальні допомоги.
Також уже близько року реалізується проєкт у сфері охорони здоров’я. І вони будуть завершені, просто на все потрібно терпіння. Але ми готові чекати, бо наше бюджетне фінансування, на жаль, не потягне у будь-якій сфері – освіти, тощо.
Кор.: – Знову ж таки, у загальних рисах: ким є підписанти меморандумів з іншої сторони?
Пані Вікторія: – Це конкретні суб’єкти: урядові донорські організації, благодійні фонди. З нашого боку меморандуми підписані міською радою в особі міського голови. Учасники і гості – представники посольств, 33 країни, не лише європейські: навіть Японія, Тайвань, Бразилія були представлені. Тому ми не просто очікуємо позитивних результатів, а будемо над цим працювати. Тут важливо розуміти, що коли є, скажімо, 20 проєктів, то працювати треба однаково над усіма двадцятьма, щоб реалізувався хоча б якийсь з них.
Кор.: – Тобто виходить, що ці 6 представлених проєктів є лише частиною тих 122 ідей, розроблених вами?
Пані Ганна: – Так. Але й вони не останні. Наші проєкти розміщені на різних бізнес-платформах: європейських бізнес-асоціаціях, урядових програмах тощо. І якщо у нас з’являється новий проєкт, або ми бачимо якийсь оголошений грантовий конкурс, а у нас подібних до нього ідей ще немає, то ми з командою створимо такий проєкт, щоб взяти участь у даному конкурсі. Так було, наприклад, із уже згаданими когенераційними установками: на той час у нас не було відповідних пропозицій, але коли ми побачили цю дієву урядову підтримку, то вирішили нею скористатися, і нам це вдалося. Звісно, у кожному випадку ми прораховуємо можливі економічні ризики і вигоди, після чого приймається відповідне рішення.
Окремо про конференцію розповіла також її учасниця, начальник Управління охорони здоров’я міської ради Тамара Сакара:
– Зрозуміло, що повномасштабна війна негативно вплинула на історію з нашим реформуванням медичної галузі, з можливостями ремонтів лікувальних закладів, придбання техніки тощо. І обмеження місцевого бюджету, пов’язані з вилученням з нього до держбюджету частини ПДФО, також суттєво вплинули на можливості нашого міста у підтримці медичних підприємств. Тому у вирішенні складних питань важливим кроком бачиться звернення до фондів, грантових програм. І коли від Асоціації міст надійшло запрошення долучитися до цього великого заходу, ми не могли стояти осторонь. Бо передусім це можливість донести, чим живе наша громада і якої допомоги потребує зокрема у медичній галузі. Після консультацій з міським головою, головним лікарем Центральної міської лікарні ми вирішили, що найпріоритетнішим завданням є осучаснення пологового відділення. Це тому, що наша лікарня є кластерною (опорною), яка, відповідно до наказу департаменту охорони здоров’я області, має забезпечувати прийняття пологів у межах усього Олександрійського району, оскільки лише у нас залишається акушерське відділення. Ми закумулювали цю ідею, вклавши у неї не просто ремонт приміщення, а повне його осучаснення. Це про те, що ми маємо дати не лише мамі, а й її дитині; ми маємо забезпечити партнерські пологи, палати перебування родиною, сучасні і зручні умови для роботи лікарів з усім необхідним обладнанням – тобто в цей проєкт буде включено абсолютно все.
Мені довелося працювати на конференції безпосередньо біля нашого стенда, і, чесно кажучи, такого жвавого інтересу до нас я навіть не очікувала. Всі цікавилися, розпитували про зміст наших проєктів і чому саме вони є для нас найбільш актуальними. Звісно, я розпочинала розповідати про своє профільне – про медицину і пологове відділення, хоча нерідко потім акценти уваги зміщувалися і на всі інші представлені нами проєкти та навіть більше. Зокрема відвідувачам цікавими були такі наші напрямки, як освіта, енергозбереження, сонячна електрогенерація, будівництво водогонів, систем водоочищення тощо. Тобто це був абсолютно різний запит. Звичайно ж, люди цікавилися, як взагалі ми живемо в умовах війни, як багато в Олександрії проживає вимушено переміщених осіб і які вони мають потреби на сьогодні; відповідно дехто зі співрозмовників висловив готовність надавати таким категоріям і напрямкам гуманітарну допомогу.
Разом з тим ми розуміємо, що наш проєкт досить великий, його вартість більше 4 мільйонів євро, а тому на пошук джерел фінансування потрібен час. Можливий і такий варіант, що загальний проєкт реконструкції пологового відділення доведеться розділити: наприклад, виокремити будівельну частину і окремо попрацювати з фондами і грантодавцями у придбанні медичного та іншого обладнання. Тобто попереду ще багато роботи ось у такому діловому листуванні і переговорах з можливими партнерами. Як черговий етап, наступного року передбачається виділення з міського бюджету коштів на розробку проєктно-кошторисної документації, щоб потенційний інвестор розумів і обсяги робіт, і розміри їх фінансування. Тому це поки що ніби лише «мрія», ідея, але підписаний по ній меморандум дає цілком реальну надію, що вона буде цікавою для комплексної реалізації. Наприклад, зараз активно включається в роботу некомерційна організація «Nova Ukraine» (США), її фонд зацікавився саме ось цим нашим проєктом і не тільки ним. Зокрема будівельною частиною оновлення відділення цікавилися турецькі компанії, а питання водозабезпечення і фільтрації води більше цікавило данських і фінських фахівців. Щодо сонячної енергетики взагалі було багато різних компаній, у тому числі й українських. Стосовно медичного обладнання: світові стандарти вимагають його оновлення через кожні 5-6 років, а у нас є апарати, що працюють уже по 10 і більше років і ми не можемо їх замінити саме за відсутності фінансування, а таке обладнання дуже дороговартісне. У цьому випадку донорами можуть виступати швейцарські благодійні фонди, той же фонд «Nova», а також і українські. Тому я думаю, що в процесі подальшої розробки це може бути укладений навіть ще не один меморандум для реалізації цього великого проєкту.
Кор.: – Як відбувалися діалоги з вами представників такої кількості країн?
– Ми дуже вдячні польській стороні за гарно організований перекладацький супровід! Наприклад, чарівна пані Світлана, яка мала відпрацювати перекладачкою з нами біля нашого стенда 2 дні, в процесі роботи настільки перейнялася нашою громадою, що іноді просто брала на себе частину моєї роботи: коли я спілкувалася з одними відвідувачами, вона вже самостійно консультувала інших по наших проєктах (бо до нашого стенда завжди була черга). До речі, дуже приємно відзначити, що багато іноземних представників підходили до нас зі своїми україномовними перекладачами. Звичайно, в Польщі немало українок, які або виїхали туди зі своїми дітьми під час війни, або навчаються там, тому ймовірно, для перекладу залучалися такі люди. Але були й іноземці-перекладачі, які вільно володіли українською! І це, знову ж таки, дуже імпонує, коли ти очікуєш, що людина звертатиметься до тебе англійською, а вона натомість вивчила твою мову і говорить з тобою так, аби тобі було зручніше і зрозуміліше. До речі, був ще один цікавий сюрприз: серед багатьох різних відвідувачів до нас підійшов літнього віку француз зі своєю перекладачкою і признався, що не просто знає Олександрію, а наприкінці 80-х на початку 90-х років будував на заводі «Етал» цех за французьким проєктом і технологіями (всім відоме виробництво багатошарових друкованих плат «Мультек». – Прим.авт.). Він тепло згадував наше місто, а ми у відповідь показали йому відеоролик про сучасну Олександрію (який він подивився з непідробним інтересом) і запросили його в гості…
Звідси моє загальне враження – людей дуже цікавить, як живе Україна, що зараз переживаємо ми. На мою думку, важливість таких конференцій не лише в розширенні міжнародного економічного партнерства, про що ми зараз говорили і що є надзвичайно важливим, – тут ще й потужний політичний аспект. Адже всім відомо, що росія всюди у світі, де тільки може, запускає свої ідеологічні пазурі у мізки людей, тому важливо такими міжнародними зустрічами в тому числі показати нашому агресивному сусіду, що ми не самотні у війні, розв’язаній ним, що свідомий світ нас розуміє і підтримує. І тому я вважаю цей захід ось таким яскравим проявом підтримки України.

О.Осауленко