Все, що ви хотіли знати про введення РРО

Українські підприємці протестують проти введення обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) – звичайних касових апаратів і їх онлайн версії. Нагадаємо, 20 вересня Президент підписав Закон №129 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який робить обов’язковим використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій для значної частини малого бізнесу. Учасники протестних акцій звертаються до Президента України В.Зеленського з проханням скасувати закон, який зобов’язує підприємців використовувати касові апарати, запроваджує електронний чек на товари та послуги, грошову винагороду для покупців та великі штрафи для бізнесу, якщо товар продаватиметься без чека.

Про що йдеться у Законі №129, коли набувають чинності його норми і кого саме торкнуться зміни, для газети “Олександрійський тиждень” роз’яснила начальник Олександрійської державної податкової інспекції Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Яніна Нечипоренко.

– До нас звертається дуже багато підприємців, вони розгублені і не знають, що робити: змінювати напрямок діяльності, зупиняти діяльність чи закриватися. Хотілося б зупинитися на інформації для платників єдиного податку – «спрощенців», тому що саме у них виникає найбільша кількість запитань, претензій та невдоволень з цього приводу, – зазначила Яніна Вадимівна. – Закон №129 набиратиме чинності поступово: з 19 квітня 2020 року починає діяти його основна частина; з першого жовтня 2020 року значно збільшується кількість видів діяльності, які потребують обов’язкового застосування касового апарату, а з першого січня 2021 року тим, хто працює на єдиному податку, слід буде застосовувати РРО всюди, за винятком окремих випадків.
Ми бачимо, що до початку дії основної частини нового закону є ще багато часу, але я не вважаю цю розмову завчасною, тому що фізичні особи – підприємці мають знати, до чого треба готуватися, щоби прийняти рішення щодо своєї діяльності.
– Хто ж з підприємців має готуватися до змін?
– Касовий апарат потрібен виключно у випадках, коли продаються товари, або надаються послуги за готівку, або ж при розрахунках через термінал (що, згідно з законодавством, є однією з форм готівкових розрахунків). Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки виключно в безготівковій формі (кошти надходять з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), без застосування платіжних карток, і перераховуються на поточний рахунок банківським переказом, РРО не застосовується. Також не мають застосовувати РРО в разі, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Сьогодні для фізичних осіб-підприємців існує три групи єдиного податку. Перша група – це переважно підприємці, які здійснюють торгівлю на ринках з торговельних рядів і місць. Вони застосовують РРО, тільки якщо продають технічно складні побутові товари, лікарські засоби і вироби медичного призначення. Такі норми були введені минулого року, продовжують діяти і надалі. Для решти платників ЄП першої групи касові апарати не треба буде застосовувати, якщо річний ліміт доходу не перевищуватиме 300 тисяч гривень.
А от у другій і третій групах ситуація відрізняється. Тут зміни відбудуться з 19 квітня 2020 року. І на додаток до технічно складних побутових товарів, лікарських засобів і виробів медичного призначення касовий апарат буде потрібен для тих ФОПів-єдинників, які надають готівкові платні послуги у сфері охорони здоров’я. Це переважно стоматологічні кабінети, приватні клініки, кабінети і лікарні, оформлені як ФОП на єдиному податку – їх дуже багато навіть у нашому маленькому місті.
Значно побільшає користувачів РРО з першого жовтня 2020 року. Загальна норма тут залишається незмінною – тобто, касовий апарат потрібен , коли сума готівкових або готівково-безготівкових розрахунків з початку року перевищила 1 мільйон гривень валового доходу. Ця норма не нова, вона діє вже декілька років, і підприємці її добре знають. Але з першого жовтня 2020 року обсяг доходів не матиме значення, і РРО буде обов’язковим для тих, хто реалізує товари або надає послуги через інтернет, продає ювелірні вироби та побутові вироби з дорогоцінних металів і коштовного каміння, реалізує вживані товари вроздріб у магазинах (секонд-хенди), здійснює діяльність ресторанів, кафе (крім їдалень та буфетів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів під час процесу навчання), здійснює діяльність турагентств, туроператорів, надає послуги готелів і подібних закладів тимчасового розміщення, реалізує текстиль (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), а також деталі та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку КМУ (сьогодні цей перелік ще відсутній). Як бачимо, мова йде про найбільш поширені напрямки підприємницької діяльності.
– Як буде відбуватися процес купівлі-продажу або надання послуг через інтернет?
– Сьогодні маємо два прийняті і підписані Президентом України Закони – №128 та №129. Жодного нормативного документа чи додаткового роз’яснення ми ще не маємо. Будемо слідкувати за подіями і надавати підприємцям роз’яснення в міру їх надходження.
– Для чого потрібні такі масштабні зміни і майже повсюдне використання РРО у підприємницькій діяльності?
– Перш за все, вони покликані змінити бізнес-модель для великих торговельних мереж та підприємств сфери послуг, які вдають із себе фізичних осіб-підприємців. Така необхідність назріла вже давно. Не секрет, що великі підприємства, ховаючи реальний прибуток, відбруньковують від себе ФОПів, показуючи мізерний дохід, з якого платять мізерні податки. Тож і надходження до Державного і місцевих бюджетів є відповідними. Підприємство перетворюється на стайку ФОПів, яких чесна компанія мала би офіційно працевлаштувати, забезпечити соціальним пакетом, а натомість оформлює з ними контракт.
Для покупців та споживачів це теж плюс. Наприклад, у нас в Олександрії ми маємо шалену кількість скарг на якість придбаних товарів і надання послуг, у тому числі пов’язаних зі здоров’ям громадян. Люди скаржаться, але не мають на руках елементарних документів, які б підтверджували факт купівлі товару чи отримання послуг, – чеків. Ті, хто буває за кордоном, напевно, звернули увагу, як усе це відпрацьовано в країнах Європи – вам обов’язково видадуть друкований або електронний чек на будь-який товар або послугу. Зрозуміло, нам ще потрібно дійти до такого рівня сервісу, але перші кроки в цьому напрямку вже робляться.
– А у самих підприємців є привід радіти?
– Законом №129 з першого січня 2021 року збільшено річний граничний обсяг доходу ФОПів другої групи з 1,5 до 2,5 мільйонів гривень – цього підприємці просили і дуже чекали.
Зважаючи на невдоволення підприємців з приводу необхідності застосування РРО, Указом Президента України від 17 10.2020 року передбачено розробку законопроектів, якими б збільшувався річний обсяг для єдинників і першої групи. Планується надати єдинникам першої групи право використовувати працю найманих осіб і розширити перелік видів діяльності на першій групі. Нагадаю – на ній РРО не застосовується, її хочуть максимально розширити. Але поки що це на рівні проекту. Крім того, Президент ініціює запровадження дворічного мораторію на проведення РРО-перевірок для ФОПів-єдинників, крім тих, які займаються високорентабельними видами діяльності. Тож з одного боку, цей закон висуває додаткові вимоги до підприємців, а з іншого – йде їм назустріч.
І ще один момент. Сьогодні ті, хто використовує касовий апарат, обов’язково в кінці робочого дня складають підсумковий звітний чек на всю суму отриманих за день коштів. І цей чек клеють у книгу. З уведенням програмного РРО книги вже не буде, а всі чеки зберігатимуться в електронному вигляді на сервері ДФС України.
– Чи обов’язково підприємцям купувати касові апарати?
– Тут є альтернатива. Можна придбати звичайний касовий апарат, який коштує близько шести тисяч гривень, а можна встановити на смартфон, планшет або персональний комп’ютер програмне забезпечення, яке працюватиме через сервер Державної податкової служби і виконуватиме такі самі функції, як і звичайний РРО. Побоювання підприємців, що це все коштуватиме десятки тисяч гривень, є абсолютно безпідставними. Контролюючий орган, тобто Державна податкова служба, забезпечує безкоштовне встановлення програм, розроблених як ДПС, так і іншими операторами або самостійно підприємцями. За обслуговування такої програми кошти також братися не будуть.
– Як у такому разі покупець зможе отримати чек?
– Тут теж є декілька варіантів. Якщо програмне забезпечення встановлене на смартфоні або планшеті, фіскальний чек можна роздрукувати на міні-прінтері, надіслати покупцю в електронному вигляді через месенджер («Вайбер» тощо) або ж сам покупець може отримати чек на сайті Державної податкової служби, де діє Електронний кабінет платника.
Передбачений механізм повернення покупцю суми покупки у разі, якщо чек не фіскалізований або в ньому вказані не ті позиції (наприклад, ви купили телефон, а у чеку написано – електрочайник). Покупець матиме право написати скаргу на продавця – знову ж таки через Електронний кабінет платника, де будуть шаблони скарги. До скарги треба додати чек. Скаргу розглядатиме і перевірятиме Державна податкова служба, і якщо факт порушення підтвердиться, покупець отримає кошти назад за рахунок накладеного на продавця штрафу. Цей механізм називається кешбек – повернення вартості покупки у разі, якщо її сума більша ніж 850 гривень. Сама покупка також залишається у покупця. Якщо чек взагалі не видається, то механізм кешбеку не працює, адже за невидачу чеку передбачений штраф.
– Але ж багато підприємців працюють не зареєстрованими.
– Така проблема є. І з нею мають боротися спільно Національна поліція і Державна податкова служба. За нереєстрацію підприємницької діяльності законом передбачена адміністративна відповідальність.
– Мабуть, до вас постійно звертаються підприємці, налякані майбутніми змінами. Чого вони бояться?
– Важлива новація Закону №129 – необхідність ведення обліку товарних запасів і документів на товари, що продаються. Усі ці відомості потрібно буде вносити в РРО. Підприємці говорять, що самі не впораються, треба буде наймати бухгалтера. Але насправді все не так складно, як здається. Також підприємці занепокоєні тим, що у найманих працівників (реалізаторів) теж мають бути смартфони для видачі чеків – якщо ж їх немає, хто має їх купувати?
Є момент підвищення відповідальності за невидачу чеку, незареєстрований касовий апарат – штрафи за порушення правил застосування РРО будуть серйозними. Але, нагадаємо, що Президент ініціює запровадження дворічного мораторію на проведення РРО-перевірок ФОП, окрім тих, що займаються високорентабельними видами діяльності.

Олена Карпачова