Все, що ви хотіли знати про введення РРО
Українські підприємці протестують проти введення обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) – звичайних касових апаратів і їх онлайн версії. Нагадаємо, 20 вересня Президент підписав Закон №129 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який робить обов’язковим використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій для значної частини малого бізнесу. Учасники протестних акцій звертаються до Президента України В.Зеленського з проханням скасувати закон, який зобов’язує підприємців використовувати касові апарати, запроваджує електронний чек на товари та послуги, грошову винагороду для покупців та великі штрафи для бізнесу, якщо товар продаватиметься без чека.
![](https://picua.org/images/2019/11/14/03925b28bd5ce7680fba1fc80548790d.jpg)
Про що йдеться у Законі №129, коли набувають чинності його норми і кого саме торкнуться зміни, для газети “Олександрійський тиждень” роз’яснила начальник Олександрійської державної податкової інспекції Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Яніна Нечипоренко.
– До нас звертається дуже багато підприємців, вони розгублені і не знають, що робити: змінювати напрямок діяльності, зупиняти діяльність чи закриватися. Хотілося б зупинитися на інформації для платників єдиного податку – «спрощенців», тому що саме у них виникає найбільша кількість запитань, претензій та невдоволень з цього приводу, – зазначила Яніна Вадимівна. – Закон №129 набиратиме чинності поступово: з 19 квітня 2020 року починає діяти його основна частина; з першого жовтня 2020 року значно збільшується кількість видів діяльності, які потребують обов’язкового застосування касового апарату, а з першого січня 2021 року тим, хто працює на єдиному податку, слід буде застосовувати РРО всюди, за винятком окремих випадків.
Ми бачимо, що до початку дії основної частини нового закону є ще багато часу, але я не вважаю цю розмову завчасною, тому що фізичні особи – підприємці мають знати, до чого треба готуватися, щоби прийняти рішення щодо своєї діяльності.
– Хто ж з підприємців має готуватися до змін?
– Касовий апарат потрібен виключно у випадках, коли продаються товари, або надаються послуги за готівку, або ж при розрахунках через термінал (що, згідно з законодавством, є однією з форм готівкових розрахунків). Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки виключно в безготівковій формі (кошти надходять з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), без застосування платіжних карток, і перераховуються на поточний рахунок банківським переказом, РРО не застосовується. Також не мають застосовувати РРО в разі, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Сьогодні для фізичних осіб-підприємців існує три групи єдиного податку. Перша група – це переважно підприємці, які здійснюють торгівлю на ринках з торговельних рядів і місць. Вони застосовують РРО, тільки якщо продають технічно складні побутові товари, лікарські засоби і вироби медичного призначення. Такі норми були введені минулого року, продовжують діяти і надалі. Для решти платників ЄП першої групи касові апарати не треба буде застосовувати, якщо річний ліміт доходу не перевищуватиме 300 тисяч гривень.
А от у другій і третій групах ситуація відрізняється. Тут зміни відбудуться з 19 квітня 2020 року. І на додаток до технічно складних побутових товарів, лікарських засобів і виробів медичного призначення касовий апарат буде потрібен для тих ФОПів-єдинників, які надають готівкові платні послуги у сфері охорони здоров’я. Це переважно стоматологічні кабінети, приватні клініки, кабінети і лікарні, оформлені як ФОП на єдиному податку – їх дуже багато навіть у нашому маленькому місті.
Значно побільшає користувачів РРО з першого жовтня 2020 року. Загальна норма тут залишається незмінною – тобто, касовий апарат потрібен , коли сума готівкових або готівково-безготівкових розрахунків з початку року перевищила 1 мільйон гривень валового доходу. Ця норма не нова, вона діє вже декілька років, і підприємці її добре знають. Але з першого жовтня 2020 року обсяг доходів не матиме значення, і РРО буде обов’язковим для тих, хто реалізує товари або надає послуги через інтернет, продає ювелірні вироби та побутові вироби з дорогоцінних металів і коштовного каміння, реалізує вживані товари вроздріб у магазинах (секонд-хенди), здійснює діяльність ресторанів, кафе (крім їдалень та буфетів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів під час процесу навчання), здійснює діяльність турагентств, туроператорів, надає послуги готелів і подібних закладів тимчасового розміщення, реалізує текстиль (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), а також деталі та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку КМУ (сьогодні цей перелік ще відсутній). Як бачимо, мова йде про найбільш поширені напрямки підприємницької діяльності.
– Як буде відбуватися процес купівлі-продажу або надання послуг через інтернет?
– Сьогодні маємо два прийняті і підписані Президентом України Закони – №128 та №129. Жодного нормативного документа чи додаткового роз’яснення ми ще не маємо. Будемо слідкувати за подіями і надавати підприємцям роз’яснення в міру їх надходження.
– Для чого потрібні такі масштабні зміни і майже повсюдне використання РРО у підприємницькій діяльності?
– Перш за все, вони покликані змінити бізнес-модель для великих торговельних мереж та підприємств сфери послуг, які вдають із себе фізичних осіб-підприємців. Така необхідність назріла вже давно. Не секрет, що великі підприємства, ховаючи реальний прибуток, відбруньковують від себе ФОПів, показуючи мізерний дохід, з якого платять мізерні податки. Тож і надходження до Державного і місцевих бюджетів є відповідними. Підприємство перетворюється на стайку ФОПів, яких чесна компанія мала би офіційно працевлаштувати, забезпечити соціальним пакетом, а натомість оформлює з ними контракт.
Для покупців та споживачів це теж плюс. Наприклад, у нас в Олександрії ми маємо шалену кількість скарг на якість придбаних товарів і надання послуг, у тому числі пов’язаних зі здоров’ям громадян. Люди скаржаться, але не мають на руках елементарних документів, які б підтверджували факт купівлі товару чи отримання послуг, – чеків. Ті, хто буває за кордоном, напевно, звернули увагу, як усе це відпрацьовано в країнах Європи – вам обов’язково видадуть друкований або електронний чек на будь-який товар або послугу. Зрозуміло, нам ще потрібно дійти до такого рівня сервісу, але перші кроки в цьому напрямку вже робляться.
– А у самих підприємців є привід радіти?
– Законом №129 з першого січня 2021 року збільшено річний граничний обсяг доходу ФОПів другої групи з 1,5 до 2,5 мільйонів гривень – цього підприємці просили і дуже чекали.
Зважаючи на невдоволення підприємців з приводу необхідності застосування РРО, Указом Президента України від 17 10.2020 року передбачено розробку законопроектів, якими б збільшувався річний обсяг для єдинників і першої групи. Планується надати єдинникам першої групи право використовувати працю найманих осіб і розширити перелік видів діяльності на першій групі. Нагадаю – на ній РРО не застосовується, її хочуть максимально розширити. Але поки що це на рівні проекту. Крім того, Президент ініціює запровадження дворічного мораторію на проведення РРО-перевірок для ФОПів-єдинників, крім тих, які займаються високорентабельними видами діяльності. Тож з одного боку, цей закон висуває додаткові вимоги до підприємців, а з іншого – йде їм назустріч.
І ще один момент. Сьогодні ті, хто використовує касовий апарат, обов’язково в кінці робочого дня складають підсумковий звітний чек на всю суму отриманих за день коштів. І цей чек клеють у книгу. З уведенням програмного РРО книги вже не буде, а всі чеки зберігатимуться в електронному вигляді на сервері ДФС України.
– Чи обов’язково підприємцям купувати касові апарати?
– Тут є альтернатива. Можна придбати звичайний касовий апарат, який коштує близько шести тисяч гривень, а можна встановити на смартфон, планшет або персональний комп’ютер програмне забезпечення, яке працюватиме через сервер Державної податкової служби і виконуватиме такі самі функції, як і звичайний РРО. Побоювання підприємців, що це все коштуватиме десятки тисяч гривень, є абсолютно безпідставними. Контролюючий орган, тобто Державна податкова служба, забезпечує безкоштовне встановлення програм, розроблених як ДПС, так і іншими операторами або самостійно підприємцями. За обслуговування такої програми кошти також братися не будуть.
– Як у такому разі покупець зможе отримати чек?
– Тут теж є декілька варіантів. Якщо програмне забезпечення встановлене на смартфоні або планшеті, фіскальний чек можна роздрукувати на міні-прінтері, надіслати покупцю в електронному вигляді через месенджер («Вайбер» тощо) або ж сам покупець може отримати чек на сайті Державної податкової служби, де діє Електронний кабінет платника.
Передбачений механізм повернення покупцю суми покупки у разі, якщо чек не фіскалізований або в ньому вказані не ті позиції (наприклад, ви купили телефон, а у чеку написано – електрочайник). Покупець матиме право написати скаргу на продавця – знову ж таки через Електронний кабінет платника, де будуть шаблони скарги. До скарги треба додати чек. Скаргу розглядатиме і перевірятиме Державна податкова служба, і якщо факт порушення підтвердиться, покупець отримає кошти назад за рахунок накладеного на продавця штрафу. Цей механізм називається кешбек – повернення вартості покупки у разі, якщо її сума більша ніж 850 гривень. Сама покупка також залишається у покупця. Якщо чек взагалі не видається, то механізм кешбеку не працює, адже за невидачу чеку передбачений штраф.
– Але ж багато підприємців працюють не зареєстрованими.
– Така проблема є. І з нею мають боротися спільно Національна поліція і Державна податкова служба. За нереєстрацію підприємницької діяльності законом передбачена адміністративна відповідальність.
– Мабуть, до вас постійно звертаються підприємці, налякані майбутніми змінами. Чого вони бояться?
– Важлива новація Закону №129 – необхідність ведення обліку товарних запасів і документів на товари, що продаються. Усі ці відомості потрібно буде вносити в РРО. Підприємці говорять, що самі не впораються, треба буде наймати бухгалтера. Але насправді все не так складно, як здається. Також підприємці занепокоєні тим, що у найманих працівників (реалізаторів) теж мають бути смартфони для видачі чеків – якщо ж їх немає, хто має їх купувати?
Є момент підвищення відповідальності за невидачу чеку, незареєстрований касовий апарат – штрафи за порушення правил застосування РРО будуть серйозними. Але, нагадаємо, що Президент ініціює запровадження дворічного мораторію на проведення РРО-перевірок ФОП, окрім тих, що займаються високорентабельними видами діяльності.
Олена Карпачова
Залишити відповідь