Законопроєкт №5600 – удар по агросфері

Верховна Рада України прийняла закон, який зобов’язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний податок в 1,5 тис.грн з кожного гектара. Центральні вітчизняні видання повідомляють, що про це йдеться в новому, так званому «ресурсному» законі, прийнятому нардепами 30 листопада. Даний закон набуде чинності з 1 січня 2022 року.

Відзначається, що податки доведеться платити навіть тоді, коли ділянка розташована в місті, оскільки вона теж фактично вважається городом. Якщо розмір цього городу становить 0,5 га (50 соток), власникам доведеться платити фіксований податок.
Крім того, платити податок доведеться навіть у тому випадку, коли людина вирощує на цій земельній ділянці продукцію виключно для власного споживання, а не для продажу на ринку.
Якщо ж сільськогосподарські земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів, то власники паїв змушені будуть платити не менше мінімальної суми податку, тобто, приблизно 1,5 тис. грн з 1 гектара.
Мова йде про закон №5600, ухвалений Верховною Радою, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». І він стосується не лише податку на землю, навіть не лише аграріїв – він вдарить по всіх нас, споживачах…
Але подивимося, що кажуть з цього приводу провідні українські експерти аграрного сектора.
«Це удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі, – вважає Марія Дідух, директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум». – Закон №5600 – це комплексний документ, який вважається найбільш всеохоплюючим щодо змін в оподаткуванні, і його ухвалення, на думку урядовців, має посприяти збалансованості бюджету. Однак цей законопроєкт навіть не обговорювався публічно, текст його був недоступний профільним фахівцям, його навіть не було в порядку денному уряду, коли його розглядали. Він відразу з’явився у Верховній Раді. І в тексті цього документа були знайдені такі сюрпризи, яким навряд чи зрадіють українські аграрії.
Спочатку ключова ідея цього законопроєкту полягала в тому, щоб вирівняти податкове навантаження на аграріїв і вивести нелегальних підприємців з тіні в правове поле. Однак в кінцевій редакції закону №5600 ми бачимо, що норми документа направлені не на вирівнювання норм для всіх, а лише на збільшення в два рази податкового навантаження на тих аграріїв, які працюють легально. А також ми бачимо норми, які значно розширюють повноваження органів контролю і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес.
Наприклад, якщо суб’єкту господарювання висловлена підозра у якихось податкових зловживаннях, то ще на період досудового розслідування податкові органи мають право накладати арешт на майно виробника».
Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
«Закон №5600 мав би зробити податкові умови для всіх платників податків рівними та змусити тіньових виробників сплачувати той мінімум, який сплачують легальні товаровиробники до бюджетів різних рівнів. Однак пропозиція уряду підняти оподаткування для сільгоспвиробників у два рази додатково вилучить з кишень агровиробників близько 5,3 млрд грн на рік. Зауважу, це без урахування того, що Державній податковій службі дають надзвичайні повноваження з контролю, через що ми можемо повернутися до податкового терору. До того ж, це навряд чи позитивно вплине на громади. Адже більшість сільгоспвиробників мають соціальні угоди і на благодійній основі допомагають місцевим громадам у селах. У середньому на соціальні потреби аграрії виділяють 200 грн з одного га, тож додатковий податковий тягар вдарить по таких програмах.
У законі №5600 з’явилися також «цікаві» новації щодо купівлі/продажу нерухомості і, зокрема, земельних ділянок. Всі знають, що з 1 липня буде відкритий обіг земель сільськогосподарського призначення, і законотворці вирішили збільшити податок на продаж земельної ділянки – з нинішніх 5% ПДФО до 18% (якщо ділянка перепродається втретє). Тобто продаючи ділянку, власник має віддати державі майже 20 % від її вартості – і це ми зараз говоримо про приватну власність. Аргументація авторів законопроєкту – це, мовляв, унеможливить спекуляції землею. Однак спекуляції з перепродажем землі можна заблокувати іншими механізмами, і не потрібно прикривати збільшення податків до 18 % удаваною турботою про боротьбу із шахраями.
За нашими підрахунками, це призведе до збитків та втрат у вартості землі під час купівлі/продажу на рівні 2,2 млрд грн на рік. Відповідно, ці збитки ляжуть на плечі як тих, хто купує, так і тих, хто продає, а також зменшить вартість земельних ділянок на ринку. Це дуже дивна ініціатива уряду».
Павло Мороз, керівник відділу аналізу та адміністрування, департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва МХП:
«Єдиний податок 4 групи є бюджетоутворюючим для багатьох ОТГ. Адже платниками 4 групи єдиного податку є майже всі сільгоспвиробники, у кого частка виробництва направлена на виготовлення та переробку продукції. Якщо перевести їх на загальну систему оподаткування, це вдарить по сімейних фермах та невеликих господарствах, які працюють безпосередньо в межах ОТГ.
Однією з ініціатив урядовців-авторів законопроєкту пропонується вдвічі підвищити єдиний податок для аграріїв 4 групи оподаткування, а також дискримінувати галузь птахівництва, яку примусово вилучать з 4 групи оподаткування. До цієї групи входять не лише агрохолдинги, а й невеликі фермери, які вирощують у селах гусей, куріпок та іншу домашню птицю.
Нещодавно мені довелося спілкуватися з представником сенату Нідерландів. Він розповів, що у них в країні є 2 млн га сільськогосподарських земель, і вони експортують продукції на 90 млрд євро (переважно – це продукція з високою доданою вартістю). Україна має понад 30 млн га сільгоспземель. Ми експортували продукції за минулий рік (і це рекорд!) – на 22,4 млрд доларів, і 70 % експортної продукції – сировина, для якої вже зробили 14 % ПДВ. І частка продукції з високою маржинальністю за останні два роки зменшилася. Питання: уряд хоче Україну остаточно затвердити в якості сировинного придатку?»
Олександр Бакуменко, голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України»:
«Варто зауважити, що за останні два роки птахівництво (а саме: два роки поспіль – виробництво яєць та за минулий рік – м’ясне птахівництво) зазнає збитків. Це стосується навіть великих публічних компаній, чиї акції котуються на міжнародних біржових майданчиках. У порівнянні з минулим роком у нас скоротилося виробництво яєць на 21 % (такого не спостерігалося за останні 20 років). Виробництво м’яса птахів скоротилося на 8 %. З ринку пішов такий великий виробник, як ТОВ «Комплекс «Агромарс», вдвічі зменшила виробництво яєць ще одна велика компанія ТОВ «Авангард» і низка дрібніших. Тобто ми бачимо системну кризу виробництва, адже за останній час закрилося 20 аграрних підприємств, орієнтованих на птахівництво; 15 тис. працівників залишилися без робочих місць (із загальної кількості 130 тис. працівників у птахівничій галузі).
Птахівники, молочники, тваринники вже тричі писали Прем’єр-міністру, пояснювали ситуацію, демонстрували шляхи виходу з кризи – потрібно дати можливість кредитування з компенсацією відсотків; потрібно ухвалити закон про скорочення ставки ПДВ на продукти харчування, як це зроблено в інших країнах. У відповідь – нуль реакції. Така реакція, точніше – її відсутність – це також вперше трапилося за останні 20 років. Другий момент: птахівництво – це виробництво з високою доданою вартістю. За цим напрямком Україна входить до ТОП-10 світових експортерів та виробників і генерує близько $1 млрд виручки. Ми експортували продукцію в сотні країн світу. Зараз це все різко скорочується. Нагадаю, що ті 15 тис. працівників, яких скоротили, пішли на біржу праці, і сьогодні чимала частина з них отримує допомогу з бюджету країни. Тож якщо прибрати з 4 групи цілу галузь, до якої входять не лише виробники курятини, але й інші виробники (незалежно від розміру) – це буде катастрофа для економіки країни».
Далі ми бачимо таке: якщо в цивілізованих країнах кошик споживача на 24-32% складається з продуктів харчування, то в Україні вони складають понад 55 %. Додамо сюди 20 % комунальних послуг і отримаємо показник близько 80 %. Саме тому адекватно підняти ціни на продукти харчування неможливо. У народу просто відсутня така купівельна спроможність.
Такої ж думки й місцеві аграрії, з якими довелося з даного приводу поспілкуватися «Олександрійському тижню». «В бюджеті країни – величезна діра, – вважають наші співрозмовники. І урядовці нічого кращого не придумали, як підняти податки, причому – безконтрольно і неадекватно для різних груп оподаткування. Справді, в Україні відкрився так званий ринок с/г землі, на який наш уряд так розраховував, що від нього в державну казну просто потечуть ріками мільярди доларів. Але цього не сталося, люди не поспішають за безцінь продавати землю! Отож Державний бюджет, як і раніше, потребує серйозних вливань, Пенсійний фонд взагалі є хронічно і глибоко дефіцитним. Субсидії та інші соціальні виплати (і без того скорочені) покривати нічим. То яке найперше рішення приходить на думку (ну так, щоб не дуже напружувати мізки)? Правильно – податки! А там, дивись, і другого зайця вб’ємо одним пострілом (тобто законом №5600) – не витримають люди такої кабали і масово кинуться продавати свої паї та інші земельні наділи й угіддя, напевне, вирішили урядовці…»
І повертаючись до тези на початку статті: цей закон вдарить не лише по аграріях. Адже сільгоспвиробники вимушено закладуть новий податковий тягар в ціну своєї продукції (яка й так балансує на межі збитковості), і тоді всі, хто навіть ніякого відношення не має до аграрної сфери, відчують на своїй кишені всі «принади» цього закону, який вже встиг за короткий термін сколихнути суспільство. Бо їсти, як відомо, хочуть усі. І саме на це й розраховують наші можновладці…

В.Проценко