Запитання і відповіді

Буква закону: за що платять «автономники» у житлових багатоповерхівках?
Тема нарахувань оплати за опалення місць загального користування у багатоповерхових житлових будинках залишається гострою і по ній не припиняються дискусії з боку власників квартир, які мають не централізоване, а автономне опалення. Фахівці КП «Теплокомуненерго» виділили і «розклали по поличках» найбільш поширені запитання таких мешканців і спробували дати на них відповіді, посилаючись на конкретні положення законодавства України та чинні нормативні документи. Далі – їхні пояснення.

«Чому на «автономку» нараховують абонентську плату, адже власники автономного опалення не є абонентами підприємств «Теплокомуненерго» і договір між ними відсутній?»
Підпунктом 2 пункту 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» («Відомості Верховної Ради», №1, ст.1) визначено повноваження Кабінету Міністрів України, до яких належить затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022 затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21 вересня 2019 р. №830 «про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів «Про надання послуги з постачання теплової енергії». І тому 27.01.2022 року на офіційному вебсайті КП «Теплокомуненерго» було опубліковано публічний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Підпунктом 11 пункту 1 статті 1 Закону України «про житлово-комунальні послуги» («Відомості ВРУ, 2018 р., №1, ст.1) визначено, що плата за абонентське обслуговування, – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальних послуг, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Пунктом 5 статті 13 зазначається, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з плати за послугу, яка розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства, і плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, зазначений Кабінетом Міністрів України.
Такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з КП «Теплокомуненерго».
Підпунктом 11 пункту 40 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в установленому законодавством порядку споживач відшкодовує частину обсягу теплопостачання на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, яка складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
«На колективний договір оплата не нараховується згідно з новим законом про ЖКП»
З усіма абонентами укладений публічний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
«Наказ 358 надрукований 28.01.2022 р., а введений в дію з 01.01.2022., що є порушенням ст.94 Конституції України».
Наказ 358 набрав чинності з 28.01.2022 р. шляхом публікації його в Офіційному віснику України №8 від 28.01.2022 р.
Враховуючи, що, відповідно до Методики, усі розрахунки відносяться до розрахункового періоду, а саме – до календарного місяця, то її застосування у новій редакції повинно відбуватись, починаючи з січня 2022 р.
«Заявник повідомляє, що має автономне опалення, але в рахунку йому виставляють суму в розмірі 8% в графі «за функціонування системи опалення», до якого додають оплату за транзитні труби, які проходять через квартиру заявника, що є подвоєнням нарахування за систему опалення».
Відповідно до розділу IV п.2 Методики загальний обсяг спожитої в будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Відповідно до розділу IV п.2 Методики, до функціонування внутрішньобудинкової системи опалення відносяться трубопроводи, які прокладаються у підвалах, техпідпіллях, на горищі та є складовою загальнобудинкових потреб на опалення будинку.
Згідно з розділом ІІІ Методики обсяг розподіленої теплової енергії за опалення приміщення з індивідуальною системою опалення або окремого приміщення з транзитними мережами опалення складається з обсягу спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через прокладені транзитні трубопроводи внурішньобудинкової системи опалення та обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку в розрахунковий період.
Тобто на відключені приміщення від централізованого опалення обсяг розподіленої теплової енергії складається із загальнобудинкових потреб на опалення та обсягу теплової енергії, що надходить у приміщення від транзитних стояків опалення (це є дві складові, а не нарахування двічі).
«Коефіцієнт відключених квартир, який дорівнює: 1 + співвідношення площі автономки до площі квартир з центральним опаленням (одиниця виміру у кв.м), яке воно відношення має до нарахування тепла в одиницях виміру Вт або Гкал ?»
В самому запитанні є відповідь. Відповідно до розділу IV п.9 Методики, це коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі та за допомогою якого корегується обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі.
«Яку юридичну силу має Наказ №358 для впровадження його в дію для органів самоврядування, чи є він обов’язковою дією , чи рекомендацією на дії?»
Пунктом 4 розділу 2 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради, 2018 р., №1, ст.1) визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належить встановлення методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг у багатоквартирних будинках, де налічуються два або більше споживачів.
Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 затверджено «Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 р. за №1502/32954.
Наказом міністерства від 28 грудня 2021 р. №358 «Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 27 січня 2022 р. за №93/37429) були внесені зміни до даної Методики, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22 листопада 2018 року №315 (зареєстровано у Мінюсті 28 грудня 2018 р. за №1502/32954) шляхом викладення її у новій редакції. Цей наказ, як уже зазначалося, набрав чинності з 28.01.2022 р. шляхом публікації його в Офіційному віснику України від 28.01.2022 р. №8.

Наш кор.