Судочинство і очікування

     З 1 жовтня цього року набув чинності один з основоположних законів, що має докорінно змінити судову систему в Україні, – Закон “Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя”. У зв’язку з цим ми звернулися до судді – спікера Олександрійського міськрайонного суду Максима Ніколаєва і поставили декілька запитань стосовно подій, що відбуваються у нашому суді та у цій гілці влади взагалі.

– Яке навантаження на суддів? Скільки їх потрібно для сталого функціонування закладу?

   – Про величезне навантаження на суддів свідчать дані щодо надходження та розгляду справ. Так, станом на 30 вересня цього року до Олександрійського міськрайонного суду надійшло 4064 справи кримінального, цивільного, адміністративного провадження та про адміністративні правопорушення. Це при тому, що зараз у суді лише 5 суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя. Сказати, що цього замало, означає нічого не сказати. Наприклад, кримінальних справ надійшло 1260, з них розглянуто 1193. Тобто за 9 місяців кожен суддя розглянув у середньому по 239 справ цього провадження. А усього – по 706 справ на кожного!

  – Тож не дивно, що бувають випадки, коли люди роками чекають на рішення своєї справи. Як змінити ситуацію?

 – Для повноцінного функціонування суду, забезпечення прав учасників процесу на своєчасний розгляд їхніх справ потрібне заповнення штатної чисельності Олександрійського міськ-районного суду – це 14 суддів. Ситуація із браком кадрів у нашому суді критична і триває вже не один рік.

 – Чому судді масово йдуть у відставку?

 – Це питання слід задавати кожному судді конкретно. Але в багатьох ЗМІ лунають твердження, що судді йдуть у відставку, бо «бояться» оприлюднення своїх статків у електронних деклараціях. Дане твердження не має під собою жодного підгрунття, оскільки кожен суддя, який пішов у відставку, все одно має заповнити та подати електронну декларацію про свої доходи.

  – Як повернути довіру до судової гілки влади?

  – Довіра до суду повернеться, коли суди стануть відкритими для комунікацій зі ЗМІ та громадянами, бо коли є питання, а на нього немає відповіді, виникає недовіра. Зараз зроблено великий крок у цьому напрямку, у судах запроваджено інститут судді-спікера.

  – Що нового привнесе у судову систему Закон «Про судоустрій» та зміни до Конституції в частині судової реформи, що вступають в силу в Україні?

  – Ліквідується політичний вплив на судову гілку влади. Так, ВРУ не зможе вирішувати питання щодо кар’єри окремого судді, дані повноваження передаються Вищій раді правосуддя; призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення відбору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Змінено систему судоустрою, яку тепер складатимуть: місцеві суди; апеляційні суди та Верховний Суд. Ліквідуються вищі спеціалізовані суди, це спростить систему судоустрою та зробить її доступнішою та більш зрозумілою для громадян. Якщо оцінювати реформу загалом, то це великий крок до розбудови правової держави.

  – Ваше ставлення до голосування за кандидатури суддів, що відбулося 29 вересня у Верховній Раді? На думку політичних опонентів влади, то була показова розправа над суддівським корпусом.

  – Суддя не може коментувати рішення органу влади, він може перекласти його з юридичної мови на загальнодоступну. В даному випадку ВРУ прийнято постанову, яка не скасована та не змінена, вона набрала чинності, а тому підлягає виконанню.

Сергій Гавриленко