7.01
2025

Сержант «Лукас» розпочав свій військовий шлях у 2000 році, проходячи строкову службу в 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після цього він підписав контракт із Держприкордонслужбою та працював у підрозділі Міністерства внутрішніх справ, здобуваючи цінний бойовий досвід ще до 2014 року.

У 2014 році «Лукас» брав участь в Антитерористичній операції, а з 2017 року приєднався до новосформованого 148-го артилерійського дивізіону на посаді командира відділення вогневої підтримки. Саме тоді в дивізіоні почали активно використовувати безпілотні літальні апарати (БПЛА), сформувавши взвод безпілотних авіаційних комплексів. Очоливши цей підрозділ, «Лукас» у 2019 році пройшов підготовку з роботи з БПЛА в одному з навчальних центрів.

З початком широкомасштабного вторгнення «Лукас» продовжив службу як аеророзвідник, використовуючи різні типи безпілотників, зокрема українського виробництва «Фурія» та менші дрони типу «Mavic». Після поранення він вирішив передавати свій досвід новобранцям у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ, де створено сприятливі умови для підготовки бійців.

Вижити і вберегти свій дрон. Чому можна навчитися за п'ять днів у школі  операторів БПЛА — Тексти.org.ua

Інструктори центру, зокрема «Лукас», приділяють велику увагу вогневій, тактичній, інженерній підготовці та тактичній медицині. Особливий акцент робиться на протидії ворожим БПЛА, адже зараз багато дронів противника регулярно з’являються над лінією бойового зіткнення. «Лукас» наголошує, що дії бійців у таких ситуаціях повинні бути відпрацьовані до автоматизму, щоб забезпечити їх виживання та ефективність на полі бою.

Досвід використання БПЛА, накопичений за часів АТО/ООС, став важливим підґрунтям для масового застосування безпілотників після початку широкомасштабного вторгнення. «Лукас» переконаний, що без цього досвіду було б значно складніше адаптуватися до сучасних умов ведення бойових дій.

Сьогодні Збройні Сили України активно впроваджують новітні технології та методики підготовки, що робить службу в їхніх лавах не лише почесною, але й перспективною для тих, хто прагне захищати Батьківщину та опановувати сучасні військові спеціальності. Вакансії тут.

7.01
2025

Після припинення транзиту російського газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з 1 січня 2025 року в інформаційному просторі почастішали повідомлення про можливі атаки на українську ГТС. Деякі з них стверджують, що Україна нібито сама планує знищити власну газотранспортну інфраструктуру, щоб унеможливити постачання газу до Європи.

Чому поширюються такі “страшилки”?

Поширення подібних повідомлень має кілька цілей:

1. Дискредитація України: Такі фейки спрямовані на підрив довіри європейських партнерів до України, створення сумнівів щодо її надійності як транзитера енергоносіїв.

2. Виправдання можливих дій Росії: Розповсюдження інформації про нібито підготовку України до знищення власної ГТС може служити виправданням для можливих атак з боку Росії на українську інфраструктуру.

3. Посів паніки серед населення: Такі повідомлення можуть викликати занепокоєння серед українців щодо енергетичної безпеки країни, особливо в зимовий період.

Кому це вигідно?

Головним бенефіціаром поширення таких “страшилок” є Росія. Дезінформація дозволяє їй досягати кількох стратегічних цілей:

– Політичний тиск на Європу: Створення образу України як ненадійного партнера може спонукати європейські країни до пошуку альтернативних маршрутів постачання енергоносіїв, зокрема через Росію.

– Вплив на внутрішню ситуацію в Україні: Поширення панічних настроїв може дестабілізувати ситуацію всередині країни, послаблюючи позиції української влади.

– Виправдання власних агресивних дій: Створення інформаційного фону про нібито агресивні наміри України може служити виправданням для подальших атак на українську інфраструктуру.

Реакція України

Українська сторона неодноразово спростовувала подібні заяви, наголошуючи на своїй відданості зобов’язанням перед європейськими споживачами та прагненні до енергетичної співпраці.  Оператор ГТС України заздалегідь підготував систему до роботи без російського газу, що підтверджує її надійність та готовність до нових викликів.

Поширення “страшилок” про можливі атаки на українську ГТС є елементом інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію України та виправдання агресивних дій з боку Росії. Критичне мислення та перевірка джерел інформації є ключовими для протидії таким дезінформаційним кампаніям.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень