Тріумфальний звіт Генпрокурора

    Нещодавно Генеральний прокурор Укра-їни Юрій Луценко прозвітував про рік своєї роботи перед депутатами Верховної Ради. Слід сказати, Юрій Віталійович морально налаштувався тільки на перемогу. І це стало помітно вже після перших тез глави ГПУ, а з кожною наступною його голос робився дедалі впевненішим, удари рукою по трибуні сильнішими, а рухи – вільнішими і розмашистими. Як зокрема зауважили кореспонденти «Української правди», добре відомий всім Луценко-політик брав гору над Луценком-прокурором. Промова супроводжувалася показом ефектних слайдів у стилі «екшн»: ось на затриманих високопосадовців Державної фіскальної служби надівають наручники, ось їх на гелікоптері терміново доставляють у столицю… Масові обшуки у службових кабінетах податківців – якраз за кілька днів перед тріумфальним звітом Генпрокурора.

   “Днями мені закинули від шановної громадської організації, що, мовляв, проти Януковича немає корупційних справ. Це відверта неправда. Більше того, хочу особливо наголосити: у погоні за грантами не можна дискредитувати свою країну, брешучи через вуста дуже шанованих міжнародних інституцій”, – з властивою йому в’їдливістю обурювався Луценко.

   Тим часом на екрані в сесійній залі один за одним почали змінюватися слайди, на яких Генпрокурор перераховував, скільки і проти кого відкрито справ, скільки грошей заарештували і до кого слідство уже встигло добратися очно і заочно.

   “Для тих, хто розпускає плітки, повідомляю. Вже відповідають у судовому процесі 32 екс-посадовці часів Януковича та керівники фіктивних підприємств, що їх обслуговують. Зараз у судах знаходяться заступник голови Нацбанку тих часів, двоє керівників податкової інспекції в Печерському районі. Як ви розумієте, це не просто район, це вузлова інституція для розкрадання коштів”, – звітував Луценко, виступ якого раз за разом переривався оплесками депутатів то з НФ, то з БПП.

    І коли вже здавалося, що перемогам ГПУ під керівництвом Луценка не буде кінця, Генпрокурор зробив зворушливий риторичний поворот.

    “У справах Януковича нам протистоїть близько 50 адвокатів з дуже доброю, як я розумію, платнею. А проти них у судовому процесі за зраду є два прокурори – ровесники нашої Незалежності. Із зарплатою в 20 тисяч гривень. Але в них є те, чого немає у Януковича, – честь, совість і принципи воювати за Україну”, – виголосив Луценко, і вся права від нього частина залу вибухнула оплесками.

   “І я впевнений, що ми зможемо засудити Януковича так само, як зробили і прокурори, які, не побоявшись помсти мафії, повернули 40 мільярдів гривень до Державного бюджету!” – продовжував Генпрокурор, чим викликав ледь не екстаз у депутата Пашинського.

   На словах про повернуті гроші Януковича лідер НФ Максим Бурбак підбадьорливо кивнув Пашинському. Але того підбадьорювати не треба було, він уже й так підхопився з місця і скандував: “Слава Генпрокурору! Молодець!”

    Натхненний таким прийомом, Луценко почав один за одним викладати заготовлені козирі: “Я хочу зараз сказати вам про окрему гордість прокуратури, про тих, які відмовляються від хабарів і арештовують тих, хто пропонує цей хабар. Слідчий Кіровоградської прокуратури відмовився від отримання хабара в розмірі 35 тисяч доларів. Військовий прокурор Львівського гарнізону – від хабара в 40 тисяч доларів… А слідчий ГПУ, який виїхав з окупованої території Луганщини, відмовився від хабара в 200 тисяч доларів.

   За нетривалий час із січня місяця її функціонування зусиллями Генінспекції уже звільнено 46 прокурорів за нечесність, а також недостовірні дані в електронних деклараціях. І йдеться не про дрібних прокурорів, йдеться про достатньо відомого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, про якого дуже багато писали запити народні депутати, про заступників прокурорів Житомирської, Кіровоградської, Луганської та інших областей. Ця робота буде тривати постійно.

    Шановні колеги, дозвольте дещо побавитися цифрами. Якщо взяти результати діяльності за рік і поділити їх на дні, усі без винятку, з вихідними, – ми можемо сказати, що нова прокуратура приносила щодня до Державного бюджету 142 мільйони гривень”, – продовжує Генпрокурор.

   Але й це не все. У Луценка ще є і є “переможна статистика”: в середньому 3 корупціонери в день передаються до суду, 200 гектарів землі повертається громадам щодня, 180 мільйонів від “Burisma” Злочевського, 300 мільйонів гривень від тютюнового монополіста TEDIS, і ще, і ще…

   Луценко розповів, як створити антикорупційний суд, як побороти корупцію на митниці, яка погана формула “Роттердам +” і як важливо платити податки: “Не треба ніяких криків, не треба звинувачень. Або поясніть податковій походження коштів, або сплатіть податки 18% за те, щоб спати спокійно і гордитися багатою Україною. Якщо хочете їздити в броньованих “кубиках” під охороною, жити в будинку такому, як у Клюєва, просто сплатіть за це податки”, – совістив Генпрокурор когось із колишніх коллег у залі, напевне, відомих тільки йому.

   Але не всі були у захваті від ораторських здібностей доповідача. Лідер “радикалів” Олег Ляшко з нагоди приходу глави ГПУ у Верховну Раду навіть змінив свою традиційну червону краватку на чорну. Весь виступ Луценка Ляшко слухав стоячи і мовчки. Своє замислене мовчання “радикал” увірвав аж тоді, коли йому надали слово для запитання.

   “Пане Генпрокурор, на посаді, яку ви обіймаєте, ви продемонстрували за рік безвідповідальність, політичну заангажованість, непрофесіоналізм, упередженість і особисту політичну зацікавленість. Саме тому вам не довіряють 99% українців. Саме тому вам не довіряємо ми, і наша фракція в повному складі підписалася за вашу відставку”, – якось аж незвично стримано, без властивих йому «скотиняк» і «негідників» заявив Ляшко.

   Луценко, як завжди, віджартувався своєрідно: “Дякую, що висловлюєте критичні зауваження, що підписуєтеся повним складом… Дай Бог, щоб цей склад не зменшився ближчим часом” (У залі – сміх і пожвавлення).

   Та Ляшко такий жарт сприйняв по-своєму: він разом із фракцією демонстративно вийшов із зали. В кулуарах одразу ж накинувся на журналістів і «все їм роз’яснив»: “Щойно Генеральний прокурор Луценко публічно, на всю країну погрожував нам, коли я йому повідомив, що наша фракція підписалася за його відставку”, – обурено кричав Ляшко в мікрофони.

    За спиною лідера мовчки стояла вся його фракція, демонструючи згуртованість. Якби хтось із них залишився в залі, то почув би, як Генпрокурор божився, що він навпаки, за недоторканність списку Ляшка: “Ляшко постійно сам вимагає від депутатської зали зняти то з одного свого депутата, то з другого, то з третього депутатську недоторканність. Ну, так він сформував фракцію. Я просто Бога прошу, щоб вона не зменшилася”, – продовжував жартувати глава ГПУ. Але адресат його жартів не чув. Він уже активно використовував слова прокурора проти нього.

    А доповідач уже пішов ва-банк: «Скажу прямо: ситуація на вулицях дуже складна. Щодня відбуваються тисячі злочинів. Щоб ви розуміли: Генеральна прокуратура здійснює процесуальне провадження у 1,3 млн кримінальних проваджень. Але завдяки злагодженій роботі, відновленню керованості ситуація почала поліпшуватися. За перший квартал падіння за всіма злочинами – пограбування, розбої, крадіжки, вбивства, автомобільні угони – мінус 20-30 відсотків”, – заявив Генпрокурор. Зал знову збуджено загудів, та на всі обурені вигуки завжди можна знайти контраргументи: мовляв, недостатня робота Нацполіції, нереформована судова система, неузгодженості дій між різними гілками правоохоронної системи, на які ГПУ не може впливати…

    Загалом від цього «програмного» виступу ніхто нічого особливого і не чекав, адже Генпрокурор має дуже стабільну позицію у президентській команді. А у противників Луценка у таборах “радикалів”, “білосердечних” чи “єврооптимістів” потрібних 150 підписів для ініціювання відставки не могло набратися.

   Тож навіть якихось теоретичних перспектив потрапити під постанову про недовіру у Юрія Віталійовича не було.

    Звіт у парламенті мав стати для Генпрокурора швидше зустріччю з друзями і колишніми колегами, ніж причиною для серйозних хвилювань.

    Чи все так гарно насправді? Директор Transparency International Хосе Угас незадоволений роботою ГПУ і українських антикорупційних відомств. На його думку, вони затягують розслідування корупційної діяльності екс-президента Віктора Януковича, при цьому маючи всі необхідні докази і ресурси. Про це він заявив в інтерв’ю виданню «УП». Угас дивується, чому в Україні досі не почали потужного розслідування проти Януковича та інших високопосадовців. Адже з часом розібратися у всіх корупційних схемах буде все важче.

     Угас зазначив, що Україна має базову інфраструктуру для боротьби з корупцією – систему Prozorro, НАБУ, зобов’язання чиновників подавати е-декларації. Тому він не бачить причин зволікати з гучними антикорупційними розслідуваннями.

    «Коли деякі мені кажуть, мовляв, ми не можемо рухатися вперед, тому що судді не відповідають, то у мене питання: де розслідування діяльності Генеральної прокуратури? Ми розуміємо, що судова система потребує реформування. Але в короткостроковій перспективі можна запустити антикорупційний суд, який спеціалізується саме на антикорупційних справах. Ефективність його роботи доведена відразу в декількох країнах», – сказав президент TI.

    Серед основних вимог Transparency Interna-tional як організації до ГПУ є відкриття реєстру розслідуваних справ, щоб “він (реєстр) міг прозоро повідомляти громадянам і організаціям про те, скільки розслідувань здійснили вони, на якому етапі ці розслідування, кого і за який тип злочину розслідують”.

    І це була думка глави міжнародної організації, який, на відміну від нас, не живе у нашій країні, не ходить її вулицями, не вимушений стикатися зі щоденними і щохвилинними порушеннями закону у всіх сферах нашого життя… То як тоді оцінювати нам, грішним, ці переможні реляції з трибуни?

О.Іванченко